Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kultura_ekzamen.doc
Скачиваний:
81
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
606.21 Кб
Скачать

45. Політика українізації 1920 х - поч.. 1930 рр. Та її вплив на культуру.

Найбільший вплив українізація справила на розвиток національної освіти. Якщо до революції 19)7 р. в Україні взагалі не було українських шкіл, то наприкінці 1920-х років 97% усіх українських дітаі навчалися рідною мовою - показник, якому пізніше не вдалося досягти ні одному українському урядові. У 1933 р. тираж україномовної преси становив 89% всього обігу газет у республіці. Україномовні театри у 1931 р. складали три чверті всіх театрів в Україні. На українській сцені йшли п'єси не лише з національного репертуару, але й світова класика у перекладі на українську мову. Українська мова стала виробленою настільки, що нею можна було описувати найскладніші наукові поняття.

Розвиток української культури у 1920-х роках продовжував і розвивав той період її модернізації, який вона пережила наприкінці XIX - на початку XX ст. після перенесення центру культурного життя у Галичину. .Ллє українізація 1920-х рр. охопила галузі невідомі наприкінці XIX ст, Коли появилося радіо, воно теж стало засобом українізації. У 1928 р. радіомовлення по-українськи велося радіостанціями у 1 1 великих містах України. У 1927-1929 р- у Києві збудовано найбільшу в Європі кіностудію. У !928 р. в Україні діяло 6 тис. кінотеатрів, в яких глядачі могли дивитися фільми па українську тематику.

|

Прискорені темпи українізації часто позначалися на якості виробленої нею продукції. Українські га-іети рясніли орфографічними, помилками та русизмами. Багато поезій, прозових та літературно-критичних творів, що появилися у цей час, були просто графоманською макулатурою.

Ллє були іі окремі прориви, які рівнялися найвищим мистецьким стандартам. Творчість режисера Леся Курбаса та його театру "Березіль" порівнюють з діяльністю найбільших авангардистів-реформаторів тогочасного театрального мистецтва в Європі - швейцарця Адольфа Аппіа, француза Жака Кокто, росіянина Всеволода Мейерхольда та ін. Поставлені Курбасем п'єси молодого драматурга Миколи ІСуліша "Комуна в степах". "Народний Малахій", "'Миїта Мазайло" були таким же яскравим явищем українського мистецтва, як драми Володимира Маяковського у Росії та Бертольда Брехта у Німеччині. Фільми Олександра Довженка створили йому славу -'першого поета кінематографа", а його кінокартину "Земля" (1930) у 1968 р.міжнародне жюрі включило у список 12 найкращих фільмів світового кіно.

46. Українська література 1920х рр..

XX століття для української літератури — дуже плідна пора, яка дала нашій культурі багато талановитих митців і геніальних творів. Мистецькі пошуки цілої плеяди молодих прозаїків хоч і знаходяться на різних полюсах ідейно-естетичних уподобань літератури 20-х рр., однак об'єднуються на основі характерних для цісї епохи принципів змалювання людини й світу в провідних творах. У межах імпресіонізму, інтелектуального реалізму, неоромантизму Г. Михайличенко, М. Xпилковий. М. Івченко, В. Підмогнльннн моделюють складну внутрішню драму особи з розколотою свідомістю, відтворюють динаміку внутрішніх змін «я» героя. Спільними естетично-стильовими засадами творчості прозаїків 20-х років XX ст. стала концепція людини нової епохи, яка відчуття самотності та непотрібності поєднувала з «активним романтизмом» вітаїсти'гаої закоханості у буття загалом і май­бутнє зокрема. Поняття «відродження й становлення» є основним в етичній моделі героїв епохи революції та громадянської війни, що відображає й романтичне самоствердження персонажа е нових суспільних реаліях, і трагізм його відірваності від універсальних першооснов буття.

Малі прозові форми демонстрували широкий спектр стильових манер, хоча в перші роки переважають експресивність (М. Хвильовий, І. Дніпровський, І. Сенченко), елементи Імпресіонізму (М. Івченко, Г. Косинка, почасти В. Підмогильний), орнамен- тальність в оформленні психологічної попели (М. Хвильовий, А. Головко, Г. Косинка, П. Паііч, О. Копиленко). З'являються оповідання з філософським забарвленням (В. Підмогнльннй, А. Любченко), позначені романтикою духовного аристократизму (!О. Яновський): цікаві експерименти в прозі роблять футуристи. Популярними жанрами стають нарис (О. Мар'ямов, М. Йоганес),

Визначну роль у становленні та розвитку прози відіграє повість.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]