31. Українська література кінця 18 ст- 1860 рр.

Вирішальним показником життєвості української мови стали якість І різноманітність літератури, які створювались нею. Провідне місце у становленні української мови та літератури дошевченківської доби належить творчості Івана Петровича Котляревського (1769—1838). Його поема «Епсїда». герої якої розмовляють влучною її барвистою українською мовою, була першим твором, написаним мовою селян і міщан.

Публікація перших трьох частин «Енеїди» в 1798 р. знаменувала появу української мови як літературної, -заснованої на живій мові народу, його усному фольклорі, а також початок сучасної української літератури. Велике захоплення серед дворянства Слобожанщини викликали і п'єси 1. Котляревського «Наталка Полтавка» (1838) і «Москаль-чарівник» (1841), в яких відбито високі духовні якості народу. Заслугою Котляревського с не лише те, що він першим писав українською мстою, а й тс. .що його твори були творами високого літературного ґатунку. Таму не випадково його називають «батьком сучасної української літератури».

Значну роль у розширенні літературного діапазону української мови відігравали харківські гшсшенникн-романтики. більшість яких була пов'язана з новоствореним Харківським університетом (1805). Це такі талановиті письменники, як Петро Гулак-Артемовський (1790—1865), Григорій Квітка-Основ'яненко (1778—1843). Євген Гребінка (1812— 1848), Левко Боровкковський (1806—1889). Амвросін Метлинський (1814-1870) і. особливо. Микола Костомаров (1817 - 1885) — у ті часи ще початкуючий історик, етнограф і письменник.

32 «Руська трійки» та її роль в культурному житті України.

На'початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руку в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця". До складу "Руської трійці" входили Маркіян Шашкевич( Руслан ). Іван Вагилєвич( Далибор ). Яків Головацькйй( Ярослав ). На той час всі вони були студентзми-семінаристами. Маркіяну Семеновичу Шашкевичу (1811-1843), літературна діяльність якого припадає на 1833-1843 роки, належать понад тридцять віршів, незавершена поема "Перекинчик бісурманський". казка "Олена", переспіви та переклади з давньоруської, чеської, сербської, польської та грецької, кілька статтей та нотаток, а також перша українська "Читанка" для народних шкіл( видана у 1850 ). Іван Миколайович Вагилевнч(1811-1866) у двох своїх поетичних творах українською мовою та кількох польською виступив послідовним романтиком. Плідно займався етнографічним дослідженням бойків, гуцулів та лемків. Яків Федорович Головацький(Ш4-1881) також плідно займався етнограф.ічніши дослідженнями побуїу народів Карпат; йому також належить ряд романтичних віршів.

У квітігі 1834 року до львівської цензури було подано збірку "Зоря", девізом якої були слова-"Світи, зоре, на все поле, закїль місяць зійде". Але на той час у Львові не було цензора, який би займався українськими виданнями. Тому "Зорю" було відправлено до Відня.

До' 1835р. належить перший друкований виступ Шашкепича - публікація його оди-"Голос галичан", зміст якої не становить особливого літературного інтересу. Найголовніша заслуга цього твору полягає в тому, що він написаний українською мовою. А в 1836р. нарешті вдалося опублікувати альманах "Руської трійці" під назвою "Русалка Дністрова"

Творчість літературно-культурницького угруиування "Руська Трійця", насамперед виданий ними альманах "Русалка Дністрова", засвідчує появу прогресивних тенденцій в естетичній думці Галичини ЗО'х років 19 ст." Це видання рішуче поривало з церковно-книжною літературою, яка побутувала тоді на Галичині, і започатковувала нову літературу народною мовою і на народній основі. До її появи в літературі краю переважала церковно-схаластична "внеокоштнльна поезія" та принципи шкільного класицизму. "Русалка Дністрова" відкривала перспективу розвитку прогресивної науково-літературної діяльності на західноукраїнських землях". Шашкевич, Вагилевич і Головацькнй своєю " Русалкою" впроваджували Ідеали Романтнзма.