3. Культура збиральництва та мисливства її специфічні риси, (палеоліт)

Так, палеоліт {давній кам'яний вік) був найдовшим періодом. Для пього були характерними примітивні знаряддя праці, збиральництво, мисливство, рибальство як основні види господарювання, що свідчило про прнвласнювальний характер цісї елохи. У цей час людина навчилася видобувати і підтримувати вогонь — одне з Найвизначніших її досягнень. З'явилися постійні житла. Палеоліт збігається із найважчим в історії людства льодовиковим періодом.

Збиральники і мисливці проживали, об'єднавшись у невеликі групи, в середньому до 4(1 чоловік. Харчувалися природними продуктами рослинного і тваринного походження. Археологічні знахідки на стоянках наших предків засвідчують, що давні жителі полювали на різноманітних тварин. Практикувалося рибальство, Цим займалися чоловіки- Збиранням рослинноГїжі займалися винятково жінки. Тобто Існував розподіл праці за статевою ознакою.

Такий спосіб виробництва не давав необхідної кількості їжі на обмеженій території. Тому кочування, мобільність племен у пошуках тварин, неосвоєних територій - запорука його виживання. По суті первісна людина була вічним мандрівником, змінюючи свої стоянки. Племена регулювали свій кількісний склад у відповідності до наявності харчових ресурсів.

Антропологам і етнографам давно відомий звичай кочових племен, діючий за необхідності скорочувати свою чисельність. Коли харчів не вистачало, спочатку їх переставали давати старим, потім маленьким дівчаткам, потім маленьким хлопчикам. У періоди голоду їжа діставалася тільки тим. ■сто її здобував. Умертвіння дітей через нестачу їжі було особливістю способу життя .збиральників і мисливців, характерною рисою культури того часу. Новонародженого нерідко вбивали, якщо він народжувався раніше, ніж попередня дитина розпочинала упевнено пересуватися самостійно ( пояснювалося це тим, що жінки змушені були пронести кожну дитину в загальній складності 7-8 тискм). За оцінкою антропологів, кількість убитих дітей сягала 50% усіх новонароджених.

Культура збиральництва і полювання не знала ще зведення будівель, у ній відсутні засоби комунікації. Але виникає уже певне моральне виробництво: формуються моральні основи людського гуртожитку, необхідно для його виживання, Важливою умовою підтримання життя слід розглядати колективну працю і взаємовиручку, що сприяло виживанню примітивної людини у боротьбі із жорстокою природною стихією.

Рід. плем'я, сім'я, подружжя -ось ті конкретно-Історичні форми соціальної організації життя первісної ЛЮДИНИ, що дали змогу людині вижити.

Головними еволюційними процесами, ідо супроводжували становлення роду як відмінної віл стада спільності, вважаються: виключення кровозмішення і усвідомлення характеру зв'язків, об'єднуючих людей. Преміскуітет (невпорядктані статеві за"язки) був обмежений накладанням табу на статеві стосунки спочатку між дітьми і батьками, потім рідними братами й сестрами (інцесту). Поступово ендогамні (внутрішньородові) шлюбні союзи були замінені екзогамними ( між чоловіками одного і жінками іншого родів). Цс сприяло зміцненню форм соціальної взаємодії між різними родами, що привело пізніше до створення племен і їхніх союзів.

Всередині ролу стосунки між чоловіком і жінкою стають стійкішими, що приводить до формування подружжя.

Потім, значно пізніше, процес соціальної диференціації, поява приватної власності приводить до зміцнення подружжя і перетворення його в моногамну сім'ю, що забезпечує різкий стрибок у розвитку людства і перехід до вироблюваної культури.

Для епохи переходу до виробляючого господарства характерними соціальними організаціями були плем'я і община. Плем'я було великим соціальним об'єднанням додержавного типу. Для нього пластика спільність території, мови (або діалекту), культурних традицій. Воно започаткувало політичну організацію із радою вождів, іерархію общин і родів. На племінних зборах здійснювався розбір конфліктів, обряди ініціації ( посвячення юнаків і дівчат у стан дорослих).

Па підміну під племені община характеризусться спільністю економічного життя, значною економічною самодіяльністю, іншими соціальними зв'язками її членів, що засвідчує, окрім усього іншого, трансформацію культурних процесів первісних людей.