6.6. Інвалідність у військовослужбовців

Порядок установлення причинного зв'язку інвалідності з перебуванням на фронті,у осіб, які проходили службу в складі Збройних Сил CPCР та звільнених з військової служби за станом здоров'я визначається згідно «Інструкції про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті» від 20.11.1992 р. № 16-01/220.

Встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на збори, і колишніх військовослужбовців з проходженням військової служби здійснюється згідно Наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2 «Положення про військово- лікарську експертизу. та медичний огляд у Збройних Силах України» (розділ IV CT.357-389).

Причинний зв’язок захворювань, поранень, травм у колишніх військовослужбовців. Збройних Сил. України визначають штатні військово-лікарняної комісії (ВЛК) Міністерства оборони Укpaїни, а в колишніх військовослужбовців органів і військ Служби безпеки України, внутрішніх військ МІністерства внутрішніх справ України; осіб рядового і начальницького: складу органів Міністерства внутрішніх справ, Прикордонних військ, Національної гвардії України, а також у колишніх військовослужбовців Збройних Сил України, які були переведені в зазначені війська (органи) і були звільнені з них, відповідно ВЛК органів Служби безпеки України, ВЛК Міністерства внутрішніх справ України, ВЛК Прикордонних військ, ВЛК Національної гвардії України.

Зв'язок інвалідності з перебуванням на; фронті медико-соціальні експертні комісії встановлюють як по прямих наслідках поранення, каліцтва, контузії або захворювання, так і по різних їх ускладненнях або віддалених наслідках незалежно від терміну звернення на MСEK. Хворі повинні мати висновок ВЛК про причинний зв'язок, вказаний у свідоцтві про хворобу, в довідці по формі N 16, або постанови окружної (центральної) іійськово-лікарської комісії (ОВЛК, ЦВЛК), а також інші документи, що їх замінюють; Ці документи повинні свідчити про звільнення з військової служби військовослужбовця за таном здоров'я та іншими причинами, але які не мають військово-медичних документів. Причина інвалідності у колишніх військовослужбовців пов'язується зі службою в армії в их випадках, коли інвалідність наступила:

• в період військової служби;

• не пізніше 3 місяців після демобілізації;

• пізніше 3-х місяців після демобілізації, але по наслідках поранення, контузії, каліцтва, або захворювання, які мали місце період військової служби

Якщо особа звільнена з армії по хворобі, згідно висновку ВЛК, то МСЕК повинна Мстановити причину інвалідності в уворій відповідності з формулюванням ВЛК. Змінювати її МСЕК не має права: Якщо колишні військовослужбовці вільнені з армії не по хворобі, питання про причини івалідності вирішується МСЕК.

Колишнім військовослужбовцям, звільненим з служби за станом здоров'я, які мають висновок військово-лікарської о місії з причинного зв'язку захворювання (поранення, каліцтва, онтузії), при встановленні інвалідності гпитання про її причину МСЕК визначає відповідно до формулювання постанови ВЛК (ОВЛК, ЦВЛК). Змінюватити ці висновки МСЕК неправомірна.

При відсутності в свідоцтвах про хворобу або в інших військово-медичних документах постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, каліцтва, контузії) або незв'язок з цією постановою документа колишніх військовослужбовців МСЕК через районні військомати направляють на розгляд ВЛК військового округу, на території якого вони проживають, а в випадку незгоди з постановою ВЛК військового округу – в ЦВЛК.Колишні військовослужбовці, звільнені зі служби за станом здоров’я, у яких відсутні документи, МСЕК, встановлена інвалідність, визначає причину тільки після отримання висновків ВЛК, затверджених ОВЛК. Колишнім військовослужбовцям, звільненим зі служби не за станом здоров’я, питання зв’язку причини інвалідності з пребуванням на фронті вирішується в слідуючому порядку:

Пабо захворювання, що мали місце в період перебування на фронті і підтверджених військово-медичними документами, МСЕК правомірні вирішувати питання про її причинний зв'язок незалежно від терміну звернення інваліда.

До уваги можуть бути прийняті різні документи: свідоцтво про хворобу, довідка по формі N 16, постанова ВЛК, довідки установ (санчастини, госпіталю, військово-медичний музей, ВЛК, ЦВЛК) та інші. При відсутності документів у колишніх військовослужбовців, котрі в період проходження військової служби або потребували відбустки по хворобі, МСЕК повинна надсилати їх документи на розгляд в ВЛК військового округу.

МСЕК можуть вирішувати питання про зв'язок причини інвалідності з перебуванням на фронті у випадках відсутності у колишніх військовослужбовців військово-медичних документів або при їх неналежному оформленні.

а) при хронічних, помірно прогресуючих захворюваннях, які не були виявлені в період військової служби.

При цьому подаються документи, видані лікувальними закладами в перші десять років після звільнення з діючої армії, пізніше, але за даними за вказані 10 років, які дають підстави тести початок захворювання до періоду перебування на фронті або в випадках, коли в військово-медичних документах вказані задавнені симптоми захворювання, які привели до інваності;

б) при наслідках: поранення, каліцтва, контузії, якщо факт їх имання зазначений в графі "анамнез" військово-медичного документа, або в графі "діарноз" зазначені тільки задавнені симптоми захворювання, які привели до інвалідності;

в) при наслідках черепно-мозкової травми; якщо в військово-медичному документі є дані про поранення голови (обличчя), шиї або отримання численного осколкового поранення будь-якої локалізації;

г) при наслідках поранення, каліцтва, контузії або захворювання, якщо в військово-медичному або іншому військовому документі йова характеристика, подання до нагороди, військового звання; атестації, військовий квиток та ін.) є ці дані.

До МСЕК повинні подаватися слідуючі документи: військові документи:

• військові документи, що підтверджують службу колишнього ськовослужбовця у діючій армії;

• дані лікувального закладу про стан здоров'я колишнього ськовослужбовця, як правило, в період 10 років після вибуття з діючої армії та на час огляду.

При встановленні причини інвалідності, пов'язаної з убуванням на фронті, без військово-медичних документів в акті огляду у МСЕК та в виписці з нього вказується, що висновок зроблено без військово-медичних документів на ставі клінічних даних, або військово-облікових документів, в їх є довідка про захворювання (поранення, каліцтво, контузію).

Питання про причину інвалідності. колишніх ськовослужбовців, котрі перебували у полоні, вирішується на підставі довідок військкомату з зазначенням дати призову на військову службу і звільнення, часу перебування у полоні, дати проходження військового переобліку або придатність до військової служби при звільненні із Збройних Сил, а також у випадках надання документів, виданих лікувальним закладом в період 10 років після звільнення з полону, або дають підставу віднести початок захворювання до періоду перебування у полоні.

При відсутності у колишніх військовослужбовців,а також колишніх полонених будь-яких даних про огляд у ВЛК в період служби у Збройних Силах, але які мають явні наслідки тілесних пошкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранення, каліцтва, контузії з рубцями голови чи обличчя, чужорідні тіла та ін) незалежно від причини звільнення з армії, питання про зв'язок отриманих поранень (каліцтва, контузії) з перебуванням на фронті вирішується після огляду їх з участю судово-медичного експерт а в лікарській комісії.при військкоматі (без затвердження в ВЛК) та поданні довідки про перебування в діючій армії з підтвердженням переліками Генерального штабу.

При огляді у МСЕК колишніх партизан, підпільників, учасників Європейського Руху Опору, які мають явні наслідки тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, металеві чужорідні тіла та -їй.) факт поранення, каліцтва, контузії з рубцями голови чи обличчя, отриманих у період перебування в партизанському загоні, з'єднанні, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях може бути підтверджений показаннями одного партизана (підпільника), які разом перебували в патизанському загоні (з'єднанні) чи підпільній організації (групі).

Питання про причину інвалідності учасників підпільно-партизанської боротьби громадян України, які брали участь в антифашистському підпіллі і партизанському русі в 1941-1945 pp. на території країн Європи, визначається на підставі довідок про службу в партизанському загоні, копії партизанських квитків, медичних документів лікувально-профілактичних закладів про стай їх здоров'я. Вирішення питання про встановлення причинного зв'язку інвалідності , у колишніх військово- службовців (партизан) з перебуванням на фронті доручено республіканським, обласним та центральним міським медико- соціальним експертним комісіям після всебічного медичного обстеження в лікувальних закладах за направленням районних та міських військкоматів та пред'явленню, ними документів про строки військової служби військовослужбовців, в тому числі і в діючій армії. При огляді., учасників, бойових дій, військовослужбовців (осіб вільнонайманого складу Збройних сил, партизанів, підпільників та, інш.) згідно даної Інструкції, рішення про причинний зв'язок поранень і інвалідності виносять медико-соціальні експертні комісії на підставі акту судово- медичної експертизи та посвідчення учасника бойових дій оглянутого. Причина інвалідності, пов'язана з перебуванням на фронті, зберігається у осіб, котрим підвищується группа інвалідності внаслідок нових захворювань або наслідків,. поранення (каліцтва, контузії), а також у тих випадках, коли наслідки поранення (каліцтва, контузії), захворювання на період огляду не дають підстав для обмеження працездатності, а встановлення групи інвалідності зумовлено іншими захворюваннями. Причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовіцв з .перебуванням на фронті або з виконанням інших обов'язків військової служби встановлюється МСЕК на підставі документів військово-лікувальних закладів свідоцтво про хворобу, довідка про, поранення), а також військово-облікових документів про термін служби, відомостей про участь в антифашистському.підпіллі.

При встановленні причинного зв'язку інвалідності у колишніх партизан, МСЕК. повинна керуватися документами про перебування в партизанському загоні і довідками про поранення, контузії, захворювання, виданими командиром партизанського об’єднання і медичною службою цих об'єднань.

При первинному встановленні причинного зв'язку інвалідності колишніх військовослужбовців, крім військово-медичинго документу на МСЕК повинна, бути представлена довідка військового комісаріату про строки проходження військової служби, в якій повинні бути обов'язково вказані строки перебування на фронті.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасниками бойових дій вважаються особи, які брали участь у виконанні бойових завдань з захисту Батьківщини в складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань усіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), в партизанських загонах і підпіллі, інших формуваннях як у військовий, так і в мирний час.

Учасниками бойових дій, визнаються також війни Української повстанської армії (УПА), які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в-1941-1944 роках, і які не вчинили злочину проти миру; і людства і реабілітовані у відповідності з Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Прирівнюються до учасників бойових дій неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концтаборів, гетто і інших місць примусового утримання, які були створені фашистською Німеччиною, а також діти, які народилися в указаних місцях примусового утримання їх батьків.

До інвалідів війни (ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») відносяться особи із числа військовослужбовців діючої армії і флоту, робітників, які стали інвалідами в результаті поранення, каліцтва, контузії, захворювання, які були одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службового обов'язку) або пов'язані з перебуванням на фронті, в партизанських загонах, підпільних організаціях і групах, інших формуваннях, які признані такими законодавством України, в районі військових дій на прифронтових дільницях залізних доріг, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз і аеродромів в період громадянської і Великої Вітчизняної війни або з участю в бойових діях в мирний час.

До інвалідів війни відносяться також інваліди із числа:

1. військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, які були одержані лід час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних із перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях з використанням ядерної зброї, іншими враженнями ядерними матеріалами;

2. осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України і Служби Безпеки України і інших військових формувань, які стали інвалідами в результаті поранення, контузії, каліцтва або захворювання, які були одержані під час виконання службового обов'язку, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із використанням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;

3. малолітніх (яким на момент утримання не виповнилося 14 років) в'язнів фашистських концтаборів, і інших місць примусового утримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та за інших причин;

4. осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення або інших ушкоджень здоров'я, одержаних в регіонах бойових дій від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння в післявоєнний період, а також під час виконання робіт, юв'язаних із знешкодженням боєприпасів часів ВВ війни незалежко від часу виконання;

5. осіб, які стали інвалідами внаслідок бойових дій в період ромадянської і ВВ війни або стали інвалідами із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні і післявоєнні роки

6. військовослужбовців, осіб вільнонаймшюга складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту людей, інших осіб, які брали безпосередню участь у військових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп і інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР, і які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків у тих батальйонах, взводах і загонах в період з 22.06.1941 в по 31.12. 1954 р.;

7. учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у дах державах

8. учасники бойових дій під час ВВ війни, що стали інвалідами внаслідок загального захворювання (з 1 січня 2004 року).

Учасниками війни вважаються:

1) військовослужбовці, які проходили військову службу в Збройних Силах, військах і органах Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу PСР або в арміях його союзників в період ВВ війни і війни з імперіалістичною Японією 1941-1945 років, або які навчалися в цей період у військових училищах, школах іяакурсах

2) особи які в період ВВ війни і війни з імперіалістичною Японією 1941-1945 років працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні захисних рубежів заготовці палива, продуктів, переганяли худобу, навчались в цей період в ремісничих, залізничних училищах; школах і училищах фабрично-заводського навчання та інших установах професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або в період навчання в школах, вищих і середніх спеціальних учбових закладах, працювали в народному господарстві і на відновленні об єктів господарського і культурного призначення;

3) члени груп самозахисту об'ектових і аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, народного ополчення, які діяли в під час ВВ війни;

4) особи, які в період війни находились в складі армії і флоту як сини, вихованці полку, і юнги до досягнення ними повноліття;

5). колишні в'язні концтаборів гетто і інших місць примусового утримання в період другої світової війни; особи, які насильно вивезені з території колишнього Союзу РСР в період ВВ війни на території держав, які були в стані війни з СРСР або окуповані фашистською Німеччиною, якщо вони не вчинили в цей період злочинів проти Батьківщини;

6). робітники, які на конкретній основі направлені нароботу в держави, де велись бойові дії (включно Республіку Афганістан в період з 1.12.1979 р. по грудень 1989 р.) і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;

7).дружини (чоловіки) військовослужбовців, які працювали по найму в державах, указаних в п.6 цієї статті, в період ведення бойових дій в них і не входили до складу обмеженого контингенту рядянськйх військ;

8).особи, які відбували в період ВВ війни 1941-1945 років покарання у місцях позбавлення волі або знаходилися у вигнанні і реабілітовані у відповідності з діючим законодавством України і колищнього СРСР;

9).діти партизан, підпільників, інших учасників боротьби з німецько-фашистськими загарбниками в тилу ворога, які піддавалися в зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків репресіям, фізичним розправам, гонінням;

10).особи, які добровільно представляли в період ВВ війни 1941- 1945 років матеріальну, фінансову або іншу допомогу військовим частинам, шпиталям, партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням і окремим військовослужбовцям в їх боротьбі проти німецько-фашистських загарбників при умові неспростовного підтвердження цих фактів.

У колишніх військовослужбовців використовуються наступні формулювання причин інвалідності:

1. Поранення (контузії, каліцтво), отримане при захисті Вітчизни.

2. Поранення (контузії, каліцтво), отримане при виконанні обов'язків, військової служби.

3. Поранення (контузії, кадіцтво), отримане під час проходження військової служби.

4. Захворювання, отримане під час проходження військової служби.

5. Захворювання, отримане при виконанні обов'язків військової служби.

6. Поранення, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (ДРА та ін.).

У інвалідів війни можуть бути використані наступні формулювання причин інвалідності:

1. Інвалідність з дитинства (поранення, контузії, каліцтво), пов 'язана з бойовими діями ВВВ.

2. Захворювання пов'язане з перебуванням на фронті.

3. Поранення (контузії, каліцтво), отримане при виконанні службових обов'язків.,

4. Захворювання внаслідок поранення в період бойових дій у ВВВ і після війни.