V. Терпіни переогляду потерпілих у медико-соціальних експертних комісіях.

5.1. Переогляд інвалідів для встановлення ступеня втрати професійної працездатності проводиться через 1 -З роки залежно від характеру наслідків трудового каліцтва чи професійного захворювання і можливості повного чи часткового відновлення працездатності після проведення реабілітаційних заходів.

5.2.Після реалізації програми реабілітації потерпілого ступінь втрати професійної працездатності у відсотках без зазначення терміну переогляду встановлюється:

а)при анатомічних дефектах відповідно до встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом України від 7.04.2004 р. № 183;

б)при неефективності всіх можливих реабілітаційних заходів;

в)при стійких незворотних морфологічних змінах порушеннях функцій органів та систем організму;

г)чоловікам у віці понад 60 років, жінкам - понад 50 років.

3. Потерпілим, що навчаються у середніх, середніх спеціальних, вищих учбових закладах, аспірантурі ступінь втрати професійної працездатності переглядається після закінчення навчання.

4. Переогляд потерпілих раніше зазначеного терміну, а також потерпілим, яким ступінь втрати професійної працездатності встановлена безстроково може бути проведений за їх заявою, при зміні стану здоров'я та працездатності, заявою власника підприємства (установи ,організації) аргументи, що викладені в заяві визнані обґрунтованими або при виявленні фактів необґрунтованого рішення МСЕК чи винесення рішення на підставі фальшивих документів чи за постановою суду.

5. Оскарження рішення МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках здійснює згідно з розділом V пп. 34,35 "Положення про медико-соціальну експертизу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22,02.92 р. № 83.

6. Даний Порядок погоджено з Міністерством соціального захисту населення України, Міністерством праці України, Держнаглядохоронпраці України, Верховним судом України Генеральною прокуратурою України.

7.2. ВИТЯГ З НАКАЗУ МОЗ УКРАЇНИ від 05.08.98 р. № 238 «Про затвердження критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, затвердженого наказом МОЗ України від 22.11.95 р. №212».

(Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 1998 за

№ 652/3092).,

Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів

№ з/п		Наслідки травм та професійних захворювань і форм їх розвитку					Відсотки втрати професій-ної працездат-ності
1		2					3
		Центральна та периферійна нервова система
1.		Наслідки черепно-мозкової травми, кліщового енцефаліту та інших вірусних інфекцій центральної нервової системи, гострих отруєнь, ураження електро­струмові, що виявляються у вигладі: а) вазо-вегетативного синдрому: легкого помірного вираженого б)лікворо-гілертензійного синдрому: легкого помірного вираженого в) вестибулярного синдрому: легкого помірного вираженого г) гіпоталамічного синдрому: легкого помірного вираженого рухових порушень: монопарезу: легкого помірного вираженого геміпарезу: легкого помірного вираженого різко вираженого геміплегії тетрапарезу: легкого помірного вираженого різко вираженого; координаторних порушень; . легких помірних виражених д) дефектів кісток черепа: до 3 см 3-20см 21-40 см 41-60 см; понад 60 см е) епілептиформного синдрому: рілкі напади напади середньої частоти часті напади					5-20 25-40 45-60 16-20 30-50 60-80 5-20 30-50 60-80 10-20 30-50 60-80 5-15 20-40 45-60 5-20 25-50 60-80 85-90 100 10-25 30-60 70-90 90-100 5-20 25-40 50-70 5 10-30 30-40 40-60 60-80 10-15 20-40 70-80
При епілетиформному синдромі у осіб, професія яких пов'язана з виконанням робіт на висоті, біля джерел вогню, біля механізмів, що рухаються, та у разі неможливості раціонального працевлаштування втрата професійної працездатності установлюється на рівні 30-40% навіть при рідких нападах.. Працевлаштування хворих та інвалідів здійснюється переважно на тих підприємствах, де настала інвалідність, з урахуванням професійних знань, вмінь, навичок інвалідів та рекомендацій медико-сощальннх експертних комісій.
		с) синдром паркінсонізму:
		Легкого					15-25
		Помірного					30-60
		Вираженого					65-80
		різко вираженого					80-100
		ж) гіперкінетичного синдрому:
		Легкого					15-25
		Помірного					30-50
		Вираженого					150-80
		різко вираженого					80-100
При легкому синдромі паркінсонізму та легкому гіпер кінетичному синдромі, постраждалий не може виконувати робіт на конвеєрі, працювати у шоферських професіях. Такі особи підлягають раціонально- му прадевлаїптуванню, а у випадку значного зниження обсягу виробничої діяльності втрата професійної працездатності може бути визначена на рівні 30-50%.
		з) астенічного синдрому: легкого помірного вираженого и) іпохондричного синдрому: легкого помірного вираженого і) психопатоподібного синдрому: легкого помірного вираженого ї) психоорганічпого синдрому: легкого помірного вираженого різко вираженого (недоумство).					5-10 15-25 30-60 0 5-15 20-40 0 5-20 25-50 5-20 25-60 65-80 80-100
Примітки. У осіб, що страждають на органічні захворювання центральної нервової системи (арахноідити, енцефаліти, епілепсію, порушення мозкового кровообігу та ін.), або у тих, що перенесли раніше черепно-мозкову травму, за наявності у них повторної черепно-мозкової травми, отруєння, нейрнейроінфекції і відсутності при цьому динаміки неврологічної симптоматики, відсотки професійної працездатності не встановлюються.
2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.			Пошкодження спинного мозку на рівні шийного, торакального або поперекового відділу хребта що спричиняло: а) легкі розлади чутливості, пірамідальну недостатність без порушення рухів у кінцівках та функцій тазових органів б) легкі розлади чутливості, легкий парез однієї або двох кінцівок без істотних порушень рухів у кінцівках та функцій тазових органів в) помірне порушенню чутливості, легкі руховії порушення, спастичний моно- або парапарез, легкий або "млявий" моно- або парапарез з нерізко вираженою атрофією м'язів та незначним порушенням рухів, легким порушенням функцій тазових органів г) помірне порушення чутливості, помірно виражені спастичний або „млявий” моно- або парапарез, наявність,нерізких або помірних атрофій м'язів, легке порушення функцій тазових органів д) виражені розлади чутливості та порушення рухів у кінцівках (пара - або тетрапарези), помірне або виражене порупіення функцій тазових органів е) різко виражені парези (пара- або тетрапарези аж до плегії) виражені порушення функцій тазових органів, порушення функцій серцево-судинної системи та системи дихання. Пошкодження кінського хвоста, що спричинило: а) легкі розлади чутливості без порушення рефлексів та рухів у кінцівках, без порушення трофіки та функцій тазових органів б) легкі розлади чутливості, порушення сухожильних рефлексів, незначну гіпотрофію м'язів без порушення рухливості кінцівок, а також функцій тазових органів в) помірні розлади чутливості, гіперкінезію, помірну атрофію м'язів (з відповідними областями іннервації), домірні вегетативні розлади, нерізкі трофічні порушення, легке порушення функції тазових органів г) виражені розлади чутливості у зоні іннервації відповідного корінця або групи корінців, виражений парез однієї кінцівки або помірний парез обох кінцівок, помірне порушення функцій тазових органів, помірні вегетативно-трофічні розлади (ціаноз; набряк або виразка) д) виражені розлади чутілпюсті, виражені рухові порушення у обох нижніх кінцівках, виражені вегетативно-трофічні порушення (ціаноз, набряк, трофічні виразки) виражені порушення функцій тазових органів е) різко виражені розлади чутливості, рухові порушення (різко виражений парез або плегія у нижніх кінцівках), виражені порушення функцій тазових органів, вегетативно трофічні порушення (пролежні, трофічні виразки). Периферичні пошкодження трійчастого, лицевого, під'язикового нервів, які при­зводять до порушення їх функцій: а) легкого 6) помірного в) вираженого Пошкодження шийно-плечового сплетіння та його нервів: а) нерізкі порушення чутливості; зміненая рефлексів б) нерізкі порушення чутливості, "випадіння" рефлексів, гіпотрофія м'язів з легкими руховимипорушеннями в) помірні порушення чутдоюсті, помірне зниження сили м'язів верхньої кінцівки з атрофіею м`язів г) виражені розлади чутливості, обмеження обсягу активних рухів верхньої кінцівки, значна атрофія м`язів (плеча – понад 4 см. Передпліччя – понад 3 см. , атрофія дрібних м`язів кистей). Пошкодження поперекового, крижового сплетіння та їх нервів: а) нерізко вираженого порушення чутливості, змінення рефлексів б) нерізко вираженого порушення чутливості “випадіння”рефлексів, гіпо- трофії: м'язів з легкими руховими порушеннями в) помірного порушення чутливості, помірного зниження сили м'язів верхньої кінцівки атрофєю м'язів г) виражених розладів чутливості обмеження обсягу активних рухів у нижній кінцівці, значної атрріфії м'язів (стегна – понад 8 см., гомілки – понад 6 см), атрофії дрібних м'язів ступень) Ангіотрофоневрозу: а) легкого б) помірного в) вираженого г) різко вираженого з трофічними порушенням (ціаноз, набряки, неврози, трофічні виразки). Вібраційна хвороба від впливу вібрації: 8.1. Локальної: 8.1.1. Компенсована стадія: а) ангіоспастичннй синдром з рідкимитангіоспазмами 6) ангіодистоцічний синдром в) вегетативно-сенсорна полінейропатія. 8.1.2. Субкомпенсована стадія (помірно виражені прояви): а) периферійний ангіоспастичний синдром: - з частими ангіоспазмами - з вегетативно-трофічними порушеннями б) синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії: - з дистрофічними змінами опорнорухового апарату рук, плечового пояса (вегетоміофасцит, периартроз та ін.) - з функціональними порушеннями нервової системи (неврастенічний або центральний ангіодистонічний синдроми) - синдром полірадикулярних порушень (шийна полірадикулонейропатія). 8.1.3. Некомпенсована стадія (виражені прояви вібраційної хвороби). 8.2.Загальної: 8.2.1.Компенсована стадія: а) ангіодистонічний периферичний синдром б) вегетативно-сенсорна полінейропатія нижніх кінцівок в) центральний ангіодистонічний синдром г) вегетативно-вестибулярний синдром д) церебрально-периферичшш ангіодистонічний синдром е) синдром енцефалополынейропатії. 8.2.2. Субкомпенсована стадія: а) ангіодистонічний периферичний синдром б) вегетативно-сенсорна полінейропатія нижніх кінцівок в) центральний ангіодистонічний синдром г) вегетативно-вестибулярний синдром д) церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром е) синдром енцефалополінейропатії. 8.2.3. Декомпенсована сіадія (виражені прояви).					10 15-20 25-40 40-60 60-80 80-100 0-5 10-15 20-40 40-60 60-80 80-100 0-5 10-15 20-30 0-5 5-15 20-30 30-60 0-5 10-15 15-25 30-60 15-20 25-40 40-60 70-80 10-15 10-15 10-15 20-60 20-60 25-60 15-40 25-60 60-80 10 10-15 10-20 10-15 10-20 15-20 15-30 15-40 20-50 20-60 20-60 20-60 50-60
Працевлаштування хворих та інвалідів показане при відсутності вібрації, фізичного та нервово-психічного перевантаження. Виключається тривале перебування протягом робочого дня у вимушеній робочій позі, робота в запропонованому темпі, нічні зміни, відрядження
9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17.	Органи ЛОР Вестибулярна дисфункція IV ст. З низьким рівнем субкомпенсації III ст. з низьким рівнем субкомпенсації II ст. з середнім рівнем субкомпенсації І ст. з високим рівнем субкомпенсації. Порушення слухової функції незалежно від характеру захворювання (неврит слухових нервів, отит та ін.): - глухота - приглухуватість IV ст. - приглухуватість III ст.. - приглухуватість II ст. - приглухуватість І ст. Хронічні захворювання голосотвірного апарату (фаринго-ларингіт, ларингіт, фіброма голосової зв'язки та ін.): -афонія - дистонія - фонастенія Ш ст. - фонастенія II ст. - фонастенія ї ст. Злоякісні новоутворення, пов'язані з впливом професійних факторів: - клінічна група IV - клінічна група III - клінічна група II - клінічна група І—II. Стійка трахеостома: - стеноз трахеї II-III ст. - стеноз трахеї II ст. - стеноз трахеї I-0 ст. Рубцева деформація гортані (трахеї): - стеноз і дихальна недостатність II-III ст.. - стеноз і дихальна недостатність І-IIст. - стеноз і дихальна недостатність І о ст. Втрата нюхової або смакової функції. Відкрита рана обличчя внаслідок впливу механічних, термічних, хімічнихчин­ників. Деформація носа: - відсутність носового дихання - утруднене носове дихання або однобічне носове дихання. Хронічні гнійно-запальні захворювання ЛОР органів (отит, синусат): -двобічні -однобічні. Порушення прикусу, відкривання рота, акту жуванна: - значного ступеня з гіпотрофією II ст. - помірного ступеня з гіпотрофією І от. - легкого ступеня.			60-80 40-60 15-40 5-15 40-50 20-40 15-30 1045 5-10 40-60 25-40 20-35 10-15 5-10 80-10 60-80 40-60 15-40 60-80 50-60 20-40 60-80 20-60 15-20 10-25 40-60 10-20 0-5 10-20 5-10 25-40 15-20 5-10
18.
19.
Дихальна система
20.	Відсутність носа (кісток, хрящів та м'якик тканин), що призводить до спотворення обличчя			40
21.	Відсутність крил та кінчика носа.			^ 10-25
22.	Відсутність кінчика або крила носа..			10-15
23.	Порушення носового дихання внаслідок травми:
	а) однобічне;			0-5
	б) двобічне,			10
	в) однобічна відсутність носового дихання;			10
	г) двобічна відсутність носового дихання			20
24.	Зрослий перелом груднини без пору­шення функції дихання.
	внаслідок травми:			0
25	Деформація грудної клітки внаслідок численних переломів ребер, груднини:
	а) з помірним обмеженням рухливості при акті дихання, що супроводжується помірно вираженою дихальною недостатністю) (ДНІ ст.);			15
	б) зі значним обмеженням рухливості при акті дихання, що упроводжуеться значно вираженою дихальною недостатністю (ДН II ст.);			30-40
	в) з різким обмеженням рухливості при акті дихання, різко вираженою дихальною недостатністю, (ДН III ст), порушенням функції органів середостіння.			70-90
26	Порушення функції гортані або трахеї у результаті їх пошкодження:
	а) осиплість, задишка при фізичному навантаженні;			10
	б) дисфонія, порушення дихання (задишка у спокої); в) постійне носіння трахеостомічної трубки, афонія (втрата голосу).			30 60
27	Видалення частиіш легені:
	ДН-Ост.;			5-10
	ДН-Ісг.;			15-20
	ДН-IIст.;			40-60
	ДН-II-IIIст.;			65-70
	ДН-IIIст.			75-90
28	Пневмоконіоз І ст. та II ст.,:ДН О.ст.			10
	ДН I ст.;			15-20
	ДН І-IIст.;			20-25
	ДН IIст.;			40-60
	Пневмоконіоз III ст.: ДН I ст.;			25
	ДН II ст та легеневе серце НК Іст;			40-60
	ДН IIст та легеневе серце НК IIАст.;			70
	ДН III ст та легеневе серце НК IIБ-III ст.			90
29	Сілікотуберкульоз: ДНІст.;			20
	ДН- IIст:;			40-60
	ДН- IIIст.;			70-90
30	Хронічний пиловий бронхіт Іст.:
	ДН 0ст.;			0-5
	ДН Іст.;			10-15
	Хронічний пиловий бронхіт II ст.:
	ДН Іст.;			20-25
	ДН IIст.;			30-40
	ДН II ст та легеневе серце НК І ст;			50
	ДН II ст та легеневе серце НК IIА ст.			60
	Хронічний пиловий бронхіт Шст.:
	ДН II ст та легеневе серце НК IIАст.;			60-70
	ДН III ст та легеневе серце НК IIБ-III ст..			80-90
31	Післятравматичнпий: адгезійний плеврит:
	ДНІст.			10-15
	Працевлаштування інвалідів показане при відсутності токсичних речовин, пилу, іонізуючого випромінювання, низької температури у виробничому середовищі та без значного фізичного навантаження.
Серцево-судинна система
32	Серцева недостатність внаслідок токсичного ураження, поранення серця, його оболонок або великих магістральних судин:
	а) І стадія - почастішання пульсу, задихання внаслідок фізичного навантажения, розширення розмірів серця, непостійні набряки;			13-25
	б) II стадія - значне задихання, застійні явища у легенях на печінці, постійні набряки, набухання вен шиї;			25-60
	в) III стадія V порушення ритму дихання, застійні явища у легенях, ексудат у серцевій сорочці та ін.			80-100
33	Токсичні ураження, фізичні пошкодження серця, його оболонок та великих магістральних судин, що не призводять до порушення кровообігу.			5-15
34	Порушення кровообігу внаслідок пошкодження великих периферичних судин, встановлене на день освідчення:
	а) помірна набряклість, зниження пульсації;			5-10
	б) значна набряклість, синюшність, різке ослаблення пульсації;			15-20
	в) значна набряклість, синюшність, лімфостаз, виразки.			25-50
35	Попшодження великих периферичних судин, що призводять до порушення функції органів.			5
36	Гіпертовічна хвороба:
	І ст.			5-15
	II ст.			20-50
	III ст.			60-80
37	Артеріальна гіпертензія:
	а) легко виражена,			5-15
	б) помірно виражена;			20-40
	в) виражена.			60-80
38	Вегето-судипна дистонія.
	а) легко виражена (легкі, або середньої тяжкості рідкі, або середньої частотивазо-вегегативні пароксизми);			5-25
	б) помірно виражена (легкі, або середньої тяжкості, середньої частоти, або часті вазо-вегетативні пароксизми);			25-50
	в) виражена (часті, середньої тяжкості, або тяжкі вазо-вегетативні лароксизми): Показані роботи з легким чи помірним фізичним навантаженням, в оптимальних мікрокліматичних умовах, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Можливе виконання простих і складних операцій за запропонованим планом з можливостями корекції, без дефіциту часу з помірною і достатньою кількістю інформації, прийняття простих і складних рішень.			50-80
Органи травлення
39	Порушення акту жування у результаті перелому виличної кістки, верхньої або нижньої щелели, чи вивиху нижньої щелели: легкий ступінь - помірне порушення прикусу та акту жування;			5
	середній ступінь - значне порушення прикусу та акту жування;			10-15
	виражений ступінь - різке порушення прикусу та відкривання рота, деформація щелепи;			20-25
	- зрослий перелом верхньої щелепи (виличної кістки) або нижньої щелепи без порушення прикусу та акту жування;			0
	- відсутність частини верхньої або нижньої щелепи
	а) що підлягає протезуванню;			до 20
	б) не підлягає протезуванню; - відсутність щелепи а) що підлягає протезуванню; б) не підлягає протезуванню.			до 40
				до 25 до 70
40	Відсутність язика на рівні:
	- дистальної третини;			15
	- середньої третини;			30
	-повна			70
41	Звуження ротової порожнини з утво­ренням, як наслідок слинної фістули:
	- легкий ступінь;			5
	- середній ступінь;			15
	- виражений ступінь			до 25
42	Звуження стравоходу або глотки внаслідок опіку, травми, поранення:
	- легке ускладнення при проходженні твердої їжі;			10
	- помірне ускладнення при проходженні м'якої їжі;			30
	- різке ускладнення при проходженні рідкої їжі;			70
	- непрохідність (гастростома).			90
Морфофутщіональні порушення органів шлунково- кишкового тракту
43	Легкі форми захворювання органів травлення з перебігом без функціо нальних порушень; та частих загострень (одне загострення за 1-2 роки) без занепаду харчування:
	- хронічний езофагіт;			5-10
	- хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт;			5-10
	- хронічний персистуючий гепатит;			5-10
	- хронічний ентерит, коліт;			5-10
	- спайкова хвороба, легка форма.			5-10
44	Помірні функціональні порушення при хронічних захворюваннях травлення (загострення до 2-х разів на рік), стійкий помірно виражений больовий та диспептичний синдроми, порушення секреторної; моторно-евакуаторної функцій, занепад харчування:
	- хронічний езофагіт. середньої тяжкості;			15
	- хронічний гастрит, гастродуоденіт;			15
	- хронічний панкреатит середньої тяжкості			25
	- хронічний ентерит, коліт;			25
	- виразкова хвороба середньої тяжкості (загострення 2 рази на рік), виражений больовий та диспептичний синдроми, (загострення 2 рази на рік), виразковий дефект 0,5-0,8 см, повільне його загоєння (6-8 тижнів); помірний больовий та диспептичний синдром, що не зникає у період ремісії, занепад харчування I-II ст.); - хронічний гепатит з помірною активністю (загострення до 2-х разів йа рік, стійкі функціональні парціальні порушення);			25 25
	- спайкова хвороба середньої тяжкості.			30
45	Виражені стійкі функціональні пору­шення чи ускладнення при важких формах перебігу захворювання органів травлення, тривалі загострення (3 та більше разів на рік, стійкий виражений больовий та диспепгичний синдроми, значне порушення секреторної; моторної, евакуаторної функцій, занепад харчування II, Н—Ш ст.);			50
	- хронічний езофагіт, важка форма (ерозійно-виразкова);			50
	- виразкова хвороба шлунка, ДПК, важка форма, виразковий дефект більше 1см, тривалі часті (3-4 та більше разів) загострення, ускладнення - кровотеча, пенетрація, стеноз, занепад харчування II, ІІ-Шст.;			70
	- хронічний гепатит з постійними рецидивами, що прогресують, стійкі виражені порушення (3-5 та більше загострень на рік) з трансгресією у цироз печінки;			60
	- цироз печінки, стадія декомпенсації (асцит, кровотечі, анемія);			70
	- хронічний панкреатит, хронічний ентерит, хронічний коліт, важка форма перебігу (безперервно рецидивні больові форми з вираженими днспептичдими розладами, занепадом харчузання ІІ-III, III ст.); - спайкова хвороба, важка форма течії; - протиприродний задній прохід;			70 70
				70
	- свищі: кишечниковий, панкреатичний, жовчний;			60
	- видалення частини печінки;			25-40
	- видалення шлунка;			80
	- видалення частини шлунка, підшлункової залози або кишечнику;			30
	- видалення селезінки			25
	Лапаратомія внаслідок травми черевної порожнини:
	а) без пошкодження органів черевної порожнини;			0
	б)з пошкодженням органів черевної порожнини, з легким ступенем порушення їх функції			10
Сечостатева система
46.	Видалення частини нирки за наявності ниркової недостатності.			до 25
47.	Видалення нирки.			30-40
48.	Порушення функції сечовидільної системи:
	- цистит, уретрит, піелоцистит, легке звуження сечовода, сечівника, ушивання стінки сечового міхура;
	- помірне звуження сечовода, сечівника, зменшення об'єму сечового міхура; видалення частини нирки;			до 25
	- видалений сечового міхура;			70
	- сечостатеві свищі, значна непрохідність сечовода, сечівника;			50
	- ушкодження сечо-статевої системи без порушення її функцій. Наслідки пошкодження органів сечостатевої системи з;			0
	-легким порушенням функцій;			до 10
	- помірним;			25
	- значним;			50
	- ушкодженням органів статевої системи			10
	без порушення її функції;
	- ушкодженням органів статевої системи			до 25
	з помірним порушенням функції;
	- ушкодженням органів статевої системи			30
	зі значним порушенням функції
	Трудові рекомендації медико-соціальних експертних комісій щодо працевлаштування інвалідів виносяться відповідно до розділів IX, X інформаційно-методичного посібника для лікарів МСЕК та ЛКК (Дніпропетровськ, 1992 р.).
М'які тканини
49.	Спотворення обличчя, спричинене широ­кими пігментними плямами, рубадми, , що утворились внаслідок опіків, відморо­жень або поранень, розташованих на об-лнччі або передшю-боковій поверхні шиї:
	а) помірне;			10
	б) значне;			20
	в) різке.			40
50.	Наявність на волосяній частині голови, тулубі та кінцівках (без порушення функцій суглобів) рубців,. що утворились внаслідок різних травм (на площині ро­зміром):
	а) від 5 см до 0,5% поверхні тіла;			5
	6) від 0,5% до 2% поверхні тіла; в) від 2% до 4% поверхні тіла;			10 15
	г) від 4% до 6% поверхні тіла;			20
	д) від 6% ДО 8% поверхні тіла;			25
	Примітка. При порушенні функції суглоба, спричиненій рубцями, втрата про- фесінної працездатності визначаеться за відповідними статтями цих Критеріїв.
51.	Наявність на тулубі та кінцівках широких пігментних плям, що утворились внаслідок травми (без порушення функції органів) загальною площею 2 та більше відсотків поверхні тіла.
Хребет
52.	Порушення функції хребта внаслідок травмування будь-якого відділу, за винягком крижів та куприка:
	а) помірне обмеження рухливості (функціональна недостатність хребта І ст.);			20
	б) значне обмеження рухливості (функціональна недостатність хребта ІI ст.);			40
	в) різке обмеження рухливості (функціональна недостатність хребта ІII ст.); г) повна знерухомленість хребта (у тому числі також одного з відділів), різка його деформація (горб, сколіоз).			70 80
53.	Зрослий перелом тіл, дужок та суглобо­вих відростків, що призвели до пору­шення функції хребта внаслідок одно­часної дії з легким больовим корінцевим синдромом.			5
54. 55.	Зрослий перелом одного або декількох поперечних або остюкуватих відростків , хребців, розрив зв'язкового апарату хре­бта без порушення його функції на день огляду, з наявністю легкого больового корінцевого синдрому. Переломи крижів, куприка, а також виви­хи куприкових хребців, що призвели до порушення функції на день огляду, але з наявністю больового синдрому			5
Верхня кіквдвіка
Лопатка та ключиця
56.	Порушення функції плечового пояса вна­слідок перелому лопатки; ключиці, розриву акроміально-ключично або груднинно-ключичного зчленування:
57.	а) помірна деформація, гіпотрофія м'язів, зниження сили кінцівки, помірне обмеження рухів у плечовому суглобі б) значна деформація, виражена атрофія м'язів, значне обмеження рухі в у плечовому суглобі; в) різка деформація, різка атрофія м'язів плечового поясу, різке обмеження рухів у плечовому суглобі. Зрослий перелом лопатки (за винятком перелому суглобової западини), ключиці, розрив акроміально-ключичного та груднинно-ключичного зчленувань, шо при­звели до порушення функцій плечового поясу з больовим синдромом: а) наслідки перелому кісток або розриву зчленування			10 20 30-40 5
	б) наслідки незрослих переломів, хибний суглоб.			10
Плечовий суглоб
58.	Кістковий анкілоз плечового суглоба, підтверджений рентгенологічними даними
59.	Плечовий суглоб, що хитається внас­лідок резекції голівки плечової кістки або суглобової поверхгп лопатки.			60
60	Обмеження рухів у плечовому суглобі:
	а). помірно виражене:			15
	- згинання (відведення плеча уперед) -120-150 град.
	- розгинання (відведення назад) 20-30 град.
	- відведення плеча убік – 120-150 град.
	б) значно виражене:			25
	- згинання (відведення плеча уперед) -75-115 град.
	- розгинання (відведення назад) - 5-15гра
	- відведення плеча убік - 75-115 град.
	в) різко виражене:			40-50
	- згинання (відведення плеча уперед) -5-70 град.
	- розгинання (відведення назад) 0 град.
	- відведення плеча убік. 5-70 град.
61.	Звичний вивих плеча.. Примітка: Відсоток втрати професійної працездатності при звичному вивихові плеча визначається тільки у тому випад­ку, якщо після виробничої травми, що супроводжувалась вивихом. плеча, пов­торні вивихи спостерігались без додат­кової травми протягом року більше трьох: разів та діагноз звичного вивиха плеча підтверджений лікувальними закладами, у яких прозодилось їх вправлення, а також за наявності помірно вираженого обмеженая рухів у цьому суглобі;			15-25
62.	Внутрішньосуглобні пошкодження пле­чового суглоба (розрив суглобової сумки, вивих плеча, переломи великого горбика, голівки плечової кістки, суглобової западини, лопатки), що спричинили невеликі порушення функції та супроюджуються больовим синдромом:
	а) перелом однієї кістки, вивих плеча, розрив зв'язок суглобової сумки;			5
	б) перелом двох кісток			10
	Примітка: За наявності обмеження рухів у плечовому суглобі, як наслідок перелічених вище пошкоджень, ступінь втрати професійної працездатності
	визначається за ст.59.
Плече
63.	Відсутність верхньої кінцівки:
	а) з лопаткою або частиною її;			75
	б) у результаті екзартикуляції у плечово-			70
	му суглобі;
	в) кукса на рівні верхньої трегини плеча			60
64	Кукса плеча на рівні середньої або ниж­ньої третини			50
65	Хибний суглоб або незрослий перелом плечової кістки.			50
66	Порушення функції плеча:
	а) помірне обмеження рухів у ліктьовому та плечовому суглобах; 6) помірне обмеження рухів у одному з суглобів (ліктьовому або плечовому) та значне обмеження рухів у другому; в) значне обмеження рухів у ліктьовому та плечовому суглобах або помірне обмеження рухів у одному з них та різко виражене обмеження у другому, г). значне обмеження рухів у одному з суглобів (ліктьовому або плечовому) та різке обмеження рухів у другому; д) різке обмеження рухів у ліктьовому та плечовому суглобах.			15 20 30 35-40 40-50
67.	Зрослий перелом плеча, що не призвів до порушення його рухомості але з наявністю неусуненого зміщення відламків за довжиною, шириною або під кутом, та надмірного мозоля, укорочення плеча на З-4см.			5-10
Ліктьовий суглоб
68.	Ліктьовий суглоб, що хитається внас­лідок резекції суглобової поверхні пле­чової та ліктьової кісток.			50
69.	Кістковий анкілоз ліктьового суглоба, підтверджений рентгенологічними даними:
	а) у функціонально вигідному положенні (кут від 60 до 90 град.); б) у функціонально не вигідному положенні (кут менше 60 або більше 90 град.),			20 40
70.	Обмеження рухомості у ліктьовому суглобі:
	а) помірно виражене:			10
	- згинання - 50-60 град.
	- розгинання -170-160 град.
	б) значно виражене:			20
	- згинання - 65-90 град.
	- розгинання -155-40 град.
	в) різко виражене - від 95 до 135 град.			30
	Примітка. Обсяг рухів у ліктьовому суглобі у нормі:
	- згинання - до 30-45 град. - розгинання - до 175-180 град.
Передпліччя
71. 72. 73.	Відсутність передпліччя внаслідок екзартикуляції у ліктьовому суглобі або кукса на рівні верхньої третини передпліччя. Кукса передпліччя на рівні середньої та нижньої третини. Хибний суглоб, незрослий перелом у ділянці діафіза, або метафіза (верхня, середня або нижня третина): а) однієї кістки передпліччя; б) обох кісток передпліччя; в) однієї кістки передпліччя та зрослий перелом другої.			50 40 20 40 25
74.	Порушення функції передпліччя:
	а) помірне обмеження рухів у променезап'ястковому та ліктьовому суглобах, обмеження супінації та пронації від 45 до 65 град.; б) помірне обмеження рухів у одному 3 суглобів (променезап'ястковому або ліктьовому) та значне у іншому, обмеження супінації та пронації від 25 до 40 град.; в) значне обмеження рухів у променезап'ястковому та ліктьовому суглобах або помірне обмеження рухів у одному з них та різке обмеження рухів у іншому, обмеження супінації та пронації від 0 до 20 град; г) значне обмеження рухів у одному з суглобів (променезап'ястковому або ліктьовому), різке у іншому; д) різке обмеження рухів у променезап'ясткоаому та ліктьовому суглобах.			15 20 25 30 40
Променезап'ястковий суглоб
75.	Кістковий анкілоз променезан'ясткового суглоба підтверджений даними рентгенологічного дослідження: а) у функціонально вигідному положенні розгинання до 20 град.); б) у функціонально вигідному положенні (згинання або розгинання до 20 град, та більше).			25 30
76.	Обмеження рухів у променезап'ястковому суглобі:
	а).помірно виражені:			10
	- згинання - 30-40 град.
	- розгинання - 30-40 град.
	б) значно виражені:			15
	-згинання-20-25 град
	- розгинання - 20-25 град.
	а) різко виражені:			25
	- згинання - 0-15 град.
	- розгинання -0-15 град.
	Примітка. Обсяг рухів у променезап'ястковому суглобі у нормі: - згинання - 50-75 град. - розгинання - 50-75 град.
Кисть
77.	Відсутність кисті на рівні зап'ястковоп'ясткових кісток.			50
78.	Порушення функції кисті внаслідок травми зап'ястка (деформація, порушен- ня хватальної здатності):
	а) помірно виражене;			10
	б) значно виражене;			20
	в) різко виражені:			25
79.	Хибні суглоби та незрослі переломи кісток зап'ястка та п'ясткових кісток внаслідок відсутності порушення функції кисті, пальців та променезап'ясткового суглоба.			10
Пальці кисті
	Перший (великий) палець
80.	Значна рубцева деформація внаслідок пошкодження м'яких тканин з незначним порушенням функції пальця на день огляду.			5
81	Кукса нарівні:
	а) ніггьової фаланги;			10
	б) міжфалангового суглоба;			15
	в) основної фаланги.			20
82.	Відсутність пальця (екзартикуляція).			25
83.	Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її			30
84.	Кістковий анкілоз одного з суглобів пальця: а) у функціонально вигідному (напівзігнутому положенні); б) у функціонально.не вигідному (випрямленому або зіпнутому) положенні.			5 15
85.	Кістковий анкілоз двох суглобів пальця:
	а) у функціонально вигідному (напівзігнутому положенні); б) у функціонально не вигідному (випрямленому або зіпнутому) положенні			15 20
86. 87.	Кістковий, анкілоз зап'ястково-п'ясткового та двох суглобів пальця: а) у функціонально вигідному (напіззігнутому) положенні; б) у функціонально не вигідному (випрямленому або зігнутому) положенні. Порушення функції пальця внаслідок обмеження рухів у суглобах: а) помірно вираженого; б) значно вираженого;			20 25 5 10
	в) різко вираженого у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні; г) різко вираженого у функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні			15 20
	Другий (вказівний) палець
	Значна рубцева деформація внаслідок пошкодження м'яких тканин з легким порушенням функції пальця на день огляду.			5
89.	Кукса на рівні:
	а) нігтьової фаланги або другого (дистального) міжфалангового суглоба; б) середньої фаланги або першого (проксимального) між фалангового суглоба в) основної фаланги або п'ястково -фалангового суглоба (відсутність пальця).			5 10 20
90.	Відсутність пальця з п`ястковою кісткою або частиною її.			25
91.	Порушення функції пальця:
	а) помірно виражені обмеження рухів у суглобах; б) значно виражене обмеження рухів у суглобах; в) різко виражене обмеження рухів у суглобах у функціонально вигідному положенні;: г) різко виражене обмеження рухів у суглобах у функціонально не (різко зіг- нутому або випрямленому) положенні, анкілоз двох або трьох підтверджений рентгенологічними даними			5 10 15 20
	Третій (середній), четвертий (безімен­ний) або п 'ятий (мізінець) пальці
92 93. 94.	Кукса на рівні: а) нігтьової фаланги, другого (дистального) міжфалангового оуглоба; б) середньої фаланги, першого (проксимального) міжфалангового суглоба, основної фаланги або п'ясгково-фалангового суглоба (відсутність пальця). Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її. Порушення функції пальця: а) помірне обмеження рухів у суглобах, анкілоз та різко виражене обмеження ру­хів у другому (дистальному) міжфадан-говому суглобі; б) контрактура пальця у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні, анкілоз першого (проксимального) міжфалангового або п'ястковофалангового суглоба, підтверджений рентгенот логічними данними; в) конграктура пальця у функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні, анкілоз двох або трьох суглобів, підтверджений рентге­нологічними данними.			5 10 15 5 10 15
	Декілька пальців однієї кисті
95.	Відсутність двох пальців однієї. кисті незалежно від показань на визначення групи інвалідності: а) першого та другого (I+ II); б) першого- з третім четвертим або п'ятим (I+ III), (I+ IV), (I+ V); . в) другого з третім, четвертим або п'ятим (II-III),(II+IV),(II+V); г) третього з четвертим або п'ятим (III+ IV), (III +V); д) четвертого з п'ятим (IV + V).			45 40 30 20 20
96.	Відсутність трьох пальців однієї кисті
	а) першого та другого з третім, четвертим або п'ятим (I+ II + III), (I+ II+ IV), (I+II+V); б) першого та третього з четвертим або п'ятим (І+III+ІV), (І+III + V) в), першого та четвертого з п'ятим (I+ IV+V) г) другого та третього з четвертим або п'ятим (II + III +ІV), (II+ III+ V);. д) другого та четвертого з п'ятим (II +IV+ V) е) третього та четвертого з п'ятим (Ш +IV+V).			50 50 50 40 40 30
97.	Відсутність чотирьох пальців однієї кис­ті
	а) Першого, другого та третього з четвертим або п'ятим (I+II + Ш+IV), (і+II + III+V); б) першого, другого, четвертого та п'ятого (I +II + IV+ V); в) першого, третього, четвертого та п'ятого (I + III+ IV+V) г) другого, третього, четвертого та п'ятого ( II + III +ІV+ V). Примітка. За відсутності двох та більше пальців з п'ястковими кістками частиною їх, втрата професійної працездатності, передбачена ст.95, 96, 97 “Критеріїв”, збільшується незалежно від кількості пальців на 5%.			50-60 60 50-60 50
98.	Відсутність всіх пальців однієї кисті.			60
99.	Порушення функції пальців однієї кисті: а) помірне обмеження рухів у суглобах:
	- двох пальців;			10
	-трьох пальців;			15
	- чотирьох пальців;			20
	- п'ята пальців.			25
	б) значне обмеження рухів у суглобах, а також анкілози дистальних міжфалангових суглобів:
	- двох пальців;			15
	-трьох пальців;			20
	- чотирьох пальців;			25
	- п'яти пальців.			35
	в) різко виражене обмеження рухів у суглобах у функціонально вигідному положенні:
	- двох пальців;			20
	- трьох пальців;			25
	- чотирьох пальців;			30
	- п'яти пальців.			40
	г) різке обмеження рухів у суглобах у функціонально не вигідному положенні, а також анкілоз проксимальних міжфалангових та п'ястковофалангових суглобів:
	- двох пальців;			25
	- трьох пальців;			30
	- чотирьох пальців;			40
	- п'яти пальців.			50
100.	Зрослий перелом фаланги або фаланг, пошкодження сухожиль пальців однієї кисті, що призвели до легкого порушення функції на день огляду:
	а) одного – двох пальців;			5
	б) трьох -п'яти пальців.			10
Таз
101.	Порушення функції таза внаслідок перелому кісток, розриву лобкового або крижово-клубового зчленуванню: а) помірне порушеная статики та ходи, помірне обмеження рухів у одному тазостегновому суглобі; б) значне порушення статики та ходи, помірне обмеження рухів у двох тазо- стегнових суглобах або значне обмеження рухів у одному з цих суглобів; в) різке порушення статики та хода, значне обмеження рухів у двох тазостег- нових суглобах аібо різке обмеження рухів у одному з цих суглобів; - у одному суглобі; - у двох суглобах.			25 30 50 50 70
102.	Примітка. При наслідках перелічених вище пошкоджень та більш виражених порушеннях функції застосовується ст. 101.			10
Нижня кінцівка
Тазостегновий суглоб
103.	Кістковий анкілоз, а також тазостегновий суглоб, що хитається, підтверджені рентгенологічними даними:
	а) анкілоз у функціонально вигідному (розігнутому) положенні; б) анкілоз у функціонально не вигідному положенні; в) тазбртегновий суглобу, що хитається внаслідок резекції голівки стегна або вертлюжної ямки.			40 60 70
104.	Обмеження рухів (контрактура) у тазостегновому суглобі: а) помірно виражене: - згинання -70-80 град.; - розгинання -10 град.; - відведення - 30-35 град.; б) значно виражене: - згинання - від 55 до 70 град.; - розгинання - 0 - 5 град.; -відведення - від 30 до 20 град.; в) різко виражене: -згинання-до 50 град.; - розгинання - 0 град.; - відведення - до 20 град. Примітка. 1.Обсяг рухів у тазостегновому суглобі у нормі: -згинання - 90 - 100 град.; - розгинання -15 град.; -відведення-40 - 50 град.; (відрахування ведеться від 0 градусів). 2. Наявність еядопротезу тазостегнового суглоба, застосованого у зв'язку з травмою, дає підставу для застосування ст. 104-6, Проте, якщо прні огляді буде встановлено, що є різко виражена контрактура, відсоток втрати працездатності визначається за. ст. 104-в.			25 40 50
105.	Зрослі зі зміщенням внутрісуглобові пошкодження тазостегнового суглоба (переломи, відриви кісткових фрагменгів, вивихи стегна), що призвели до легких порушень функції. Примітка, а) до числа внутрісуглобових переломів тазостегнового суглоба належать переломи вертлюжної ямки, голівки та шийки стегнової кістки; б) при сполученні перелому вертлюжної ямки з переломами кісток таза за її межами зідсоток втрати професійної працездатності визначається за ст.101, при цьому ст. 103 та 104 не застосовуються; в) при розвитку перелому, де формівного артрозу тазостегнового суглоба внаслідок перенесеного внутрішньосуглобового перелому застосовується ст.104 залежно від обмеження рухів у суглобі.			15
Стегно
106.	Відсутність нижньої кінцівки внаслідок екзартйісуляції у суглобі або кукса стегна на рівні верхньої третини:
	- непротезована			80
	-протезована.			70
107.	Кукса стегна на рівні середньої або ниж-ньої третини
	- непротезована; -протезована:			70 60
108.	Незрослий перелом або хибний суглоб стегна,			60
109.	Порушення функції стегна:
	а) помірне обмеження рухів у тазостегновому та колінному суглобах; б) помірне обмеження рухів у одному із суглобів (тазостегновому або колінному) та значне порушення рухів у іншому; в) значне обмеження рухів у тазостегновому та колінному суглоба або помірне обмеження у одному з них та різко виражене обмеження у іншому; г) значне обмеження рухів у одному з суглобів (тазостегновому або колінному) та різко виражене обмеження рухів у другому: д) різке обмеження рухів у тазостегновому та колінному суглобах. Примітка. Для визначення ступеня обмеження рухів у колінному та тазо- стегновому суглобах слід користуватись критеріями, вказаними у ст. 104 та 114.			25 30 45 50 60
110	Зрослий перелом стегна з легким порушенням функції та больовим синдро- мом.			10
Колінний суглоб
111	Колінний суглоб, що хитається внаслідок резехції суглобної поверхні стегна або великогомілкової кістки.			50
112	Кістковий анкілоз колінного суглоба (підтверджений рентгенологічними даними): а) у функціонально вигідному положенні; б) У функціонально не вигідному, (зігнутий під кутом не менше 165 град.) подовженні.			30 50
113.	Надмірна (патологічна) рухомість у суглобі у результаті розриву зв'язкового апарату; І ст. - зміщення гомілки наперед на 1 см, відхилення гомілки назовні більше, як на 10 град., всередину - більше, як на 10 градусів; II ст. - зміщення, гомілки наперед більше, як на 2 см, відхилення гомілки назовні до 20 град., всередину – близько 20 град.; III ст. — зміщення гомілки наперед більше, як на 2 см, відхилення гомілки назовні та усередину більше, як на 20 град.з ротаційною нестійкістю. Примітка. Зазначений вище відсоток втрати професійної працездатності визначається при одіноплощинній або двоплощинній нестійкості. При трьохплощинній дискордантній або тотальній нестійкості відсоток втрати професійної працездатності визначається у розмірі 35-40 процентів.			10 20 25
114.	Обмеження рухів у колінному суглобі (контгжктура);
	а) помірно виражене;			20
	- згинання від 75 до 85 град.;
	- розгинання від 170 до 175 град.;
	Або
	- згинання від 90 до 165 град.;
	- розгинання від 170 до 175 град.;
	б) значно виражене:			25
	- згинання від 90 до 105 град.;
	г)- розгинання від 150 до 165 град.;
	або
	- згинання більше 105 град.;
	- розгинання від 150 до 165 град.;
	В) різко виражене:			30
	- згинання більше 105 град.;
	- розгинання більше 150 град.
	Примітка. Обсяг рухів у колінному суглобі у нормі: - згинання до 40-70 град.; -розгинання до 180 град.
115.	Наслідки внутрішньосуглобовнх пошкоджень колінного суглоба з больовим синдро­мом:
	а) відриви кісткових фрагментів, пошкодження менісків, розриви зв'язок; б) переломи надоколіника; в) переломи дистального епіфіза стегна, проксимального епіфіза великогомілкової кістки, наслідки вивиху гомілки. Примітка. Перелічені вище внутрісуглобові пошкодження та деформівний артроз, що розвинувся внаслідок травми та призвів до більш виражена пору- шень функцій, визначаються за ст.114.			10 10 15
Гомілка
116.	Кукса гомілки на рівні верхньої третини та більш високому рівні аж до екзартикуляції у колінному суглобі			60
117,	Куксг на рівні: а) середньої третими гомілки:
	-протезована;			50
	-непротезована; б) нижньої третини гомілки:			60
	- протезованаі			45
	-непротезована.			60
118.	Хибний суглоб або незрослий перелом кісток гомілки:
	а) обох кісток;			60
	б) великогомілкової кістки;			40
	в) малогомілкової кістки.			10
119.	Порушення функції гомілки:
120.	а) помірне обмеження рухів у колінному та гомілковоступкевому суглобах б) помірне обмеження рухів у одному з суглобів (колінному або гомілковоступневому) та значне обмеження у другому; в) значне обмеження рухів у колінному та гомілковоступневому суглобах або помірне обмеження рухів у одному та різке обмеження у іншому; г) значне обмеження рухів у одному з суглобів, (колінному або гомілковоступневому) та різке обмеження у другому; д) різке обмеження рухів у колінному та гомілковоступневому суглобах. Зрослий перелом кісток гомілки, що призвів до невеликих порушень функції 3 больовим синдромом: а) малогомілкової кістки; б) великогомілкової кістки; в) обох кісток.			20 25 30 40 5 10 15
Гомілковоступневий суглоб
121.	Гомілковоступневий суглоб, що хитається				33-40
	Примітка. Ця стаття застосовується за часткової або повної відсутності сугло- бових поверхонь великогомілкової та малогомілкової кісток, підтвердженої даними рентгенологічного дослідження.
122. 123. 124. 125.	Кістковий анкілоз гомілковоступневого суглоба, підтверджений рентгенологічними даними: а) у функціонально вигідному положенні (під кутом 90-95 град.); б) у функціонально невигідному положенні. Обмеження рухів у гомілковоступневому суглобі: а)помірно виражене розгинання 80-85 град.; згинаня - 100-130 град.; б) значно виражене розгинання 90-95 град.; згинання – 90-105 град.; в) різко виражене розгинання та згинання у межах 10 град. Примітка. Обсяг рухів у гомілковоступневому суглобі у нормі: - розгинання - 70-75 град.; - згинання -135-40 град. Відрахування проводиться від кута 90 град. Наслідки внутрісуглобових переломів кісток, що є складовими гомілковоступ-невого суглоба (переломи дистальних епіфізів великогомілкової та малогоміл­кової кісток, малогомілкової кістки). Стан після зшивання або пластики зв'язкового апарату та ахілового сухо­жилля з невеликим порушенням функції гомілковоступневого суглоба.				20 25 15 20 25 10
Стопа
126.	Ампутація стопи на рівні п'яткобої або таранної кісток аж до екзартикуляції у гомілковоступневому суглобі.				50-60
127.	Ампутація на рівні кісток заплесна або Шопарового суглоба.				40
128.	Ампутація на рівні плеснових кісток або Лисфранкового суглоба.				25
129.	Порушення функції, стопи у результаті травми:
	а) помірно виражена набряклість,помірне порушення статики; б) значно виражена набряклість, значне порушення статики, помірне обмеження рухів в гомілковоступневому суглобі; в) різко виражена набряклість, різке порушення статики, значне обмеження рухів у гомілковоступневому суглобі; г) зрослий перелом кісток стопи, що призвів до порушення її функції: - однієї - двох кісток; - трьох та більше кісток.				10 20 25 5 10
Пальці стопи
130.	Екзартикуляція у плеснефалангових суг­лобах або на рівні що призвела до ампу­тації всіх пальців стоші.				25
131.	Відсутність першого пальця з плесновою кісткою або частиною її.				15
132.	Екзартикуляція у плеснофаланговому су­глобі або ампутація на рівні основної фаланги першого пальця.				10
133.	Порушення функції першого пальця у результаті травми або кукса на рівні ніг­тьової фаланги чи міжфалангового суг­лоба.				5
134.	Зрослий перелом з неусуненим зміщен­ням, вправлений вивих фаланги (фаланг) або пошкодження сухожилля першого пальця, що призвів до невеликого пору­шення функції.				5
135.	Відсутність пальців однієї стопи у резу­льтаті екзартикуляції у плеснофаланго­вому суглобі або кукса на рівні основної фаланги (окрім першого):
	а) одного пальця;				5
	б) двох - трьох пальців;				10-15
	в) чотирьох пальців.				20
136.	Відсутність пальця з плесневою кісткою або частиною її (окрім першого):
	а) одного пальця;				10
	б) двох - трьох пальців;				15-20
	в) чотирьох пальців.				20-25
137.	Порушення функції пальців або відсутність однієї-двох фаланг (окрім першо- го):
	а) одного - двох пальців;				5
	б) трьох - чотирьох пальців.				10
138.	Зрослий перелом, вправлений вивих фаланги (фаланг), пошкодження сухо- жилля одного або декількох пальців однієї стопи (окрім першого), що призвели до невеликих порушень функції.				5
139.	Післятравматичний тромбофлебіт, лімфостаз, порушення трофіки: а) помірна набряклість, помірна пігментація, блідість шкіряних покривів; б) значна набряклість, ціаноз, трофічні виразки площею до 4 кв. см; в) різка набряклість (слоновість) кінцівки, ціаноз, трофічні виразки площею понад 4 кв.см.				5 20 25
140.	Після травматичний остеомієліт: а) за відсутності запального процесу на момент огляду; б) за наявністю свищів, секвестрів та гнійних ран у момент огляду.				5 10
141	Опікова хвороба та опікова інтоксикація за загальної площі опіку: а) І - II ст. не менше як 20% поверхні тіла, або ІІІ-ІV ст. - не менше 10%, або І-ІІ-Ш-ІV ст. - не менше 15%; б) I-II ст. - не менше 30% поверхні тіла, або III—IV ст, - не менше 15%, або І-ІМП-ІV ст. - не менше 20%; в). I-II ст:- не менше 40% поверхні тіла; або III-ІVст: - не менше 20%; або І-II-II-ІV ст - не менійе 30%. Трудовії рекомендації медико-соціальних експертних комісій щодо працевла­штування інвалідів виносяться відповідно до розділу ХІV інформаційно-мето­дичного посібника Длялікарів МСЖ та ЛКК (Дніпропетрбвськ, 1992 р.).				5 10-50 індиві-дуально
Наслідки пошкодження органа зору
142.	При визначенні відсотків втрати професійної працездатності враховуються зорові функції (гострота зору, перифе­рійний зір, кольороспрйняття, бінокуля­рний зір), а також анатомічні дефекти очного яблука та придатків окі. Відсоток втрати професійної працездатності визначаться згідно з таблицями (2, 3,4) а) при пошкодженні одного ока відсоток втрати професійної працездатності визначається за таблицею 2 залежно від стану ока до пошкодасення (з корекцією)і стану ока після травми (з контактною,інтраокулярною або очковою переносимою корекцією в межах тієї; якої потребувало око до травми). Якщо документально не можливо встановити гострену зору пошкодженого ока до травми, то вона встановлюється приблизно, з урахуванням стану непошкодженого, ока, анамнезу та виконуваної до травми роботи, або приймається рівною 1.0; б) за таблицею 3 визначається відсоток втрати професійної працездатності при пошкодженнях обох очей за умови, що зір кожного ока до травми дорівнював 1,0. Зір пошкоджених очей ураховується з корекцією, не вищою за ту, якої потребувало кожне око до травми; в) при анофтальмі внаслідок травми або атрофії (субатрофії) очнйго яблука (якщо до травми око було видючим) до встановлених відсотків втрати працездатності за даною таблицею додається ще 10,0 відсотків; г) якщо при травмі одного ока зорові функції другого шижені (без зв^` язку з даною травмою), то відсоток втрати професійної працездатності слід визна- чати більш високим, ніж це зазначено в таблиці 2, ураховуючи підвищення значення травмованого ока, тим більше, якщо воно було видючим. При цьому слід керуватися наступним: - якщо зниження зору травмованого ока з урахуванням зорових функцій другого ока призводить до інвалідності III групи (за станом зорових функцій, втрати професії, зниження кваліфікації, зниження обсягу трудової діяльності), то відсоток втрати працездатності визначається у розмірі 45-60 відсотків незалежно від зорового дефекту травмованого ока (таблиця 4); - якщо травма одного ока з урахуванням зору другого ока призводить до II групи інвалідності, то відсоток втрати працездатності визначається в межах 65-80 відсотків;
	- якщо травма одного ока з урахуванням гостроти зору другого ока призвела до інвалідності І групи, то відсоток втрати працездатності визначається в межах 85-100 відсоткі; д) якщо травма ока призвела до зниження гостроти зору, периферійного зо- ру та анатомічних дефектів придаткового апарату ока, то вісоток втрати працездатності визначається залежно від групи інвалідності до якої призвели ці комбіновані наслідки травми. При афакіях після травматичних катаракт відсоток втрати професійної працездатності визначається індивідуально з урахуванням: - гострота зору з корекцією (переношуваною, очковою, контактною, інтраокулярною); при інтраокулярній та контактній корекції зору травмованого ока, коли гострота зору афакічного ока дорівнює 1,0-0,8, встановлюється 10-15 відсотків втрати працездатності.

Відсоток втрати пофесійної працездатності при пошкодженні обох очей, якщо до травми гострота зору кожного ока – 1,0- з корекцією Табл. 3

Гострота зору одного ока			Гострота зору у другого ока
			1,0	0,9	0,8	0,7		0,6	0,5		0,4	0,3	0,2	0,1	0,08 0,05	Ниж-че 0,05
1,0 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1-0,09 0,08-0,05 нижче 0,05			- 5 5 10 10 15 15 20 25 30 35 45	- 10 10 10 10 15 15 20 25 35 35 45	5 10 10 15 15 20 20 25 30 40 45 55	10 10 15 20 20 25 25 30 35 45 45 55		10 10 15 20 25 30 30 30 40 45 45 60	15 15 20 25 30 35 35 35 40 50 50 60		15 15 20 25 30 35 35 40 45 55 55 60	20 20 25 30 30 35 40 45 50 60 60 70	25 25 30 35 40 40 45 50 55 65 65 80	30 30 40 45 45 50 55 60 65 75 85 90	35 35 40 45 45 50 55 60 65 85 90 100	50 50 55 55 60 60 65 70 80 90 100 100

	Вид патології	Відсоток втрата профеоіїїної працездатюсті
1	Параліч акомодації:
	одного ока	15 30
	обох очей
2	Геміанопсії	35 30 35 30
	гетерономна лівобічна
	гетерономна правобічна
	бітемпоральна (повне)
	біназальна (повна)
3	Концетричне звуження поля зору	10 20 30 45 20 40 55 100
	на одаому боці:
	До 60 град
	До 30
	До 20
	До 10
	На обох очах:
	До 60
	До 30
	До 20
	До 10
4	Птоз (опущена повіка) та параліч зовнішніх м'язів, якї супроводжують диплопію одного ока в середньому спинені: в сильному ступені; обох очей: в середньому ступені: сильному ступені: а). однобічне б) двобічне	15 25 40 70 5 10

Відсоток втрати професійної працездатності у зв’язку з пошкодженням додаткового апарату ока пост травматичної патології, периферійного зору. Табл. 4

7.3.Рекомендації для практичного використання інструкції «Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів»,затвердженої наказом МОЗ України від 05.08.98 р. .№ 238.

(Витяг і методичних рекомендацій для лікарів МСЕК і ЛЛК, затверджених Управлінням медико-соціальної експертизи МОЗ України 04.01.2000р. із змінами, згідно з «Інструкцією про встановлення груп інвалідності»,затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України 07.04.2004 р. №183 та прийнятими новими клінічними класифікаціями захворювань).

Методика формування медико-експертних висновків про встановлення ступеня професійної працездатності.

При встановленні ступеня втрати професійної працездатності лікарі МСЕК керуються наказом МОЗ України «Порядок встановлення ступеня втрати професійної праце­здатності у відсотках» затвердженого 21.11.95 р. № 212, наказом МОЗ України № 238 від 05.08,98 р. «Про затвердження критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інва­лідів», «Інструкцією про. ^встановлення груп інвалідності», затвердженою наказом МОЗ України від 07.042004 № 183, а також «Списком професійних захворювань».

При огляді хворих у МСЕК на першому етапі визначається ступінь обмеження життєдіяльності (група інвалідності)) що на­ступила внаслідок трудового каліцтва або професійного захво­рювання. При цьому враховується нозологічна форма хвороби, тяжкість функціональних порушень, професія | вік хворого, заробітна платня до пошкодження стану здоров'я на виробництві, та після .нового працевлаштування Крім цього, враховуються також часткова або повна втрата, здатності до самообслуговування, пересування» спілкування навчання, контролю за поведінкою та інші фактори.;

На другому етапі професійної працездатності залежності від важкості функціональних порушень, що настали, внаслідок роботи на виробництві, професії і віку хворого, його заробітної платні та ін. у осіб, яким встановлена група інвалідності або визначені лише відсотки втрати працездатності без встановлення інвалідності.