3.1. Несе відповідальність:

- за стан всієї роботи з експертизи тимчасової непрацездатності.

- за бездіяльність, несвоєчасність і неякісне виконання обов’язків , за невірно прийняті рішення.

2.6 Функції головного спеціаліста - лікаря з питань експертизи тимчасової непрацездатності Фонду социального страхування з тимчасової втрати працездатності

І. Обов'язки:

Головний спеціаліст - лікар з питань експертизи тимчасової непрацездатності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:

1.1. Забезпечує контроль та вибіркову перевірку щодо дотримання лікарями закладів охорони здоров'я незалежно від їх підпорядкування та форм власності чинного законодавства, вищих нормативно-правових актів, щодо експертизи непрацездатності застрахованих осіб, обґрунтування їх видачі та продовження. А також порядку зберігання. Обліку та використання листків непрацездатності.

1.2. Приймає участь у здійсненні заходів по підвищенню рівня експертизи тимчасової непрацездатності застрахованих осіб в закладах охорони здоров'я.

1.3. Контролює питання відбору осіб на лікування у санаторно-курортних закладах, а також реабілітаційних центрах та реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних і соціалізованих лікувальних закладів.

1.4. Приймає участь в проведенні лікарських конференцій, направление на підвищення кваліфікації лікарів з питань експертизи тимчасової непрацездатності.

1.5. Спільно з комісіями соціального страхування і профспілковими комітетами підприємств, установ та організацій вивчає захворюваності з тимчасовою втратою праце­здатності та готує пропозиції щодо їх зменшення.

1.6. Перевіряє та приймає участь в роботі медико-соціальних експертних комісій з метою поліпшення роботи з профілактики інвалідності, підвищення якості медико-соціального експертного обслуговування громадян.

II. Права:

2.1. Має право вимагати проведення через лікарсько-консультаційну і медико-соціальну експертну комісію дострокового переосвідчування осіб, у випадках виявлення порушення експертизи непрацездатності або невиконання хворим, призначеного лікарем режиму вперіоді тимчасової непрацездатності.

2.2. Порушувати відповідно до чинного законодавства питання притягнення до відповідальності посадових осіб, відповідальних за стан експертизи непрацездатності.

ІІІ. Відповідальність:

3.1. За дотримання порядку міжвідомчого контролю експертизи тимчасової непрацездатності у лікувальних закладах та об'єктивність результатів перевірки.

2.7. Положення про лікарсько-консультаційну комісію

І Загальні положення

1. Лікарсько-консультаційна комісія створюється:

1.1. В закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності (у тому числі в клініках вищих медичних учбових закладів, інститутів, академій післядипломної підготовки лікарів і науково-дослідних інститутів).

1.2. У складі: заступника головного лікаря по експертизі тимчасової непрацездатності (при відсутності цієї посади в штатному розкладі функції голови ЛКК виконує керівник закладу або визначена наказом по установі особа) – голова лікарсько-консультаційної комісії, завідувача відповідним відділенням і лікуючого лікаря..

1.3. Комісія вирішує питання експертизи непрацездатності тільки після особистого огляду хворого і вивчення даних медичного обстеження за представленням лікуючого лікаря і завідувача відділенням. Для консультацій можуть залучатися провідні фахівці даного чи іншого лікувального закладу:

1.4. В своїй діяльності керується:

- Наказом МОЗ України № 455 від 13.11.01р. «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»;

- Наказом МОЗ України від 22.11.95p.. №212 «Про затвердження порядку встановлення медико-соціальними експортними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов’язків »;

- Наказом МОЗ України від 07.04.2004 р. №183 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» та внесеними додатково змінами наказом МОЗ України від 23.11.04р.№565;

- Наказом МОЗ України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. за №532/274/136-ос/1406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 р. за №1454/10053 «Про затвердження зразка технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листків непрацездатності». Існуючими стандартами, протоколами медичних технологій надання медичної допомоги, інструкціями, методичними рекомендаціями, КЗпП України, іншими чинними законодавчими та нормативними актами.

1.5. Рішення лікарсько-консультаційної комісії підлягають реєстрації в первинній медичній документації та в журналі запису висновків лікарсько-консультаційної комісії (ф. 35/о, затвердайеної наказом МОЗ України від 29.12.2000 р., № 369) з підписом голови та членів лікарсько-консультаційної комісії (за підсумками кожного засідання).

IІ Функції:

Лікарсько-консультаційна комісія:

1. Розглядає та приймає рішення у найбільш складних випадках діагностики, лікування, тактики ведення хворого, встановленні стану непрацездатності, конфліктних ситуацій, які виникають на етанах медичної допомоги населенню, та випадків продовження ЛН понад 30 днів..

2. Перевіряє правильність проведеного обстеження, встановленого діагнозу, призначеного лікування, обгрунтованості видачі та продовження листка непрацездатності (довідки).

3. Дає рекомендації по раціональному працевлаштуванню хворих.; проводить продовження листків непрацездатності в порядку і термінах, визначених діючим законодавством:

2.4. Направляє хворих при необхідності на консультацію, обстеження та лікування в спеціалізовані заклади охорони здоров'я та інших відомств.

2.5. Вирішує в окремих випадках питання з видачі листків непрацездатності за минулий період при наявності документів, що підтверджують стан хворого (за рішенням суду, у разі лікування за кордоном), але давністю не більше року.

2.6. Забезпечує порядок розгляду питань з видачі та продовження листків непрацездатності у відповідності з діючим законодавством;

• для лікування за межами адміністративної території за рішенням управління охорони здоров'я;

• доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних і інших закладах охорони здоров'я, реабілітаційних центрах;

• категорії хворих, які одержали лікування за кордоном відповідно до міжнародної угоди країн СНД та інших міжнародних документів;

• в показаних випадках для проведення інвазійних методів обстеження і лікування в амбулаторних умовах;

- для тимчасового переведення на другу роботу внаслідок професійного - захворювання чи туберкульозу з дотриманням термінів продовження у відповідності до існуючих вимог;

- для санаторно-курортного лікування;

- для догляду за хворим членом сім'ї тощо.

2.7. Направляє на освідчення до медико-соціальної експертної комісії:

- хворих, при наявності стійкого чи необоротною характеру захворювання, а також у тому разі, коли: хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку її одним і^; тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності;

- осіб, з ознаками обмеження життєдіяльності, яка викликана порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму;

- інвалідів для повторного освідчення та ін.;

- про необхідність забезпечення автотранспортом, на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням, колясок з електроприводом та ін.

2.8. Згідно встановленого законом дає рекомендації про необхідність:

• за станом здоров'я тимчасового чи постійного переводу на роботу з полегшеними умовами праці чи з виключенням протипоказаних виробничих факторів, визначає характер роботи, що рекомендується, з урахуванням кваліфікації хворого;

• тимчасового переводу на іншу роботу при карантині і бактеріоносїйстві інфекційних хвороб (разом з органами санітарно-епідеміологічної служби);

• надання академічної відпустки чи.переводу на.інший факультет за станом здоров’я студентам вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації, учням професійно-технічних закладів, шкіл;

-одержання при необхідності медичних показань державної соціальної допомоги датям-інвалідам віком до 18 років;

- видачі висновків прр необхідність, постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування;

• видачі висновків про можливість надання постійних соціальних послуг;

• першочергового одержання житла чи неможливості проживання в комунальній квартирі з членами своєї сім'ї за станом здоров'я;

- видачі висновків про необхідність засобів пересування та опори.

2.9. Здійснює розгляд клініко-експертних питань:

• у випадках позовів і претензій медичних страхових організацій і виконавчих органів Фонду соціального страхування з якості експертизи тимчасової непрацездатності, дотримання діючого законодавства;

• по запиту організацій, закладів, у тому числі медичних, суду, прокуратури, військових комісаріатів та ін.;

• при надходженні позовних заяв, претензій пацієнтів з питань стану здоров'я та їх працездатності та ін.