Частина I. Основи управління проектами
Господарюючі суб’єкти у сучасному динамічному світі проектів розвиваються, стають більш зрілими і отримують вигоди від цього у вигляді визнання, авторитету, впливів тощо. Для того, щоб допомогти їм оцінювати і розвивати свої можливості по ефективній реалізації проектів, Американським Інститутом Управління проектами (PMI) був запропонований стандарт OPM3 (Organization Project Management Maturity Mode) — Модель Організаційної Зрілості Управління Проектами. Виділяють три рівні зрілості суб’єктів господарювання, які запровадили управління проектами (стандарт OPM3):
1)управління проектами (PM3 = Project Management Maturity Model);
2)управління програмами й проектами (P2M3 = Programme and Project Management Maturity Model);
3)управління портфелями, програмами й проектами (P3M3 = = Portfolio, Programme and Project Management Maturity Model).
Компанія може перейти на новий рівень зрілості тільки після освоєння попереднього рівня, тобто для того, щоб якісно управляти портфелем проектів, необхідно спочатку освоїти управління проектом і програмою.
1.2. Історія методів управління проектами
Витоки управління проектами сягають глибин історії. Хоча управління проектами (УП) й вважається досягненням останніх десятиліть, це не означає, що людство не здійснювало проекти до цього. Будівництво Софійського собору у Києві та Великої китайської стіни, подорожі Колумба, створення братами Люмьєр кінематографу є прикладами великих й масштабних проектів.
Проте перші паростки управління проектами як самостійної дисципліни відносяться до 30–50-х рр. XX ст. (табл. 1.3).
У світі існує низка професійних організацій з проектного менеджменту (Додаток А), які розробляють стандарти і методологію управління проектами (Додаток Б).
14
Тема 1. Загальна характеристика управління проектами
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1.3 |
|
|
Основні віхи історії управління проектами |
|
|||||
|
|
|
|||||
Період |
Автор/організація, місце, |
Зміст події проектного |
|||||
часу |
публікація |
|
|
менеджменту |
|||
1 |
2 |
|
|
|
|
3 |
|
30–50-ті роки — початок управління проектами на Заході |
|||||||
1937 |
Luther Gulik |
|
|
Американським ученим Л. Гулі- |
|||
|
«Notes on the Theory of |
ком була здійснена перша розроб- |
|||||
|
Organization.» |
In Luther |
ка по матричній організації для |
||||
|
Gulik and L. Urivick, eds., |
керівництва і здійснення склад- |
|||||
|
Papers on the Science of |
них проектів |
|
|
|||
|
Administration. New York: |
|
|
|
|
||
|
Columbia University Press, |
|
|
|
|
||
|
1937 |
|
|
|
|
|
|
1956 |
Компанія «Дюпон де Не- |
Створена група для розробки ме- |
|||||
|
мур» (Du Pont de Nemours |
тодів і засобів управління проек- |
|||||
|
Co.) |
|
|
тами |
|
|
|
1957 |
Колектив Remington Rand, |
Розроблений |
метод |
критично- |
|||
|
очолюваний Kelly і Walker |
го шляху|дороги| (СРМ) з про- |
|||||
|
|
|
|
грамною |
реалізацією |
на ЕОМ |
|
|
|
|
|
UNIVAC |
|
|
|
1957–1958 |
Програма «Поларіс» |
(US |
Розроблена і випробувана систе- |
||||
|
Navy) |
|
|
ма мережевого планування PERT |
|||
1959 |
Комітет Андерсона NASA |
Запропонований системний під- |
|||||
|
(National Aeronautics |
and |
хід до управління проектом по |
||||
|
Space Administration) |
|
стадіях його життєвого циклу, в |
||||
|
|
|
|
якому особлива увага приділяла- |
|||
|
|
|
|
ся передпроектному аналізу |
|||
1956–1958 |
|
|
|
Розроблені методи і техніка мере- |
|||
|
|
|
|
жевого планування дали потуж- |
|||
|
|
|
|
ний поштовх розвитку УП |
|||
|
Публікація |
Gaddis |
в |
Перша стаття |
по узагальненню |
||
|
Harvard Business Review |
управління проектами |
|
||||
60-ті роки — розвиток методів сіткового планування |
|
||||||
|
|
|
|
Розвиток |
УП |
концентрується |
|
|
|
|
|
майже виключно на методах і за- |
|||
|
|
|
|
собах PERT і CPM |
|
||
15
Частина I. Основи управління проектами
|
|
|
|
|
Продовження табл. 1.3 |
|||
|
|
|
|
Розширюється сфера застосуван- |
||||
|
|
|
|
ня сіткових методів. Починається |
||||
|
|
|
|
розповсюдження сіткових методів |
||||
|
|
|
|
УП до Європи та інших континен- |
||||
|
|
|
|
тів |
|
|
|
|
|
Apollo Space Project |
|
Модель для матричної організа- |
|||||
|
|
|
|
ційної структури |
|
|
||
|
USAF (United |
States |
Air |
Прийняті концепції |
життєвого |
|||
|
Force) |
|
|
циклу проекта, Earned Value |
||||
|
NASA |
|
|
Прийнята концепція конфігурації |
||||
|
|
|
|
управління |
|
|
|
|
|
Lawrence P., |
Lorsch |
J. |
Подальший розвиток організацій- |
||||
|
Galbraith J. |
|
|
них форм, поява матричної форми |
||||
|
|
|
|
організації. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Запропоновані |
види |
можливих |
||
|
|
|
|
інтеграційних механізмів і умови, |
||||
|
|
|
|
при яких вони мають бути вико- |
||||
|
|
|
|
ристані |
|
|
|
|
1966 |
|
|
|
Розробляється |
цілісна |
система |
||
|
|
|
|
матеріально-технічного |
забез- |
|||
|
|
|
|
печення. |
З’являється |
|
система |
|
|
|
|
|
GERT, що використовує нову ге- |
||||
|
|
|
|
нерацію мережевих моделей |
||||
1965 |
|
|
|
Створюються |
професійні орга- |
|||
|
|
|
|
нізації |
управління |
проектами |
||
|
|
|
|
в Європі — Міжнародна Асо- |
||||
|
|
|
|
ціація |
управління |
проектами |
||
|
|
|
|
(INTERNET) |
|
|
|
|
1969 |
США |
|
|
Створюються Інститут управлін- |
||||
|
|
|
|
ня проектами (PMI) |
|
|
||
70-ті роки — розвиток системного підходу до управління проектами
Продовжується розвиток і впровадження систем сіткового планування і управління
Поява інших дисципліни з управління проектами (напр., управління проектами програмного забезпечення та ІТпроектами)
16
Тема 1. Загальна характеристика управління проектами
|
|
Продовження табл. 1.3 |
|
|
|
Метод СРМ отримує законодавчу |
|
|
|
підтримку. |
|
|
|
В УП враховується «зовнішнє» |
|
|
|
оточення проектів і формальний |
|
|
|
вплив зовнішніх чинників — еко- |
|
|
|
номічних, екологічних, суспіль- |
|
|
|
них тощо |
|
1971 |
|
Вирішуються проблеми керівни- |
|
|
|
ка проекту і команди проекту |
|
1977 |
|
Розробляються методи управлін- |
|
|
|
ня конфліктами |
|
1977–1979 |
|
Розглядуються |
організаційні |
|
|
структури УП |
|
|
Австралія — Австралій- |
Створюються професійні органі- |
|
|
ський інститут управління |
зації управління проектами |
|
|
проектами (AIPM) |
|
|
|
Азія — Японська асоціа- |
|
|
|
ція розвитку інжинірингу |
|
|
|
(ENAA) |
|
|
80-ті роки — управління проектами сформувалося як сфера |
|||
|
професійної діяльності |
|
|
Початок |
|
Високий рівень невдач втілення |
|
80-х |
|
УП |
|
1984 |
|
PMI сертифікує першого професі- |
|
|
|
онала з проектного менеджменту ( |
|
|
|
Project Management Professionals) |
|
|
|
(PMP) |
|
Середина |
|
Ситуація в УП почала поліпшу- |
|
80-х |
|
ватися |
|
|
Peter Levine |
Привніс реалізм в УП — звів воє- |
|
|
|
дино проблеми |
|
|
|
УП і забезпечення проектів (фі- |
|
|
|
нанси й інші ресурси) |
|
|
|
Розвиваються методи УП в будів- |
|
|
|
ництві з орієнтацією на замовника |
|
|
|
У практику входять методи управ- |
|
|
|
ління конфігурацією і змінами |
|
17
Частина I. Основи управління проектами
|
|
|
Продовження табл. 1.3 |
|
|
|
Розвивається управління якістю в |
||
|
|
проекті |
|
|
|
|
Усвідомлюється висока |
роль і |
|
|
|
значення партнерства і злагодже- |
||
|
|
ної роботи команди проекту |
||
|
|
Управління ризиком виділяється в |
||
|
|
самостійну дисципліну у сфері УП |
||
|
|
З’являються комп’ютери четвер- |
||
|
|
того покоління і нові інформацій- |
||
|
|
ні технології, що забезпечує ефек- |
||
|
|
тивніше використання методів і |
||
|
|
засобів УП |
|
|
1987 |
США, |
Публікується перша версія ко- |
||
|
PMI |
лективної роботи інституту «Зве- |
||
|
|
дення знань по УП» (Project| |
||
|
|
Management Body of Knowledge), |
||
|
|
в якій визначено місце, роль і |
||
|
|
структуру методів й засобів УП і |
||
|
|
їх внесок в загальне управління. |
||
|
|
УП остаточно сформувалося як |
||
|
|
самостійна |
міждисциплінарна |
|
|
|
сфера професійної діяльності |
||
|
|
Виділення |
«Управління |
проек- |
|
|
тами» в окрему дисципліну. PMI |
||
|
|
публікує редакцію PMBOK® |
||
90-ті роки — нові напрями і сфери додатка управління проектами |
||||
1991 |
Німеччина, |
Німецьке відділення INTERNET |
||
|
IPMA |
(європейська асоціація управлін- |
||
|
|
ня проектами, тепер називається |
||
|
|
IPMA) систематизує знання по |
||
|
|
управлінню проектами, що сприяє |
||
|
|
поширенню проектного управлін- |
||
|
|
ня в соціально-культурну сферу |
||
|
Німеччина, |
Виходить в світ капітальна праця |
||
|
GPM (Національна Асо- |
— підручник і практичне керів- |
||
|
ціація Управління Проек- |
ництво по УП, в якому підготов- |
||
|
тами) |
лений узагальнений і системати- |
||
|
|
зований багатолітній досвід по |
||
|
|
управлінню проектами |
|
|
18
Тема 1. Загальна характеристика управління проектами
|
|
|
Продовження табл. 1.3 |
|
|
|
Початок трансферту знань і досві- |
|
|
|
ду УП в країни, що розвиваються |
|
|
|
Усвідомлення можливостей і ко- |
|
|
|
рисності застосування УП в не- |
|
|
|
традиційних сферах: соціальні і |
|
|
|
економічні проекти, крупні між- |
|
|
|
народні проекти тощо |
|
|
|
Вивчення можливості викорис- |
|
|
|
тання УП як методів і засобів |
|
|
|
управління реформами |
|
|
|
Усвідомлення необхідності і мож- |
|
|
|
ливості, а також практичний по- |
|
|
|
чаток процесів глобалізації, уніфі- |
|
|
|
кації і стандартизації в області УП |
|
|
|
Розроблена концепція проектно- |
|
|
|
орієнтованої організації |
|
|
|
Починається широке використан- |
|
|
|
ня практиками УП програмного |
|
|
|
забезпечення, зокрема Microsoft |
|
|
|
Project |
|
|
|
Початок розробки і використан- |
|
|
|
ня в УП нових інформаційних |
|
|
|
технологій на основі всесвітньої |
|
|
|
комп’ютерної мережі ІНТЕРНЕТ |
|
|
|
Розробка і введення в дію програм |
|
|
|
сертифікації менеджерів проекту |
|
|
|
Розробка і введення в дію міжна- |
|
|
|
родних (ISO 10006-10007) і націо- |
|
|
|
нальних (АРМ, PMI, AIPM) стан- |
|
|
|
дартів по управлінню проектами |
1991 |
Українська |
асоціація уп- |
Організована незалежна Україн- |
|
равління проектами «Ук- |
ська асоціація управління проек- |
|
|
рнет»/Ukrainian Project |
тами. Укрнет входила до складу і |
|
|
Management |
Association |
керівних органів Радянської асо- |
|
«UPMA» |
|
ціації управління проектами — |
|
|
|
СОВНЕТ |
1993 |
|
|
Укрнет — член Міжнародної асо- |
|
|
|
ціації управління проектами — |
|
|
|
IPМA |
19
|
Частина I. Основи управління проектами |
|
|
|
Продовження табл. 1.3 |
1997 |
|
Укрнет має пряму угоду про ко- |
|
|
операцію з американським інсти- |
|
|
тутом проектного менеджменту — |
|
|
PMI |
|
|
Глобальний проект Y2K по пере- |
|
|
ходу всіх інформаційних систем |
|
|
на 2000 рік. Цей проект був жор- |
|
|
стко обмежений у часі. Уперше |
|
|
були пред’явлені найсерйозніші |
|
|
вимоги до того, щоб проект був |
|
|
дійсно закінчений у заданий тер- |
|
|
мін |
|
ХХІ століття |
|
2000 |
|
2-е видання PMBOK |
2002 |
Книга J. Kent Crawford |
Модель зрілості управління про- |
|
«Project Management Ma- |
ектами |
|
turity Model» |
|
|
|
Широке розповсюдження управ- |
|
|
ління проектами на підприєм- |
|
|
ствах |
|
|
Глобальні стандарти управління |
|
|
проектами |
|
|
Галузеві сертифікати з управлін- |
|
|
ня проектами |
|
|
Програмне забезпечення та ін- |
|
|
струменти Веб-орієнтованого уп- |
|
|
равління проектами: |
|
|
Управління портфелями й про- |
|
|
ектами |
2004 |
|
3-е видання PMBOK |
2009 |
|
4-е видання РМВОК |
В основі методів управління проектами, як наведено в табл. 1.3, лежать методи сіткового планування, розроблені наприкінці 50-х рр. у США. У 1956 р. М. Уолкер з фірми «Дюпон», досліджуючи можливості більш ефективного використання належній фірмі обчислювальної машини Univac, об’єднав свої зусилля з Д. Келлі з групи планування капітального будівництва фірми «Ремінгтон Ренд». Вони
20
Тема 1. Загальна характеристика управління проектами
спробували використовувати ЕОМ для складання планів-графіків великих комплексів робіт з модернізації заводів фірми «Дюпон». У результаті був створений раціональний і простий метод опису проекту з використанням ЕОМ. Спочатку він був названий методом Уол- кера-Келлі, а пізніше одержав назву Методу Критичного Шляху — МКШ (або CPM — Critical Path Method).
Паралельно і незалежно у військово-морських силах США був створений метод аналізу й оцінки програм PERT (Program Evaluation and Review Technique). Даний метод був розроблений корпорацією «Локхид» і консалтинговою фірмою «Буз, Аллен енд Гамільтон» для реалізації проекту розробки ракетної системи «Поларіс», що поєднує близько 3800 основних підрядників і складає близько 60 тис. операцій. Керівництво програмою виявилося настільки успішним, що проект вдалося завершити на два роки раніше запланованого терміну. Завдяки такому успішному початку даний метод управління незабаром став використовуватися для планування проектів у всіх збройних силах США.
Значний виграш у часі дало застосування точних математичних методів завдяки розвиткові обчислювальної техніки. Однак, перші ЕОМ були дорогі і доступні тільки великим організаціям. Спочатку, великі компанії здійснювали розробку програмного забезпечення для підтримки власних проектів, але незабаром перша система управління проектами з’явилися і на ринку програмного забезпечення. Ці системи були орієнтовані на високопрофесійних менеджерів, керуючих розробкою найбільших проектів, добре знайомих з алгоритмами сіткового планування і специфічною термінологією. Етап найбільш бурхливого розвитку систем для управління проектами почався з появою персональних комп’ютерів, коли комп’ютер став робочим інструментом для широкого кола керівників. Управлінські системи нового покоління розроблялися як засіб управління проектом, зрозумілий будь-якому менеджерові, не потребує спеціальної підготовки та забезпечує легке і швидке включення в роботу.
У світі вже склалися глибокі традиції використання систем управління проектами в багатьох областях життєдіяльності. Інструмент проектної організації знаходить у сучасних системах ринкової економіки широке застосування як для комплексних, так і для порівняно простих специфічних задач. Тому проектний менеджмент означає
21