Частина II. Планування і контроль проекту

6.2. Сіткові і календарні методи планування

Найбільш розповсюдженим способом планування проектів є сіткове планування.

Сіткове планування — набір методів, який призначений для управління розкладом проекту.

Методи сіткового планування — це методи, основна мета яких полягає в тому, щоб зменшити до мінімуму тривалість проекту. До основних методів сіткового планування відносяться:

–метод критичного шляху (CPM);

–метод оцінки і аналізу програм (PERT).

Метод критичного шляху — це метод планування робіт в рамках проекту, включаючи управління цими роботами і складання графіку їхнього виконання. Ключовим моментом методу є поняття «критичного шляху».

Метод критичного шляху обчислює детермінований розклад виконання проекту, базуючись на єдиній оцінці тривалості кожної роботи. Обчислюються ранні і пізні дати початку і завершення операцій проекту, а значить, і резерви — проміжки часу, на які можна зрушити виконання операцій без порушення обмежень і дати завершення проекту.

Відповідно до цього методу для кожного виду робіт вказуються час і ресурси, необхідні для їхнього виконання, а також послідовність виконання окремих видів робіт. Потім будується граф (сітковий графік), що відображає черговість робіт і терміни їхнього виконання. Далі на цьому графі шукається критичний шлях, тобто шлях, що вимагає максимальних витрат часу.

Максимальний за тривалістю повний шлях в сітці називається критичним, а роботи, що лежать на цьому шляху, також називаються критичними.

Існуючі варіанти цього методу дозволяють вирішувати роботи, в яких фігурують імовірнісні закони розподілу тимчасових витрат і різних ресурсів, компромісні співвідношення між часом і ресурсами тощо. Найперша дата, коли робота може бути розпочата, називаєть-

138

Тема 6. Структуризація проекту. Сіткове і календарне планування проекту

ся датою раннього початку. Якщо до неї додати тривалість роботи, отримаємо дату її раннього завершення. Через те що виконання роботи може залежати від завершення якогось її елемента, існує остання дата, коли робота може бути завершена без затримки виконання проекту загалом. Ця дата обчислюється як сума дати пізнього початку та тривалості виконання роботи.

Якщо дати пізнього та раннього початку різняться, то проміжок, коли робота може бути розпочата, називається резервом часу і визначається так:

Резерв часу = дата пізнього початку — дата раннього початку.

Якщо тривалість роботи не змінюється, то різниця між раннім і пізнім початками та раннім і пізнім її завершеннями збігається. Таке припущення роблять у більшості систем планування.

Робота з нульовим резервом часу називається критичною.

Тривалість критичного шляху визначає тривалість реалізації проекту загалом. Терміни виконання робіт, що лежать поза критичним шляхом, в тій чи іншій мірі «плавають» — тобто для таких робіт завжди є можливість або збільшити тривалість, або почати з запізненням — на загальній тривалості проекту це ніяк не позначиться. Резерв часу, що створюється, можна використовувати на різноманітні цілі: зменшення ризику невиконання роботи, оптимізацію витрати ресурсів, оптимізацію грошових потоків тощо.

Будь-які затримки у виконанні робіт, що лежать на критичному шляху, неодмінно викликають відставання від термінів виконання проекту в цілому. Концепція критичного шляху забезпечує концентрацію уваги менеджера на критичних роботах.

Однак основною перевагою методу критичного шляху є мож-

ливість маніпулювання термінами виконання робіт, що не лежать на критичному шляху.

Метод PERT — це аналітичний розрахунковий метод, що дозволяє спрогнозувати найоптимістичніші, найпесимістичніші та найвірогідніші терміни виконання робіт (у ході аналізу будується середньозважена

139

Частина II. Планування і контроль проекту

оцінка), виключає при цьому повторення одних і тих же робіт в один і той же час. Він не допускає опису робіт з невідомою кількістю ітерацій, але може враховувати невизначені величини для підрахунку вірогідності виконання як окремих завдань, так і всього проекту у відведені терміни. Для кожного зі сценаріїв задається своя оцінка тривалості виконання робіт.

Календарне планування проекту — це процес складання й коригування розкладу проекту, що полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт.

Календарне планування ставить за мету координацію діяльності залучених до проекту виконавців для забезпечення його успішного завершення, створення умов задля реагування на ринкові можливості та вчасного надходження доходів, що гарантує ефективність інвестицій.

Календарний план (Schedule) як перелік тільки планових параметрів проектних робіт втрачає свій сенс без порівняння з фактичними термінами їх виконання, тому частіше ведуть мову про календарні графіки. Цілі календарного плану:

–забезпечити вчасне надходження фінансування;

–координувати надходження ресурсів;

–вчасно забезпечити потрібні ресурси;

–передбачити у різні моменти рівень потрібних фінансових витрат і ресурсів та раціональний розподіл їх між проектами;

–забезпечити вчасне виконання проекту.

Календарний графік відбиває планові й фактичні дані про початок, кінець і тривалість кожного робочого елементу WBS. У ньому також відмічається можлива гнучкість у даті початку роботи без ускладнення виконання усього проекту (тобто запас часу по некритичних роботах). Для найскладнішого календарного графіку записується чотири версії для дат початку, кінця, тривалості та запасу: рання, пізня, запланована календарна, фактична.

Існує два прийнятних шляхи подання календарного графіку:

1)табличний — з переліком робіт із зазначенням тривалості їх виконання;

2)діаграмний (балочні діаграми, або діаграми Ганта).

140

Тема 6. Структуризація проекту. Сіткове і календарне планування проекту

6.3. Сіткові графіки

Основним інструментом сіткового планування є сітковий графік, який дозволяє продумати різні стратегічні підходи перед початком проектних робіт. Сітковий графік заснований на використанні математичної моделі — графа. Граф — це безліч вершин, сполучених направленими або ненаправленими відрізками. Якщо всі відрізки є направленими, граф називається орієнтованим, якщо ненаправленими — неорієнтованим. За допомогою такого графу створюється сітка робіт проекту.

«Сітка» — повний комплекс робіт і віх проекту з встановленими між ними залежностями.

Діаграма, на якій відображається сітка робіт, — сітковий графік, дозволяє:

–визначити перелік робіт проекту;

–наочно представити порядок їх виконання;

–визначити тривалість кожної роботи і всього проекту;

–визначити критичні роботи проекту і його критичний шлях;

–визначити резерви часу по кожній роботі.

Сітковий графік — це послідовна схема, що відображає порядок виконання робіт проекту.

Основним засобом візуалізації сіткового графіку проекту є діаграма Ганта (Gantt Chart) .

Діаграма Ганта — це один з найбільш популярних способів сіткового графічного представлення плану проекту, вживаний в багатьох програмах управління проектами.

Діаграма Ганта названа на честь американського інженера Генрі Ганта (1861–1919) (рис. 2.8), соратника «батька наукового менеджменту» Фредеріка Тейлора (1856–1915).

Гант вивчав менеджмент на прикладі споруди кораблів під час Першої світової війни і запропонував свою діаграму, що складається з відрізків (робіт) і точок (завершуючих робіт, або віх), як засіб

141

Частина II. Планування і контроль проекту

для представлення тривалості і послідовності робіт у проекті. На цій діаграмі по горизонталі розміщена шкала часу, а по вертикалі список робіт (рис. 2.9).

Рис. 2.8. Генрі Гант

При цьому довжина відрізків, що позначають завдання, пропорційна тривалості завдань. Діаграма Ганта виявилася таким потужним аналітичним інструментом, що протягом майже ста років не зазнавала змін. І лише на початку 1990-х для докладнішого опису взаємозв’язків в неї були додані лінії зв’язку між роботами. Діаграма Ганта відображає критичний шлях, розрахункові і фактичні дати початку і закінчення робіт, резервів робіт. Вона дає можливість змінювати часові шкали, відображає поточні дати, додаткову інформацію.

Рис. 2.9. Фрагмент діаграми Ганта в Microsoft Project

Основні елементи сіткового графіку: робота, тривалість, по-

дія.

142

Тема 6. Структуризація проекту. Сіткове і календарне планування проекту

Подія — значна подія в ході виконання проекту; інколи також називається вузловою подією, віхою. Вона не має протяжності в часі і не потребує ресурсів. Це миттєва точка відліку в проекті (як дороговказ на дорозі), яка характеризує початок або кінець роботи або групи робіт. Приклади подій: — «Чернетка звіту затверджена»; «Початок проектування».

Робота — дії, які виконуються, щоб перейти від однієї події проекту до іншого. Вона займає час і споживає ресурси.

Тривалість — дійсний календарний час, потрібний на виконання роботи. Також називається періодом, або часом роботи. Тривалість роботи залежить від її трудомісткості, кількості виконавців (з урахуванням їх працездатності), продуктивності (кількість витрачених на її виконання людино-годин) використовуваного устаткування і доступності необхідних ресурсів.

Для кожної з робіт проекту менеджер повинний встановити час, необхідний для виконання цієї роботи. Технічно завдання тривалості виконання робіт (duratіon) виконується просто — введенням числа у відповідне поле. Між роботами, зв’язаними залежностями можна встановити і часові співвідношення. Можна задати час перекриття робіт (lead tіme) і час затримки (lag tіme). Крім того, для кожної роботи чи фази можна встановити обмеження за часом, прив’язавши їхнє виконання до визначеної дати.

Існують такі типи залежностей, які можуть виникнути між роботами проекту (табл. 2.2.).

			Таблиця 2.2
	Типи залежностей між роботами проекту
	Тип зв’язку	Зміст зв’язку	Приклади робіт із
			таким типом зв’язку
	Finish to start (FS)	A FS B =	(Закладка фундамен-
		Робота В не може початись,	ту) FS (Зведення стін)
		поки не закінчиться робота
		А
	Finish to finish (FF)	A FF B =	(Завершення написан-
		Робота В не може закінчи-	ня книги) FF (Напи-
		тись, поки не закінчиться	сання останнього роз-
		робота А	ділу)

143

Частина II. Планування і контроль проекту

Продовження табл. 2.2

Start to finish (SF)	A SF B =	(Встановлення			нових
	Робота В не може закін-	меблів	почалося)			SF
	читись, поки не почнеться	(Переміщення			старих
	робота А	меблів закінчилося)
Start to start (SS)	A SS B =	(Почалася		робота		по
	Робота В не може початись,	розробці концепції про-
	поки не почнеться робота А	екту)	SS	(Управління
		проектом почалося)
Hammock (H)	H=A+B+C	H = (Робоча нарада) +
	Н — сумарна, агрегована	(Зустрічі з фахівцями)
	робота, резюме робіт А,B,С	+ (Зустріч з керівницт-
		вом)

Зупинимося детальніше на таких типах зв’язку між роботами, як SF і H, які складніші і трапляються рідше. На рис. 2.10 відображено зв’язок між початком А і кінцем В роботи. Наприклад, якщо весільну сукню взяли напрокат на п’ять днів, то роботи по чищенню та поверненню в салон мають бути закінчені у ці строки. Тип зв’язку «гамак» (рис. 2.11) використовується, аби поєднати кілька видів діяльності в одну, і застосовується для контролю по ключових точках (кінець етапу, а не окремі роботи).

Рис. 2.10. Приклад зв’язку SF між роботами в Microsoft Project

«Гамак» може мати одну початкову і одну завершальну подію, може мати або не мати внутрішню послідовність робіт. Використання «гамака» дозволяє топ-менеджерам зробити огляд проекту без перевантаження деталями.

Зв’язані дати робіт «гамака» за певних обставин можуть викликати проблеми, або як мінімум несподівану поведінку:

1. Зв’язані дати контролюють початок і закінчення робіт «гамака». Визначення попередника до завдання, яке входить до «гамака», не має ніякого значення.

144

Тема 6. Структуризація проекту. Сіткове і календарне планування проекту

Рис. 2.11. Тип зв’язку «гамак»

2.Коли робота «гамака» підпорядкована сумарному завданню, яке має попередників, сумарна робота може змінити стартову дату для зв’язаних робіт «гамака».

3.Якщо стартова дата роботи «гамака» пізніша за кінцеву дату «гамака», може змінитися дата початку або закінчення, або неправильно оцінена тривалість «гамака», або «гамак» замінено на віху.

Для того, щоб обрати потрібний тип залежності між роботами проекту, слід пам’ятати, що є три види причин їх встановлення:

1. Логічна.

Жорстка залежність (Mandatory dependency, Hard logic) — послідовність робіт не може змінюватися.

Наприклад, неможливо редагувати текст перед тим, як він буде написаний.

2. Обмеження ресурсу.

Зовнішня залежність (External dependency) — послідовність робіт визначається зовнішніми по відношенню до проекту впливами.

Наприклад, якщо є тільки один маляр, неможливо фарбувати чотири стіни в кімнаті одночасно.

3. На власний розсуд.

Нежорстка залежність (Discretionary dependency, Preferred logic) —

послідовність визначається командою проекту і може змінюватися.

Наприклад, можна робити ремонт спочатку у вітальні, а потім у спальні, хоча можна зробити це навпаки або при наявності ресурсів одночасно.

145

Частина II. Планування і контроль проекту

При складанні плану в першу чергу слід зважати на логічну причинність зв’язків між роботами, а потім на існуючі ресурсні обмеження.

Незалежно від складності вашого проекту, його сітковий графік міститиме все ті ж три складових.

Сітковий графік має дві форми представлення «події — роботи» і «роботи — зв’язки».

Події — роботи. Кружечками позначаються події, а стрілками — роботи. Ця форма називається стрільчатим графіком і вважається за

класичну, або традиційну (рис. 2.12).

t = 2 дні

A B

Рис. 2.12. Сітковий графік «події – роботи»

Роботи — зв’язки. Найменування робіт вписуються в прямокутники, а їх зв’язки позначаються стрілками. Така форма ще називається вузловим представленням робіт, або діаграмою передування.

Обидва формати взаємозамінні, тобто все, що можна подати в одному форматі, можливо відобразити і в іншому. Різниця полягає тільки в символах, що позначають основні елементи сіткового графіку.

На рис. 2.12 показано графік переходу від події А до події B шляхом виконання роботи тривалістю t = AB =2 дні.

На рис. 2.13 показано, що після настання події А можна починати роботу 1 (прямокутник всередині), після завершення якої настане подія В. На такому графіку можна показувати лише роботи, не відображаючи події.

А

	Робота 1	В
	t = 2 дні

Рис. 2.13. Сітковий графік «роботи – зв’язки»

146

Тема 6. Структуризація проекту. Сіткове і календарне планування проекту

Сітковий графік PERT — звичайна назва сіткового графу типу «роботи – зв’язки» (рис. 2.14). Кожен проект представляється у вигляді набору окремих операцій (робіт). Ці операції зв’язані один з одним різними умовами.

Рис. 2.14. Фрагмент PERT-діаграми в Microsoft Project

На рис. 2.14 ромбами показані фази проекту, прямокутниками — роботи, а шестикутниками — події. Таким чином, ланцюжок робіт перетворюється в сітку. Ця сітка на практиці є орієнтованою — тобто в неї є явно задані початковий і кінцевий вузли.

Правила побудови сіткових графіків

Сітковий графік розвертається зліва направо. Рухатися по сітці можна тільки в одному напрямку — до фінішу.

Жодна операція не може бути розпочата, поки всі попередні пов’язані з нею операції не будуть виконані.

Завершення однієї роботи може бути пов’язане з початком не однієї, а декількох наступних.

Стрілки в сітковому графіку відображають відносини передування й проходження. На рисунку стрілки можуть перетинатися.

Кожна операція повинна мати свій власний номер.

Номер наступної операції повинен бути більшим від номера будьякої попередньої операції.

Утворення петель неприпустимо (інакше кажучи, не повинне відбуватися зациклення ходу виконання встановленого набору операцій).

147

Частина II. Планування і контроль проекту

Умовні переходи від однієї операції до іншої не допускаються (мається на увазі визначення послідовності ходу виконання операцій умовами типу: «Якщо буде досягнутий успіх, зробіть...»).

Досвід показує, що коли існує кілька вихідних операцій проекту, то може бути визначений загальний вузол початку всього комплексу робіт. Так само один вузол може бути використаний для чіткого позначення закінчення проекту.

148