- •Передмова
- •Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- •Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- •Історія становлення культурологічної думки
- •Основні культурологічні категорії
- •Поліфункціональність культури
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •Основні структурні елементи релігії
- •Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •Соціокультурні функції мистецтва
- •Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та повідомлень:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- •Тема 3. Проблеми культурогенезу
- •Концепції походження культури
- •Теорії культурних змін
- •Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •Циклічні теорії культурного розвитку
- •Класичні теорії цивілізацій
- •Хвильова модель культурного розвитку.
- •Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4: Типологія культури
- •Поняття культурної типології
- •Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- •Тема 5: Первісна культура
- •Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •Характерні риси свідомості первісної людини
- •Особливості первісного мистецтва
- •Виникнення та особливості первісних вірувань
- •Ранні форми релігії
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 6. Давні цивілізації Сходу
- •Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •Культура Давнього Єгипту
- •Релігійні уявлення давніх єгиптян
- •Цивілізація Давньої Месопотамії
- •Релігії народів Дворіччя
- •Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- •Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- •Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •Буддизм
- •Буддійський культ
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- •Тема 7. Антична культура
- •Особливості становлення античної культури
- •Особливості культури Давньої Греції
- •Релігія Давньої Греції
- •Культура елліністичної епохи
- •Культура Давнього Риму
- •Релігійні вірування давніх римлян
- •Античне мистецтво
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 8. Культура Середньовіччя
- •Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •Основні субкультури середньовічного суспільства
- •Виникнення та еволюція християнства
- •Мистецтво європейського Середньовіччя
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 9. Культура Відродження
- •Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •Реформація
- •Суперечливість Ренесансної культури
- •Мистецтво Відродження
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 10. Культура Нового часу.
- •Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •Основні мистецькі напрями Нового часу
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 11. Кризові явища в культурі кінця XIX- початку хх століття
- •Криза як культурне явище
- •Тема “кризи культури” в культурологічній думці
- •Суперечливий характер розвитку науки та техніки як один з чинників кризових явищ в культурі
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •7. Роль інформаційних технологій в розвитку людства та суспільства. Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 12. Культура Новітньої епохи
- •Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •Мистецтво Новітньої епохи
- •Постмодерністський поворот другої половини хх століття
- •Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- •Список рекомендованої літератури Загальна довідкова і навчальна література:
- •Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- •До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •До теми 3: Проблеми культурогенезу
- •До теми 4: Типологія культури
- •До теми 5: Первісна культура
- •До теми 6: Давні цивілазації Сходу
- •До теми 7: Антична культура
- •До теми 8. Культура Середньовіччя
- •До теми 9. Культура Відродження
- •До теми 10. Культура Нового часу
- •Глосарій
- •Мистецтво
- •41. Вставте пропущене слово:
- •43. Вставте пропущене слово у характеристику п.Сорокіним певного типу культури:
- •46. У синергетиці розглядаються особливі точки – біфуркації, в яких:
- •47. Що є умовою самоорганізації системи відповідно до ідей синергетики?
- •48. Хаос у синергетиці розуміється як:
- •50. П. Сорокін розробив теорію „хвилеподібної динаміки культур”. У чому вона полягає?
- •52. Хто є автором теорії пасіонарності?
- •53. Вставте пропущене слово в характеристику культури о.Шпенглером:
- •56. Як називається твір німецького філософа та історика о.Шпенглера, в якому він викладає свої погляди на культуру?
- •244. Наймолодшою зі світових релігій вважають:
- •245. Як називали священну війну ісламу з невірними?
Основні структурні елементи релігії
Як особлива система духовної діяльності людей, релігія має власну специфічну структуру. В ній можна виділити такі основні елементи як релігійна свідомість, релігійний культ, релігійні організації.
Релігійна свідомість – визначальний елемент релігії. Центральною рисою релігійної свідомості виступає релігійна віра у надприродне. Взагалі, віра - це особливий психологічний стан повного визнання і прийняття якогось твердження або положення речей за умови дефіциту точної інформації, без достатніх підстав і готовність діяти у відповідності з ними. Будь-яка віра має свій предмет. Віра – активне емоційне та оціночне ставлення до свого предмету, охоплює і вольовий елемент, виражає стверджувальну творчу силу духу. Вона необхідна людині для мобілізації духовних та фізичних сил у певній проблематичній ситуації: при нестачі інформації, відсутності достатніх доказів, при наявності сумнівів. Віра долає обмеженість розуму. В ній - очікування здійснення бажаного. Особливості релігійної віри полягають у твердому переконанні людини в існуванні надприродного, в той час як нерелігійна віра, наприклад, в існування позаземних форм життя, позбавлена цієї ознаки.
Релігійна свідомість включає два взаємопов’язаних і водночас відносно самостійних рівні: релігійну психологію та релігійну ідеологію. Релігійна психологія - це сукупність властивих масі віруючих уявлень, почуттів, настроїв, звичок, традицій, пов’язаних із певною системою релігійних ідей. Релігійні почуття спрямовують емоційне ставлення людини до створених їхньою уявою надприродних сил як до реальних.
Релігійна ідеологія - це система ідей, розробкою та пропагандою яких займаються релігійні організації, професійні богослови та служителі культу. Релігійна ідеологія в сучасних релігіях містить у собі теологію (богослов’я), богословські концепції економіки, політики, права, мистецтва, релігійну філософію тощо. Найважливішою частиною релігійної ідеології є теологія.
Джерелом ідеології кожної релігії є її святе писання (Трипітака - у буддистів, Біблія - у християн, Коран - у мусульман та ін.). Але різні напрямки тої чи іншої релігії тлумачать святе писання кожен по-своєму. Тому основою релігійної ідеології кожного віровизнання можна вважати його власне розуміння і тлумачення Божого одкровення, текстів святого писання.
Невід’ємною частиною будь-якої релігії, її реалізації у сфері повсякденного практичного життя є культ. Поняття культу може вживатися в широкому та вузькому значенні. В широкому значенні культ – це шанування чогось в якості вищого, священного. У вузькому значенні культ – сукупність символічних дій, за допомогою яких віруючий намагається вплинути на надприродні сили. Культ включає обряди, ритуали, свята, церемонії, жертвоприношення, таїнства, богослужіння, пости, молитви, а також матеріальні предмети, які при цьому використовуються - храми, священні реліквії, посуд, одяг тощо. Деякі культові прояви - поклони, молитви, жертви, пости - є спільними майже для усіх релігій. Існують і специфічні культи, такі, як шанування корови в індуїзмі або чорного каменю в ісламі.
Кожна релігійна організація в процесі свого формування та розвитку виробляла свою специфічну систему культових дій. Тому одна і та ж культова дія набуває в різних релігійних системах різного ідейно-символічного та образного змісту. Для усвідомлення особливостей релігійного культу необхідно з’ясувати, що представляють собою обряди. Обряд – це сукупність стереотипних дій, які встановлюються звичаєм або традицією тієї чи іншої соціальної спільноти і символізують певні ідеї, норми, ідеали та уявлення. Обряд слід розглядати як різновид символу. Символізація – це здатність свідомості через певні об’єкти, що чуттєво сприймаються, образно представляти інші об’єкти або явища дійсності. У цьому зв’язку мета та зміст обрядових дій полягає не в самих цих діях, не в їх предметному вираженні, а в тому ідеальному смислі, що стоїть за цими діями. В обряді будь-який рух, жест, слово, усі речові об’єкти сповнені певних значень, поза якими дії перестають носити обрядовий характер. Тому сенс, значення і функцію обряду можна визначити лише в тому випадку, якщо буде розшифровано його смисл, тобто виявлені образи, уявлення, ідеї, котрі він репрезентує.
Значну роль в культовій системі відіграє естетична сторона. Як правило, культові дії відбуваються в спеціально збудованих спорудах. Архітектура храмів, їх інтер’єр покликані мобілізувати релігійні почуття тощо. В процесі богослужіння за допомогою культових дій в свідомості віруючих відтворюються релігійні образи, символи, думки, емоції. Відбувається процес переродження негативних емоцій в позитивні: зникає стан стурбованості, занепокоєння, невдоволеності, і на зміну приходять відчуття полегшення, задоволення, заспокоєності, радості.
Релігія матеріалізується також у релігійних організаціях – об’єднаннях послідовників тієї або іншої релігії, що виникають на основі спільності вірувань та обрядів. Основні форми релігійних організацій: церква, секта, харизматичний культ, деномінація. Вони виконують широке коло функцій, головними з яких є: задоволення релігійних потреб віруючих, регулювання культової діяльності, розробка й пропаганда віровчення, забезпечення цілісності організації.
Отже, підводячи підсумок усьому вищесказаному, можна зробити висновок, що розвинуті релігії представляють собою досить складне структуроване утворення, що містить в собі релігійну свідомість, релігійний культ та релігійні організації. Всі вони утворюють цілісну релігійну систему.