4.2. Консультативні групи держав

Це об'єднання держав для вирішення нагальних проблем еконо­мічного змісту. Консультативні групи не є організаціями в повному розумінні цього слова (відсутність статуту, постійних керівних орга­нів), але їхні функції, по суті, збігаються з функціями міждержавних економічних організацій, тому доречно ознайомитися хоча б у загаль­них рисах з їхньою діяльністю.

Консультативні групи держав мають назву клубів (Паризький клуб) або груп. Функції клубів будуть розглянуті в розділі про між­народні валютно-кредитні організації. Групи держав формуються для вирішення проблем міжнародної економіки, які постають у про­цесі розвитку міжнародних відносин. Країни групуються залежно від спільності інтересів у сфері світової економіки. Назва груп відповідає їхній чисельності.

Найвідоміші консультативні групи країн з проблем міжнародної економіки: «Група Семи», «Група Дев'яти», «Група Десяти», «Група Одинадцяти», «Група П'ятнадцяти», «Група Двадцяти», «Група Два­дцяти чотирьох», «Група Сімдесяти семи».

«Група Семи» (Г-7) найвпливовіша у вирішенні економічних проблем. Її склад: США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Брита­нія, Італія, Канада. Це країни з найпотужнішим економічним потен­ціалом, тому від позиції Г-7 багато в чому залежить напрям розвитку світової економіки. «Група Семи» («Велика сімка») була утворена в 1975 р. для обговорення глобальних економічних проблем, переважно валютного й фінансового змісту. Засідання групи проводяться один раз на рік на рівні голів країн або урядів і постійно — на рівні міністрів фінансів, керівників центральних банків. На нарадах Г-7 обговорю­ються кардинальні проблеми світової економіки, ситуація з курсами валют, питання збалансованості національних економік. Підсумком нарад є розроблення спільного економічного курсу держав «Сімки», визначення їхньої позиції до найважливіших проблем.

«Група Семи» обговорює не тільки економічні, а й політичні про­блеми в тих аспектах, які мають відношення до економіки. Останнім часом у роботі Г-7 бере участь і Росія, тому інколи «Сімку» назива­ють «Вісімкою». Проте участь Росії обмежується здебільшого обго­воренням саме політичних проблем.

«Група Дев'яти» (Г-9) включає Австрію, Бельгію, Болгарію, Да­нію, Фінляндію, Угорщину, Румунію, Швецію, Сербію. Вона призна­чена для вирішення проблем економіки Європи з наголошенням на Центральну Європу.

«Група Десяти» (Г-10) об'єднує Бельгію, Канаду, Францію, Іта­лію, Німеччину, Японію, Нідерланди, Швейцарію, Велику Британію і США. Спостерігачами в групі є Банк міжнародних розрахунків (БМР), Європейська Комісія, МВФ і ОЕСР. Це потужна і впливова група, що акцентує свою увагу на вирішенні валютно-кредитних про­блем як у глобальному вимірі, так і особливо в Європі.

«Група Одинадцяти» (Г-11) включає низку країн Азії й Латин­ської Америки. Вона призначена для обговорення економічної ситуа­ції в регіоні та прийняття узгодженої економічної політики.

«Група П'ятнадцяти» (Г-15) охоплює досить різноманітну групу держав, об'єднаних не за географічною ознакою, а через спільність еко­номічних проблем, що постають перед ними. Це країни, що розвива­ються, в Азії (Індія, Індонезія, Малайзія), Африці (Єгипет, Алжир, Ні­герія, Сенегал, Зімбабве), Латинській Америці (Аргентина, Бразилія, Мексика, Перу, Венесуела); від Європи в групі присутня Сербія. Склад Г-15 показує, що вона поєднує переважно «нові індустріальні» країни.

«Група Двадцяти» (Г-20) об'єднує найрозвинутіші країни Євро­пи, а також США, Канаду, Росію, Японію, Китай, Індію. Об'єктом об­говорення на саміті «двадцятки» є переважно,економічні проблеми; в 2ОО9 р. члени групи зібралися для вирішення шляхів виходу зі світо­вої економічної кризи.

«Група Двадцяти чотирьох» (Г-24) складається майже з усіх тих, що входять до Г-15, а також деяких інших країн, що розвиваються (Ефіопія, Габон, Гана, Гватемала, Пакистан, Шрі-Ланка та ін.). Функ­ції практично такі самі, як і п Г-15.

Група Сімдесяти семи (Г-77) об'єднує 130 країн. Це майже всі країни, що розвиваються, а також соціалістичні країни (Китай, КНДР, Куба), деякі країни з перехідною економіки (Монголія, Руму­нія, Сербія). Метою Г-77 є сприяння реформування економіки, під­няття економічного рівня країн, які мають суттєві проблеми в розви­тку соціально-економічної сфери.

Основні завдання Г-77:

• усувати асиметрію в багатобічній торговельній системі;

• організовувати ефективну передачу ресурсів між країнами, що розвиваються, й розвинутими країнами;

• усувати протекціоністські бар'єри на шляху доступу до ринків розвинутих країн.