1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці

Інтеграційні процеси в Америці розпочалися раніше і здійсню­ються успішніше, ніж в Азії та Африці. Це пояснюється більш спри­ятливою соціально-політичною ситуацією: переважна більшість держав регіону вже тривалий час була вільною від колоніальної за­лежності. Крім того, інтеграція полегшувалась відсутністю серйозних мовних, культурних та конфесійних перешкод: більшість латиноаме­риканських країн - іспаномовні, майже всі їхні жителі—католики. На­решті, певною цементуючою силою є присутність в обох Америках політичного й економічного впливу США, які хоч і не є членом усіх об'єднань, але є головним торговельним партнером практично для кожної країни регіону.

Процес економічної інтеграції в Північній та Південній Амери­ці розпочався зразу ж по закінченні Другої світової війни. В 1948 р. було утворено Організацію американських держав (ОАД), яка замі­нила собою утворений ще в 1890 р. Міжнародний союз американ­ських республік. ОАД за своєю суттю є політичною організацією, проте серед інших напрямів її діяльності є й економічні проблеми. В її організаційній структурі є Міжамериканська економічна й со­ціальна рада, до функцій якої належить сприяння розвиткові еко­номічного співробітництва між державами-членами (ОАД об'єднує 34 держав, практично всі країни обох континентів). У 1994 р. ОАД прийняла «Декларацію про принципи партнерства в цілях розви­тку й процвітання: демократія, вільна торгівля і стійкий розвиток в Америці». Згідно з Декларацією, вирішено утворити зону вільної торгівлі, яка охоплювала б усі американські держави; процес фор­мування зони передбачалося в основному завершити в 2ОО5 р. Ор­ганізації суто економічної цілеспрямованості почали утворюватися трохи пізніше.

11.2.1. Північноамериканська угода про вільну торгівлю — нафта (North American Free Trade Agreement — nаfта)

Об'єднує США, Канаду й Мексику; утворена в 1994 р. Головна мета — утворення зони вільної торгівлі в Північній Аме­риці протягом 15 років від підписання угоди. Проте неважко збагну­ти, що НАФТА має і подальшу перспективу. Є підстави міркувати, що саме навколо цієї організації може згодом формуватися спільний ринок обох американських континентів.

НАФТА має великий природно-ресурсний, людський, виробни­чий і фінансовий потенціал. Населення країн, що входять до органі­зації, перевищує 375 млн. чол. Це утворює потенційно широкий ринок для товарів, а також для інвестицій. Економічні відносини між краї­нами НАФТА дуже інтенсивні. В США реалізується 80% експорту Канади і 70% — Мексики. В Канаді реалізується 20% експорту США. Частка США становить 75% усіх іноземних інвестицій в Канаді [39, с. 62]. З утворенням вільної торгівлі для товарів і капіталів США від­криваються ринки Мексики й Канади. Американські фірми матимуть

більш вільний доступ до багатих мінеральних ресурсів і деревини Ка­нади, до нафти Мексики. Дешева робоча сила в Мексиці сприяє при­току сюди капіталу зі США й Канади. В той же час Мексика сподіва­ється па широкий споживчий ринок США для своєї продукції легкої промисловості та сільськогосподарської продукції. Привабливим для мексиканців є ринок робочої сили в США; проте поки що існують об­меження на пересування робочої сили в межах НАФТА.

США, безперечно, є серцевиною НАФТА. Мексика ж є містком між цією організацією й організаціями Латинської Америки; до ба­гатьох з них вона входить. Деякі латиноамериканські держави уже розглядають можливість приєднатися до НАФТА.

Механізм утворення зони вільної торгівлі в Північній Америці передбачає: доступ до ринків; лібералізацію інвестиційної діяльності;

гарантії на підприємницьку діяльність; узгодження стандартів. Про­тягом 15 років мають бути ліквідовані всі торговельні й інвестиційні перешкоди між країнами НАФТА, митні податки усунені. Між США і Канадою в цілому таких перешкод уже немає, але відносно Мексики ще існують проблеми.

До 2ОО0 р. передбачалося вивільнити від митного оподаткування 65% американського експорту до Мексики і 70 мексиканського екс­порту до США. Особливий наголос робиться на відміні тарифів на текстильні товари. До цього терміну забезпечується вільний доступ на мексиканський фінансовий ринок ділків із США й Канади; те саме стосується лібералізації інвестування [39, с. 62].

Скасування мита на промислові й продовольчі товари заверши­лося в 2ОО3 р. Це особливо стосується автомобільної промисловості. Мексика, щоб підтримати національне автомобілебудування, свого часу встановила високі тарифи на імпорт автомобілів. Тепер же, за Угодою, вона протягом 10 років повинна ліквідувати всі обмеження. Ще одне положення Угоди стосується розробки мексиканських міне­ральних ресурсів, насамперед нафти: компанії третіх країн не можуть брати участі в їх розробці, видобуванню, виробництві нафтопродук­тів [7, с. 275].

В організаційному відношенні не утворено наднаціональних структур, подібних іншим міжнародним організаціям. Регулювання діяльності НАФТА здійснюється переважно шляхом двосторонніх переговорів між країнами-членами.