9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (Multilateral Investment Guarantee Agency — міgа)

Заснована в 1988 р. Місцезнаходження — Вашингтон. Нараховує 172 члени. Україна стала членом БАГІ з 1995 р. Основні цілі:

• сприяння збільшенню припливу інвестицій у країни, що роз­виваються, через надання гарантій, включаючи страхування, за некомерційними ризиками;

• здійснення досліджень, збирання й поширення інформації для сприяння інвестуванню;

• надання технічної допомоги країнам, проведення консульта­цій з інвестиційних питань.

Основні напрями діяльності БАГІ. Вона була утворена з тим, щоб залучити потенційних інвесторів до країн, що розвиваються, убезпе­чити їх від некомерційних ризиків і таким чином стимулювати туди потоки інвестицій. До некомерційних ризиків належать: війни, соці­альні вибухи, експропріація вкладеного капіталу, неможливість пере­ведення прибутку за кордон і т. ін.

Гарантії надаються тільки інвесторам із кран—членів БАГІ. Строк гарантій — 15-20 років за прямими інвестиціями, за позиками — по­над три роки. Основна вимога надання гарантій: інвестор повинен бути резидентом країни—члена БАГІ; інвестиція ж може призначати­ся для будь-якої країни, навіть такої, що не входить до БАГІ.

Гарантії БАГІ, по суті, є страховкою, за одержання якої треба сплатити 0,25—1,25% за кожні 1ОО доларів вартості гарантії.

БАГІ надає консультативні й рекламні послуги через спеціальний Департамент політичних і консультативних послуг.

9.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — мцуіс (International Center for Settlement of Investment Disputes - icsid)

Заснований у 1966 р., місцезнаходження — Вашингтон. Нараховує 143 члени.

Головна мета — сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. МЦУІС не є кредитною організацією в прямому розумінні слова; через це його не завжди включають до Групи Всесвітнього банку, хоча за цілями й організаційно він з нею пов'язаний.

Діяльність МЦУІС. Центр виступає в ролі арбітра між інвесто­ром та урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес урегулю­вання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Примирення досягається в тому випадку, якщо вдається перекопати обидві сторони в можливості вирішення конфлікту узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУІС ви­носить аргументоване рішення на користь однієї зі сторін; така про­цедура має назву арбітражу.

Розпад колоніальної системи і поява великої групи незалежних держав утворили нову ситуацію па світовому валютно-кредитному ринку. Практично кожна країна, що розвивається, поставила собі за І найважливішу мету провести індустріалізацію, причому в якомога короткі строки. Ідея прискорення індустріалізації захопила й ті держави, які вже були незалежними до середини XX ст., але затримались ; на аграрній стадії розвитку, наприклад, латиноамериканські країни. Для проведення індустріалізації і створення необхідної інфраструктури необхідні були кошти, які навіть МВФ і МБРР надати в достатньому обсязі не могли. Для вирішення проблеми було створено регіональні банки, які охоплюють велику кількість країн, розташованих на одному з континентів. Найчисленнішими за складом учасни­ків і найбільшими за розмірами операцій є Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Ісламський банк розвитку. Є й інші банки розвитку, які вирішують більш локальні цілі.

Характерною рисою регіональних банків розвитку є участь у них не тільки країн, що розвиваються, а й розвинутих країн; остання гру­па країн виконує функції фондів.

Для сприяння соціально-економічним перебудовам у постсоціалістичних країнах, що розташовані на великому регіональному про­сторі колишнього СРСР і Центральноєвропейських держав, було утворено Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР).