- •III. Тексти лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин
- •1.1. Глобальний економічний простір як середовище формування міжнародних організацій
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •1.3. Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Глобальний економічний простір як середовище формування міжнародних організацій
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій
- •Змістовий модуль iі. Міжнародні міжурядові організації глобального типу та глобальні організації неурядового типу
- •Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної компетенції
- •4.1. Організація економічного співробітництва й розвитку (оеср) — Оrgапіzatіоп for Есопотіс Соорегatіоп апd Dеvelортепt:
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Глобальні організації неурядового типу
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
- •5.2. Міжнародні об'єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб
- •5.2.2. Лондонський клуб
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер (Расіfic Ваsin Есonomic Сouncil — рвес)
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного співробітництва — ртес (Расіfic Есоnomic Соореration Соunсіl — ресс)
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата -
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат — каттпп (Confederation of Asia – Pacific of Commerce and Industry — сассі)
- •Міждержавні організації з регулювання економічних відносин на галузевому рівні міжнародні організації з регулювання відносин у виробничій сфері
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (United Nations ndustrial Developmen Organization — unidо)
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії - магате (International Atomic Energy Agency — іаеа)
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе (Nuclear Еnегgу Аgеnсу — nеа)
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа (Іntеnational Епегgу Аgеnсу — іеа)
- •6.1.5. Європейська організація ядерних досліджень — церн (European Organization for Nuclear Research — сеrn)
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства
- •6.2.1. Продовольча й сільськогосподарська організація фао (Food and Agricultural Organization — fао)
- •6.2.2. Світова продовольча програма — спп (World Food Programs - wfр)
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — мфср (International Fund for Agricultural Development — ifаd)
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — імо (International Maritime Organization — імо)
- •6.3.2. Міжнародна організація цивільної авіації — ікао (International Civil Aviation Organization — ісао)
- •6.3.3. Європейська конференція міністрів транспорту — єкмт (Europian Conference of Ministers of Transport — есмт)
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Europian Civil Aviation Conference— есас)
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс (Universal Postal Union — uрu)
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв'язку — мсе (International Telecommunication Union — ітu)
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп (International Labor Organization — іlо)
- •7.2. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури — юнеско (United National Educational, Scietific and Cultural Organization - unеsсо)
- •7.3. Світова туристська організація — сто (World Tourism Organization — wто)
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання світової торгівлі
- •8.1. Світова організація торгівлі — сот (World Trade Organization - wто)
- •8.2. Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку - юнктад (United Nations Conference on Trade and Development - uncтаd)
- •8.4. Комісія Організації Об'єднаних націй з прав міжнародної торгівлі — юнсітрал (United Nation Commission on International Trade Law — uncitral)
- •8.5.Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків
- •8.5.1. Організація країн-експортерів нафти — опек (Organization of the Petroleum Exporting Countries— орес)
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (Arabian Iron and Steel Union - аisu)
- •Міжнародне регулювання фінансової сфери
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф (Іпternational Мопеtarу Fипd — іmf)
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.2.4. Випуск сдр
- •9.3. Група Всесвітнього банку (The World Bank Group)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр (International Bank for Reconstruction and Development — івrd)
- •9.3.2. Міжнародна фінансова корпорація — мфк (International Finance Corporation — іfс)
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (International Development Assosiation — idа)
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (Multilateral Investment Guarantee Agency — міgа)
- •9.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — мцуіс (International Center for Settlement of Investment Disputes - icsid)
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (The European Bank for Reconstruction and Development - ebrd)
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр (Іnter — Аmerican Development Bank — idв)
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр (African Developmen Bank — аdв)
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр (Asian Development Ваnk — аdв)
- •9.4.5. Ісламський банк розвитку — ібр (Islamic Development Bank — idв)
- •9 .5. Банк міжнародних розрахунків — бмр (Bank for International Settlements — віs)
- •Регіональні інтеграційні угруповання інтеграційні процеси в європі
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2.1. Цілі, принципи й організаційна структура єс
- •10.2.2. Економічна політика Європейського Союзу
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.2.6. Регіональна політика єс
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт (European Free Trade Assosiaciation - efta)
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд (Commonwelth of Independent States - cis )
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура сйд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •Розвиток інтеграційних процесів у регіонах азії, африки й америки
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
- •11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Asian-Pacific Economic Cooperation - арес)
- •11.1.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії — асеан (Аsociation of South East Asian Nations – asean)
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.1. Північноамериканська угода про вільну торгівлю — нафта (North American Free Trade Agreement — nаfта)
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Mercado Comun del Sur - mercosur)
- •11.2.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції — лааі Asociacion Latinamericanade Integracion — аlаі)
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — каріком (Carribian Community and Common Market - саrісом)
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.1. Економічне співробітництво держав Західної Африки — ековас (Economic Community of West Africn States - есowаs)
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Common Market for Eastern and Southern Afric — сомеsа)
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (Southern African Development Community — sadс)
- •11.3.4. Митний і економічний союз Центральної Африки — юдеак (Union Douaniere et Economique de l’Afrique Centrale - udеас)
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12.1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Mercado Comun del Sur - mercosur)
Утворено в 1995 р. на основі Асунсьонського договору 1991 р. про формування зони вільної торгівлі й митного союзу. До організації входять: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Венесуела і Уругвай. Часто це об'єднання називають Спільним ринком країн Південного Конусу, оскільки конфігурація південної частини континенту дійсно нагадує конус, повернутий вершиною до Антарктиди.
МЕРКОСУР являє собою потенційно потужний ринок у Латинській Америці. Він зосереджує 45% її населення (понад 2ОО млн. чол.), 50 — сукупного ВВП, 40 — прямих зарубіжних інвестицій, 60 — сукупного товарообігу й 33% обсягу зовнішньої торгівлі [52, с. 60].
Головна мета — створення спільного ринку країн Південної Америки. Досягнення її має здійснюватися поетапно через стадії зони вільної торгівлі й митного союзу. Договір передбачав скасування всіх тарифних обмежень до початку 1995 р. Це означало б вільний рух капіталу і робочої сили, застосування єдиного зовнішнього тарифу (тобто утворення митного союзу), координацію політики в сферах промисловості, сільського господарства й транспорту, співробітництво у валютно-фінансовій сфері. Отже, ці умови мали бути готові ще до формального утворення організації. Проте в призначений строк повної ліквідації тарифів у внутрішньорегіональній торгівлі не відбулося. Строк перенесено до 2ОО0 р., але й досі є винятки щодо окремих груп товарів, на які ще зберігаються митні податки. Не вдалося повністю узгодити й зовнішні тарифи щодо третіх країн; все ж таки спільні зовнішні тарифи охоплюють 85% товарних позицій [52, с. 62].
МЕРКОСУР виявився ефективною організацією, він дав відчутний імпульс процесові інтеграції в цьому регіоні. За 1991— 1995 рр. (тобто за п'ять років від підписання Асунсьонської угоди) обсяг внутрішньозонального експорту зріс утричі. Частка внутрішньозональної торгівлі в загальному товарообігу країн МЕРКОСУР становила 22% [52, с. 63] — це значно вищий показник порівняно з іншими латиноамериканськими організаціями.
Керівництво МЕРКОСУР пропонує поширити зону вільної торгівлі на всю Латинську Америку і розробляє відповідні плани. У певному відношенні МЕРКОСУР є другим центром інтеграційного тяжіння для латиноамериканських країн поряд із організацією НАФТА. Зараз організація Південного Конусу стоїть на стадії завершення митного союзу, і перед нею відкриваються можливості реального утворення спільного ринку.
11.2.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції — лааі Asociacion Latinamericanade Integracion — аlаі)
У 1980 р. ця асоціація замінила Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі (ЛАВТ), яка виникла ще в 1960 р. Об'єднує 12 держав: Аргентину, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Колумбію, Кубу, Мексику, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор. Таким чином, до ЛААІ входять усі найбільші держави Латинської Америки.
Первісною метою ЛАВТ було утворення зони вільної торгівлі в Латинській Америці шляхом установлення жорсткої тарифної системи щодо третіх країн. Проте цей захід себе не виправдав, оскільки : переважна частина зовнішньої торгівлі латиноамериканських країн : припадає на розвинуті країни, насамперед на США. З іншого боку, швидка ліквідація внутрішніх торговельних тарифів також виявилася на користь лише найпотужнішим країнам регіону, передусім Бразилії. В 70-х роках деякі латиноамериканські політики навіть відно-1 сили цю країну до числа «імперіалістичних держав».
Договір Монтевідео, за яким було утворено ЛААІ, поставив перед організацією нові цілі. Головною метою ЛААІ є активізація економічного співробітництва і розширення ринку для товарів країн регіону. В такому формулюванні це означає утворення зони преференційної торгівлі. Довгостроковою ціллю є поетапне й поступове утворення латиноамериканського спільного ринку шляхом стимулювання утворення зони економічних преференцій.
Особливістю ЛААІ є нестандартні відношення до економічних стосунків з третіми країнами. На відміну від ЛАВТ, ця організація , прагне до якнайтіснішого співробітництва як з іншими латиноамериканськими державами, так і з такими, що розташовані на інших континентах. Утворено регіональну тарифну преференцію щодо третіх ^ країн. Статус спостерігачів при ЛААІ мають 15 країн, серед них Іспанія, Італія, Росія, Китай, Швейцарія.