11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Mercado Comun del Sur - mercosur)

Утворено в 1995 р. на основі Асунсьонського договору 1991 р. про формування зони вільної торгівлі й митного союзу. До організації входять: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Венесуела і Уругвай. Часто це об'єднання називають Спільним ринком країн Південного Конусу, оскільки конфігурація південної частини континенту дійсно нагадує конус, повернутий вершиною до Антарктиди.

МЕРКОСУР являє собою потенційно потужний ринок у Латинській Америці. Він зосереджує 45% її населення (понад 2ОО млн. чол.), 50 — сукупного ВВП, 40 — прямих зарубіжних інвестицій, 60 — сукупного товарообігу й 33% обсягу зовнішньої торгівлі [52, с. 60].

Головна мета — створення спільного ринку країн Південної Америки. Досягнення її має здійснюватися поетапно через стадії зони вільної торгівлі й митного союзу. Договір передбачав скасування всіх тарифних обмежень до початку 1995 р. Це означало б вільний рух капіталу і робочої сили, застосування єдиного зовнішнього тарифу (тобто утворення митного союзу), координацію політики в сферах промисловості, сільського господарства й транспорту, співробітництво у валютно-фінансовій сфері. Отже, ці умови мали бути готові ще до формального утворення організації. Проте в призначений строк повної ліквідації тарифів у внутрішньорегіональній торгівлі не відбулося. Строк перенесено до 2ОО0 р., але й досі є винятки щодо окремих груп товарів, на які ще зберігаються митні податки. Не вдалося повністю узгодити й зовнішні тарифи щодо третіх країн; все ж таки спільні зовнішні тарифи охоплюють 85% товарних позицій [52, с. 62].

МЕРКОСУР виявився ефективною організацією, він дав відчутний імпульс процесові інтеграції в цьому регіоні. За 1991— 1995 рр. (тобто за п'ять років від підписання Асунсьонської угоди) обсяг внутрішньозонального експорту зріс утричі. Частка внутрішньозональної торгівлі в загальному товарообігу країн МЕРКОСУР становила 22% [52, с. 63] — це значно вищий показник порівняно з іншими латиноамериканськими організаціями.

Керівництво МЕРКОСУР пропонує поширити зону вільної торгівлі на всю Латинську Америку і розробляє відповідні плани. У певному відношенні МЕРКОСУР є другим центром інтеграційного тяжіння для латиноамериканських країн поряд із організацією НА­ФТА. Зараз організація Південного Конусу стоїть на стадії завершен­ня митного союзу, і перед нею відкриваються можливості реального утворення спільного ринку.

11.2.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції — лааі Asociacion Latinamericanade Integracion — аlаі)

У 1980 р. ця асоціація замінила Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі (ЛАВТ), яка виникла ще в 1960 р. Об'єднує 12 держав: Аргентину, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Колумбію, Кубу, Мексику, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор. Таким чином, до ЛААІ входять усі найбільші держави Латинської Америки.

Первісною метою ЛАВТ було утворення зони вільної торгівлі в Латинській Америці шляхом установлення жорсткої тарифної сис­теми щодо третіх країн. Проте цей захід себе не виправдав, оскільки : переважна частина зовнішньої торгівлі латиноамериканських країн : припадає на розвинуті країни, насамперед на США. З іншого боку, швидка ліквідація внутрішніх торговельних тарифів також виявилася на користь лише найпотужнішим країнам регіону, передусім Бразилії. В 70-х роках деякі латиноамериканські політики навіть відно-¹ сили цю країну до числа «імперіалістичних держав».

Договір Монтевідео, за яким було утворено ЛААІ, поставив перед організацією нові цілі. Головною метою ЛААІ є активізація економіч­ного співробітництва і розширення ринку для товарів країн регіону. В такому формулюванні це означає утворення зони преференційної торгівлі. Довгостроковою ціллю є поетапне й поступове утворення латиноамериканського спільного ринку шляхом стимулювання утворення зони економічних преференцій.

Особливістю ЛААІ є нестандартні відношення до економічних стосунків з третіми країнами. На відміну від ЛАВТ, ця організація , прагне до якнайтіснішого співробітництва як з іншими латиноамери­канськими державами, так і з такими, що розташовані на інших кон­тинентах. Утворено регіональну тарифну преференцію щодо третіх ^ країн. Статус спостерігачів при ЛААІ мають 15 країн, серед них Іс­панія, Італія, Росія, Китай, Швейцарія.