- •III. Тексти лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин
- •1.1. Глобальний економічний простір як середовище формування міжнародних організацій
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •1.3. Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Глобальний економічний простір як середовище формування міжнародних організацій
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій
- •Змістовий модуль iі. Міжнародні міжурядові організації глобального типу та глобальні організації неурядового типу
- •Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної компетенції
- •4.1. Організація економічного співробітництва й розвитку (оеср) — Оrgапіzatіоп for Есопотіс Соорегatіоп апd Dеvelортепt:
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Глобальні організації неурядового типу
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
- •5.2. Міжнародні об'єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб
- •5.2.2. Лондонський клуб
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер (Расіfic Ваsin Есonomic Сouncil — рвес)
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного співробітництва — ртес (Расіfic Есоnomic Соореration Соunсіl — ресс)
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата -
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат — каттпп (Confederation of Asia – Pacific of Commerce and Industry — сассі)
- •Міждержавні організації з регулювання економічних відносин на галузевому рівні міжнародні організації з регулювання відносин у виробничій сфері
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (United Nations ndustrial Developmen Organization — unidо)
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії - магате (International Atomic Energy Agency — іаеа)
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе (Nuclear Еnегgу Аgеnсу — nеа)
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа (Іntеnational Епегgу Аgеnсу — іеа)
- •6.1.5. Європейська організація ядерних досліджень — церн (European Organization for Nuclear Research — сеrn)
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства
- •6.2.1. Продовольча й сільськогосподарська організація фао (Food and Agricultural Organization — fао)
- •6.2.2. Світова продовольча програма — спп (World Food Programs - wfр)
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — мфср (International Fund for Agricultural Development — ifаd)
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — імо (International Maritime Organization — імо)
- •6.3.2. Міжнародна організація цивільної авіації — ікао (International Civil Aviation Organization — ісао)
- •6.3.3. Європейська конференція міністрів транспорту — єкмт (Europian Conference of Ministers of Transport — есмт)
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Europian Civil Aviation Conference— есас)
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс (Universal Postal Union — uрu)
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв'язку — мсе (International Telecommunication Union — ітu)
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп (International Labor Organization — іlо)
- •7.2. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури — юнеско (United National Educational, Scietific and Cultural Organization - unеsсо)
- •7.3. Світова туристська організація — сто (World Tourism Organization — wто)
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання світової торгівлі
- •8.1. Світова організація торгівлі — сот (World Trade Organization - wто)
- •8.2. Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку - юнктад (United Nations Conference on Trade and Development - uncтаd)
- •8.4. Комісія Організації Об'єднаних націй з прав міжнародної торгівлі — юнсітрал (United Nation Commission on International Trade Law — uncitral)
- •8.5.Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків
- •8.5.1. Організація країн-експортерів нафти — опек (Organization of the Petroleum Exporting Countries— орес)
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (Arabian Iron and Steel Union - аisu)
- •Міжнародне регулювання фінансової сфери
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф (Іпternational Мопеtarу Fипd — іmf)
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.2.4. Випуск сдр
- •9.3. Група Всесвітнього банку (The World Bank Group)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр (International Bank for Reconstruction and Development — івrd)
- •9.3.2. Міжнародна фінансова корпорація — мфк (International Finance Corporation — іfс)
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (International Development Assosiation — idа)
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (Multilateral Investment Guarantee Agency — міgа)
- •9.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — мцуіс (International Center for Settlement of Investment Disputes - icsid)
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (The European Bank for Reconstruction and Development - ebrd)
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр (Іnter — Аmerican Development Bank — idв)
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр (African Developmen Bank — аdв)
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр (Asian Development Ваnk — аdв)
- •9.4.5. Ісламський банк розвитку — ібр (Islamic Development Bank — idв)
- •9 .5. Банк міжнародних розрахунків — бмр (Bank for International Settlements — віs)
- •Регіональні інтеграційні угруповання інтеграційні процеси в європі
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2.1. Цілі, принципи й організаційна структура єс
- •10.2.2. Економічна політика Європейського Союзу
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.2.6. Регіональна політика єс
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт (European Free Trade Assosiaciation - efta)
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд (Commonwelth of Independent States - cis )
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура сйд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •Розвиток інтеграційних процесів у регіонах азії, африки й америки
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
- •11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Asian-Pacific Economic Cooperation - арес)
- •11.1.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії — асеан (Аsociation of South East Asian Nations – asean)
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.1. Північноамериканська угода про вільну торгівлю — нафта (North American Free Trade Agreement — nаfта)
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Mercado Comun del Sur - mercosur)
- •11.2.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції — лааі Asociacion Latinamericanade Integracion — аlаі)
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — каріком (Carribian Community and Common Market - саrісом)
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.1. Економічне співробітництво держав Західної Африки — ековас (Economic Community of West Africn States - есowаs)
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Common Market for Eastern and Southern Afric — сомеsа)
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (Southern African Development Community — sadс)
- •11.3.4. Митний і економічний союз Центральної Африки — юдеак (Union Douaniere et Economique de l’Afrique Centrale - udеас)
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12.1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
Розвиток інтеграційних процесів у регіонах азії, африки й америки
АТЕС;АСЕАН; «план Коломбо».
ШОС.
НАФТА.
МЕРКОСУР, ЛАА1, КАРІКОМ,
ЕКОВАС, САДК, ЮДЕАК.
В одинадцятому змістовому модулі розкривається суть інтеграційних угруповань Азії, Африки та Америки. Визначається їхній сучасний стан та перспективи розвитку.
Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
Азія являє собою величезний за територією простір, на якому розташовані країни, що контрастно відрізняються величиною, кількістю населення, економічною потужністю, культурними й конфесійними особливостями. Це, на відміну від Європи (яка більш однорідна), створює додаткові перешкоди на шляху до інтеграції. Незважаючи на зусилля лідерів країн регіону, інтеграція тут не просунулась поки що далі від зони вільної торгівлі. Частка взаємної торгівлі в повному обсязі зовнішньої торгівлі, що є показником рівня інтегрованості, значно менша для країн—членів угруповань, ніж частка їхньої торгівлі з іншими країнами.
Проте цей регіон має дуже великий потенціал — як у людських і природних ресурсах, так і в рівнях і темпах виробництва. Якщо брати до уваги тільки Азію, то тут є таких два економічних гіганти, як Японія й Китай; нові індустріальні країни із швидкими темпами розвитку — Республіка Корея, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни; країни з потенційно широким внутрішнім ринком — Індія, Пакистан, Індонезія; країни з перехідною економікою, які можуть одержати новий імпульс розвитку, — Росія, азіатські й закавказькі республіки колишнього СРСР; нафтовидобувні країни Перської затоки, що мають не тільки нафту, але й контролюють значні валютні кошти.
Останнім часом у процес інтеграції до азіатських країн підключилися неазіатські країни басейну Тихого океану — США, Австралія, Нова Зеландія, Канада, острівні держави океану. Таким чином утворюється велетенський за територією й економічною потужністю простір під назвою Азіатсько-тихоокеанський регіон.
Процес утворення регіональних економічних організацій в Азіатсько-тихоокеанському регіоні розпочався невдовзі після закінчення Другої світової війни і збігся з початком широкої деколонізації країн регіону. Активну участь у цьому процесі взяла Велика Британія, яка очолювала колись обсяжну колоніальну імперію і мала тут певні інтереси. Пізніше зацікавлення в процесі лібералізації торгівлі й умов для інвестицій у цьому регіоні виявили США, Австралія, Нова Зеландія. Японія ж здавна вважала Південно-Східну Азію й басейн Тихого океану сферою своїх економічних і політичних інтересів. Таким чином, розвинуті держави або безпосередньо присутні в організаціях цього регіону, або впливають на їхню діяльність.
Серед перших регіональних угруповань були Комісія для країн Південної частини Тихого океану — КПТО (1947), «план Коломбо» (1950), Асоціація держав Південне-Східної Азії — АСЕАН (1967), Азіатська організація з питань продуктивності — АОП (1961). Саме ці організації мали дати імпульс розвиткові колишніх колоній через спільне співробітництво в економічній сфері. Згодом з'являються об'єднання на новій основі. Зусиллями країн Близького Сходу утворюється ОПЕК (1960), Рада арабської економічної єдності (1964), Організація арабських країн-експортерів нафти — ОАПЕК (1968), Рада із співробітництва арабських країн Перської затоки (1981). До цих організацій увійшли країни, що розбагатіли на нафті, мали спільні політичні інтереси (принаймні, до війн Іраку з Іраном і ОАЕ), близькі культуру й релігію. Вони вже не спиралися на допомогу західних країн, навіть навпаки, час від часу опинялися до них у протистоянні. Організації цього типу є замкненими або напівзамкненими, оскільки мають обмеження не тільки за регіоном, а й на національній (мовній) та конфесійній засадах.
Як субрегіональне угруповання, була заснована Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК).
Поява на світовому економічному просторі нових індустріальних країн (НІК), економічний ривок Китаю змінили ситуацію в Південно-Східній, Східній Азії та Океанії в 70-х — 80-х роках і привернули до цього регіону ще більшу увагу розвинутих країн. У 1971 р. острівні країни Тихого океану об'єднуються в Південнотихоокеанський форум (ПТФ) під егідою і за участю Австралії та Нової Зеландії. В 1989 р. утворюється найбільша в світі за простором і обсягом ресурсів організація — Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), до якого увійшли, крім держав Азії й Океанії, також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія і деякі латиноамериканські держави.
Соціально-економічні перетворення на терені колишніх соціалістичних країн Азії сприяли їхньому вступу до інтеграційних угруповань регіону. Так, ще в 1985 р. до Організації економічного співробітництва (ОЕС), яка була заснована Туреччиною, Іраном і Пакистаном, увійшли Азербайджан і середньоазіатські республіки колишнього СРСР. У 1997 р. до АТЕС була прийнята Росія, а в 1999 р. - В'єтнам.