6.3.3. Європейська конференція міністрів транспорту — єкмт (Europian Conference of Ministers of Transport — есмт)

Утворена в 1953 р. Конференція має тісні функціональні зв'язки з ОЕСР; вона базується в штаб-квартирі ОЕСР у Парижі, її Секре­таріат входить до складу Секретаріату ОЕСР. Таке підпорядкування визначилося ще тоді, коли ОЕСР була європейською регіональною організацією. Утворення спеціальної організації з регулювання тран­спорту саме в Європі пояснюється надзвичайною густотою тран­спортної мережі в регіоні й великою інтенсивністю руху всіх видів транспорту.

Головна мета ЄКМТ — ефективне використання й розвиток за­гальноєвропейської транспортної мережі міжнародного значення.

Членами ЄКМТ є 31 європейська держава; Україна поки ще не увійшла до цієї організації.

Основні напрямки діяльності ЄКМТ формуються навколо таких проблем:

• транспортна політика й інвестиції в транспортний сектор;

• розвиток інфраструктури;

• проблеми залізничного, автомобільного й річкового транспор­ту;

• міські перевезення;

• шляхова безпека й дорожні правила;

• транспорт і охорона довкілля;

• застосування нових технологій на транспорті. З 90-х років ЄКМТ виявляє активну зацікавленість у залученні країн Центральної та Східної Європи до загальноєвропейської транспортної мережі, до європейського «транспортного ринку». В 1994 р. на острові Крит відбулася Загальноєвропейська транспортна конференція, яка прийняла декларацію про сприяння такій інтеграції. Йшлося про інвестиції в транспортну систему країн Центральної , та Східної Європи, створення механізму фінансування розвитку їх транспортних мереж, розробку загальноєвропейської транспортної Політики. На цій конференції було прийнято важливу резолюцію про утворення транс'європейських транспортних коридорів, які набули назви «критських коридорів». Таких коридорів дев'ять; чотири з них проходять через Україну.

Однією з проблем загальноєвропейської транспортної інтеграції є пристосування транспортних нормативів і правил, що діють у Схід­ній Європі, до західноєвропейських. Ця проблема перебуває в центрі уваги Ради міністрів.

6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Europian Civil Aviation Conference— есас)

Утворена в 1954 р. для координації функціонування повітряно­го транспорту в Європі. Підтримує тісні зв'язки з ІКАО і ЄВРО-КОНТРОЛ. Налічує в своєму складі 33 країни-члени, поки що без України.

Головна мета ЄКАК — координація, ефективне використання й безпека авіації в Європі. Існування організації зумовлено виключно щільністю мережі авіатранспорту в регіоні. Повітряний транспорт у Європі досягає граничної насиченості, що утворює проблеми як на повітряних трасах, так і в аеропортах, особливо в години пік. Тому контроль і координація при авіаперевезеннях стають дедалі актуаль­нішими.

Функції ЄКАК здебільшого консультативні. Організація вивчає ситуацію з повітряним транспортом, визначає проблеми й надає ре­комендації країнам-членам по їх розв'язанню.

У розвиток головної мети ЄКАК розробляє заходи щодо ство­рення єдиної загальноєвропейської системи авіанавігації. Це означає, зокрема, прийняття єдиних стандартів, уніфікацію правил експлуа­тування авіаліній, єдині технічні норми, а також утворення єдиного органа управління повітряним рухом в Європі. В 1990 р. була при­йнята Програма гармонізації й інтеграції аеронавігаційного контр­олю — ЕПГІАП; її реалізація передбачається вже на початку XXI ст. Керувати Програмою буде ЄВРОКОНТРОЛ.

6.3.5. Європейська організація з безпеки повітряної навігації — ЄВРОКОНТРОЛ (European Organization for the Safety of Air Navigation - ЕUROCONTROL)

Утворена в 1963 р. До її складу входить 20 європейських держав;

Україна поки що не є членом цієї організації. Штаб-квартира містить­ся в Брюсселі (Бельгія). Підтримує координаційні зв'язки з ЄКАК.

Головна мета ЄВРОКОНТРОЛ — сприяння співробітництву країн-членів в досягненні безпеки в повітряному просторі. На відмі­ну від ЄКАК, ЄВРОКОНТРОЛ не тільки координує діяльність наці­ональних цивільних авіакомпаній, а й узгоджує її з функціонуванням військової авіації. В поняття головної мети організації входить поєд­нання свободи повітряного пересування з потребами оборони.

Цілі ЄВРОКОНТРОЛ:

• реалізація заходів щодо поліпшення координації систем аеро­навігаційного контролю по всій Європі;

• реалізація Європейської програми гармонізації й інтеграції ае­ронавігаційного контролю (ЕПГІАП);

• утворення єдиного Центру управління повітряним рухом;

• здійснення досліджень і розробок щодо удосконалення аеро­навігаційного контролю в Європі.

Програма ЕПГІАП передбачає сприяння державам-членам в освоєнні нового обладнання й прикладів, підготовці тендерних оці­нок, підготовці проектів розвитку національного повітряного флоту.

ЕВРОКОНТРОЛ розробив комп'ютерні системи, що забезпечу­ють бездоганні аеронавігаційні дані, дають змогу розмежовувати за часом польоти цивільних і військових літаків.

Діяльність ЕВРОКОНТРОЛ фінансується за рахунок внесків держав-членів і сплати аеронавігаційних послуг. Організація підпи­сала угоду з країнами-членами про сплату спеціальних податків за такі послуги. Двосторонню угоду про аеронавігаційні податки підпи­сала з ЕВРОКОНТРОЛ і Україна, яка користується європейським повітряним простором. За затримку сплати податків влітку 2000 р. український літак із спортсменами на борту було затримано в Лондонському аеропорту на вимогу ЕВРОКОНТРОЛ (згодом літак було звільнено).