6.4. Нетрадиційні методи навчання дітей з пмр письмового мовлення

6.4.1. Читання "з першого погляду"

Проведеними дослідженнями (Тарасун В.В.) доведено, що успішне навчання частини дітей з ПМР писемного мовлення можливе на основі інтенсивного розвитку їхніх достатньо зрілих психічних структур, процесів і функцій. Тобто застосовується такий спосіб формування умінь та навичок писемного мовлення, який дає змогу будувати всю систему підготовки та навчання читання не тільки шляхом детальної і поглибленої корекції порушених у своєму розвитку психічних процесів і функцій, а базуючись переважно на тих, що діагностувалися як достатньо розвинуті, зрілі. Урахування педагогом можливості виробити в дітей навички читання не тільки традиційним (звуко-буквеним аналітико-синтетичним) способом забезпечує процес фокусування на ретельній диференціації та індивідуалізації у підході до навчання читання. Крім того, детально визначає послідовність дій, що складає нову процедуру формування цих навичок і яка, крок за кроком, впливає на результати навчання.

Уточнимо, в чому полягає технологічна новизна запропонованої процедури формування у дітей з ПМР навички читання. Як свідчить аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури, в нашій країні загальноприйнятим методом навчання дітей читання є аналітико-синтетичний звуко-буквений метод. Відповідно до цього, операції, що забезпечують процес читання, починаються з визначення сукцесивних (у даному випадку звук-буква), а не симультанних (слово) відрізків. Процес симультанізації здійснюється вже після досягнення оптимальної форми послідовного виконання розумової дії звукового аналізу. Таким чином, у дитини формується уміння в ході здійснення звуко-буквеного аналізу переходити від розгорнутого послідовного виконання до симультанної одночасної оцінки кількісного та якісного складу слова. У вітчизняній психолого-педагогічній літературі скорочені симультанні форми розглядаються переважно як вторинні, похідні від розгорнутих форм дій. Однак відомий факт, що значна кількість дітей як з ПМР, так і нормально розвинених з труднощами опановують аналітико-синтетичний спосіб читання. З’ясовано, що в основі цих труднощів лежить недорозвиток у дітей з ПМР різних рівнів сукцесивних структур, які забезпечують здійснення саме послідовного та кількісного аналізу складу слова (речення). Базуючись на сформульованому та доведеному положенні про те, що при недорозвитку сукцесивних структур процес вироблення в дітей навичок читання може забезпечуватися належною сформованістю симультанних синтезів, у роботу з такою групою дітей рекомендується впроваджувати глобальний та напівглобальний методи навчання писемного мовлення (Д.Доман, А.Лурія, В.Тарасун, К.Янжул).

Основні завдання глобального методу навчання читання зводяться до забезпечення розповідного, вільного мовлення, природного звучання тону, без типового розтягування та монотонного нанизування слів. Діти вчаться читати так, ніби вони розмовляють з батьками чи товаришами, намагаючись не зупинятися. Реалізація завдань глобального читання досягається тим, що для читання добираються виключно слова, які не становлять для дітей значних труднощів у вимові в той момент, коли вони їх бачать написаними або надрукованими. Основна особливість цієї методики полягає в тому, що одиницею читання визначається не буква чи звук, а слово або навіть ціле речення. Тому діти вчаться читати фрази і слова до того, як ознайомляться з окремими буквами, а сам процес навчання охоплює кілька етапів: читання окремих слів, словосполучень, простих речень, поширених речень, оповідань. Поряд з цим, у дітей систематично та цілеспрямовано формується вміння здійснювати фонематичний аналіз і синтез тих слів, які вони навчаться добре читати цілісно. Тобто впроваджуються глобальний і напівглобальний способи читання, використання яких ми рекомендуємо в роботі з дітьми, які відчувають значні труднощі вироблення звуко-буквеного способу читання. Напівглобальний спосіб читання також корисний і для тих дітей, які перед початком навчання мали достатній рівень розвитку фонематичного аналізу і знали деякі букви. У роботі з ними цей спосіб можна застосовувати переважно у випадках читання слів зі складною звуко-буквеною структурою.

Таким чином, основним завданням, яке розв’язується при навчанні дітей з недорозвитком сукцесивних синтезів, є формування глобального (“з першого погляду”) способу читання на основі інтенсивного розвитку виявлених у них достатньо зрілих симультанних (цілісних) структур.

Перейдемо до короткого викладу змісту та методики формування в дітей з ПМР глобального і напівглобального способу читання.

Цей процес засвоєння навичок читання представлено у вигляді кількох етапів:

• Перший етап (симультанний) – формування максимально дифузного цілісного образу слова, в якому ще не виділені елементи, з яких воно складається.

• Другий етап (сукцесивний) – виділення елементів слова (склад, буква), що розпізнається і вивчається.

• Третій етап (симультанний) – передбачає формування (на основі виділених елементів) знову цілісного образу слова.

На цих етапах (симультанному, сукцесивному і знову симультанному) навчання читання відбувається на основі переважно операцій, що здійснюються на перцептивному рівні. Тобто на різних етапах в роботі зорової, слухової, тактильної та інших систем центральними стають почергово симультанні та сукцесивні задачі. При опануванні читання за цією методикою, природно, перші завдання значно переважають над іншими. Водночас значна робота проводиться з розвитку у дітей операцій мнестичного та інтелектуального рівнів симультанного виду синтезу.

Реалізація завдань глобального читання досягається тим, що для читання за основу береться той словниковий запас, який виявлений у дитини під час логопедичного обстеження. Книги не використовуються, оскільки у цьому разі діти читають виключно з карток, на яких за спеціальною методикою записані слова (або читають слова, записані педагогом на дошці). Упровадження цього способу виключає метод читання “ланцюжком”. У даному випадку “ланцюжком” перша дитина читає, наприклад, слова, що означають назву тварин; друга – ті слова, що характеризують тварину; третя – слова, що означають назву частин її тіла тощо. Маленькі оповідання читаються за ролями. Передбачається, що мета читання – необхідність викликати в дітей відомі їм уявлення або думки. Не допускається читання слова або речення, зміст яких дитині незрозумілий.

Отже, процес формування такого виду письмового мовлення глобальним способом охоплює проходження дитиною кількох етапів:

І етап – цілісне читання слів;

ІІ етап – читання словосполучень і речень;

ІІІ етап - читання книг.

Для цього використовуються картки, на яких слова записані з урахуванням незрілості візуального апарату дитини, що заважає їй легко розрізняти дрібний чорний шрифт. Тому спочатку всі слова на картках записуються великим шрифтом червоного кольору з наступним переходом їх на чорний колір.

Набір за повною програмою навчання може становити від 200 до 250 і більше слів, словосполучень і речень. Слова, записані на картках, обов’язково включають назви предметів, що належать власне дитині (меблів, продуктів харчування, іграшок та інших тематичних груп, основних кольорів, слова-антоніми та ін.). Словник добирається таким чином, щоб діти навчилися не тільки добре читати ці слова, а й комбінувати з них різноманітні словосполучення.