6.2. Формування у дітей з пмр базисних інваріантних дій та операцій

На початковому етапі навчання основна увага педагога спрямовується на забезпечення розвитку тих здібностей, які не прямо, а опосередковано забезпечують подальше успішне дошкільне та шкільне навчання дитини, оскільки знаходять застосування і розвиваються в процесі засвоєння читання, письма, малювання, математики і т.п. Для дітей з ПМР характернішим є співвідношення недостатньо зрілих сукцесивних структур і сформованого симультанного виду синтетичної діяльності. Отже, виходячи з основних положень концепції корекційно-превентивного навчання, мова йде про цілеспрямоване формування у дітей (починаючи з п'ятирічного віку) переважно одночасних, а у деяких випадках послідовних синтезів різного рівня (сенсомоторного, перцептивного, мнестичного, інтелектуального).

Для підвищення рівня розвитку симультанних структур на сенсомоторному та перцептивному рівні за комплексом діагностичних і розвивальних завдань (див. розділ 5) проводиться робота, спрямована на відпрацювання у дітей зорово-просторового синтезу. В рамках цієї роботи у дітей формуються:

• Регулюючі рухи зору та системна організація зорового поля для забезпечення адекватного сприймання і схоплення кольору, форми, простору.

• Позаоптична організація просторового поля, тобто об’єднання ізольованих кінестетичних слідів у цілісні просторові схеми, необхідні для утворення просторових координат (ліво-право, пальцеві завдання), які є головною умовою інтеграції просторового досвіду дитини і вироблення у неї просторових навичок.

• Зорово-просторовий синтез: копіювання (по пам’яті та за зразком) комплексу геометричних фігур, відтворення заданих конструкцій, візерунків, необхідних для підготовки дітей до сприймання цілого слова, геометричної фігури, багатозначного числа, а також для попередження розвитку феномену дзеркальних рухів. У зв’язку з останнім, зазначимо, що збільшення частоти явища дзеркального письма букв, цифр, слів у дітей дошкільного віку визначається динамічною зміною структури психічних процесів під час переходу до свідомого засвоєння просторових принципів організації графічної діяльності, який відбувається у процесі підготовки до шкільного навчання та у початковому його періоді. В основу роботи по запобіганню цього дефекту покладена концепція М.Кінсборна (1970) про вибіркову активізацію півкуль при виконанні різних видів діяльності Відповідно до цієї концепції сприймання вербальної інформації забезпечується достатнім розвитком направленості погляду до правої, а невербальної - до лівої половини простору. Отже, у даному випадку робота спрямовується на розвиток специфічних зорово-просторових функцій. Важливим для цього є також відпрацювання у дітей просторових зорово-слухових синтезів.

• Фонематична організація звукового мовлення, що складається зі схем слухового досвіду дитини, схем артикуляторної діяльності і забезпечує константність (постійність) узагальнених схем звучання й артикуляції.

Підсумовуючи, зауважимо, що метою застосування всіх завдань зазначених рівнів є відпрацювання у дітей так званого зорового, а у деяких випадках зорово-слухового здогаду.

Підвищення рівня розвитку симультанних структур інтелектуального рівня забезпечується роботою по формуванню у дітей вміння ділити граматичні структури на окремі елементи, за допомогою яких (особливо флексивних та порівняльних конструкцій) забезпечується покращання розуміння дітьми смислових відношень. З цією метою використовуються деякі завдання, широко представлені в логопедичній та педагогічній літературі і спрямовані на розвиток:

• спеціальних граматичних засобів для позначення складних смислових відношень (флексії, прийменники);

• логіко-граматичної системи, на які спирається розгорнуте мовлення (прийменники, розміщення слів, семантичні системи коренів, суфіксів, смислове підпорядкування слів одне одному);

• системної організації внутрішньої смислової сторони мовлення;

• єдності цілеспрямованої діяльності, що забезпечує збереження інтеграції задуму і тісного зв’язку основних мотивів задуму, що спрямовують активність дитини;

• вміння створювати уявні внутрішні схеми як засіб підготовки дітей до правильного читання та усвідомленого проведення обчислювальних операцій з багатозначними числами (поза-конструктивно-праксичні та конструктивно-праксичні завдання).

Отже, як свідчить аналіз системи завдань, вся робота спрямовується на переважне підвищення рівня розвитку у дітей (з концентрацією проявів слабкості сукцесивних синтезів) чіткої внутрішньої схематизації досвіду, яка лежить в основі лінгвістичних та математичних знань, це – регулюючі рухи зору, вестибулярні проекції, що створюють основні просторові координати, інтеграція оптичних та кінестетичних компонентів, що об’єднуються в єдине ціле.

Інший ряд методичних прийомів застосовується (особливо в період переходу на напівглобальний спосіб засвоєння писемного мовлення) для формування у дітей сукцесивного синтезу (окремих елементів у послідовні ряди). Так, на перцептивному рівні для правильної організації руху проводиться значна робота, спрямована на формування у дітей просторової сітки руху та часової послідовності руху.

З метою розвитку просторової сітки руху формується:

• просторове поле – для розвитку локомоторних рухів;

• пропріоцептивне поле – синергійних рухів;

• предметне поле – рухів хватання, робочих рухів;

• символічне поле – мовленнєвих рухів.

Діти вчаться повторювати прості ритмічні малюнки та складні ритмічні поєднання; у них формуються складні і прості рухові навички, що включають послідовну зміну окремих рухів.

Часова послідовність руху дітей формується на основі розвитку у них часової сукцесивної схеми акта руху: зміни напряму руху, його переключення, вміння вносити поправки для реалізації рухового задуму, відпрацювання денерваційних процесів.

Розвиток у дітей просторової сітки руху та його часової послідовності сприятиме якісному оволодінню ними складною руховою координацією.

Зміст роботи з розвитку сукцесивних структур на мнестичному рівні складають завдання, в основі яких використовується переважно мовленнєвий матеріал:

• повторення серії чисел, рядів слів,

• виконання серійних завдань за словесною інструкцією, сприйнятою на слух,

• заучування запропонованого вірша та ін.

Паралельно цій роботі з метою поглибленого відпрацювання синтетичних структур проводиться спеціальна робота, спрямована на формування у дітей із ПМР основних одиниць проміжної форми мови. Оскільки цей вид роботи недостатньо представлено у загальній, і він є повністю відсутнім у спеціальній, то зміст цієї роботи розкриємо детальніше.