2. Система фреймів для створення елементарного зорового образу “Кімната”

Цей набір спеціальних завдань для формування фрейму “Кімната” розроблений таким чином, щоб система зорового сприймання дитини аналізувала уявну сцену не просто як окрему картинку, а у відповідності з установками педагога. Для того, щоб процес сприймання протікав без утруднень, у дитини формується знання про те, де в зовнішньому, постійно змінному світі знаходиться потрібна їй деталь.

Наведемо конкретні приклади спеціальних завдань комплексу і розкриємо особливості методики пред’явлення їх дітям.

1) Можлива система фреймів для зорового образу “Кімната”.

Н

Рис. 6.3.

айпростіший варіант фрейму кімнати — це уподібнена їй порожня коробка. Педагог, демонструє дітям коробку і співставляє її сторони спочатку зі сторонами кімнати, в якій проходить заняття. Потім, співставляючи зі сторонами кімнати зображеній на малюнку, відпрацьовує систему зорового сприймання цих кімнат таким чином, щоб вона сприяла аналізу та формуванню фрейму більш загального вигляду, тобто аналізу будь-якої кімнати (див. рис. 6.3).

2) Різні варіанти фрейму “Кімната” (без вказування на дрібні деталі в кімнаті).

Методика роботи.

Звертаючись до дітей, педагог ставить учням питання в такій послідовності:

• „

  Рис. 6.4

  Перед тим, як відкрити ці двері (рис. 6.4), ви зможете наперед сказати, що ви побачите: кімнату чи, можливо, вулицю?” (Побачимо кімнату).

• „За зовнішнім виглядом дверей можете сказати, яку кімнату побачите, коли відкриєте двері?” (Так, можемо).

• „Що ж спробуємо це зробити. Розгляньте ще раз малюнок (див. рис. 6.4.)” (Діти розглядають малюнок).

• „Перед тим, як відкрити ці двері, опишіть цю кімнату”. (Діти описують кімнату, використовуючи попередньо сформований фрейм: Якщо ми відкриємо ці двері, то побачимо кімнату, в якій є чотири стіни, підлога, стеля; на лівій стіні можуть бути два вікна; вздовж правої стіни можуть стояти шафи; біля стіни стоїть стіл і стілець для вчителя; вздовж лівої і правої сторін кімнати, ближче до її середини, розміщені столи й стільці для учнів).

• „А чому ви вирішили, що саме за цими дверима буде шкільний клас?” (Так вирішили тому, що на дверях прочитали вивіску “1клас”. Такі вивіски можуть бути лише в школі).

За аналогічною методикою (за типом дверей) проводиться робота по створенню інших фреймів “Кімната” (див. рис. 6.5а).

Рис. 6.5а

Примітка: для забезпечення переносу сформованого способу дії на виконання інших завдань використовуються різноманітні вправи.

Так, за типом обкладинки (рис. 6.5б) та за характером малюнка на обкладинці (рис. 6.5в) створюються різні види фрейму “Книга”.

Рис.6.5б Рис. 6.5в

3) Фрейми “Кімната” (з називанням дрібних деталей в кімнаті)

Методика роботи.

Звертаючись до дітей, педагог говорить:

• „Ви вже вмієте добре, з першого погляду, передбачати й описувати будь-яку кімнату. При цьому орієнтуючись лише на її двері” (Кімната має чотири стіни; кімната має ліву і праву частини, центр, верхню, нижню й середню частини і т.п.).

• „А тепер уявіть кімнату — їдальню. Подумайте і скажіть:

• Які предмети знаходяться на її лівій стіні?

• Правій?

• Що розміщено посередині такої кімнати?

• У центрі?

• На стелі? і т.п.”

Примітка: З метою наступного контролю правильності відповіді чи допомоги у випадках, коли дитина відчувє значні труднощі при відповіді, педагог використовує відповідний малюнок.

Аналогічно проводиться робота з використанням інших фреймів “Кімната” (див. рис. 6.6).

Рис. 6.6

4) Фрейм “Кімната, в якій святкують день народження”

(для відпрацювання дрібних деталей у кімнаті).

Методика: Звертаючись до дітей педагог каже: “На цьому малюнку намальовано двері. Вони ведуть до кімнати, в якій святкують день народження. Спробуйте описати самі цю кімнату. Як ви думаєте, які предмети в ній знаходяться? Чи буде ця кімната відрізнятись від інших кімнат, які ми описували раніше? Якщо так, то чим саме вона відрізняється? і т.п.”

5) Фрейм “Дорожні знаки” (для відпрацювання

дрібних деталей у кімнаті).

Ц ей фрейм використовується також для відпрацювання дрібних деталей у кімнаті. При цьому використовуються спеціально підібрані малюнки (див. рис. 6.7), розглядаючи які дитина послідовно визначає, на яку послугу може розраховувати мандрівник.

Рис. 6.7

6) Фрейм “Затуляння”.

Для досягнення створення цього фрейму дітям пред’являється малюнок, на якому зображено кімнату, в якій окремі елементи предметів затуляють один одного. При розгляданні на малюнку знайомих груп предметів, що частково загороджують один одного, також використовується система фреймів.

Методика роботи.

Звертаючись до дітей педагог говорить:

• „Розгляньте ці малюнки (див. рис. 6.8а і 6.8б). Що на них зображено?” (Стілець, засунутий під стіл).

• „

  

  Рис. 6.8б Рис. 6.8а

  Скажіть, на цьому малюнку (рис. 8а) який предмет затуляє частину іншого?” (Стілець загороджує частину кришки стола).

• „А тепер опишіть ті частини стільця, що затулені столом”. (Це частина сидіння стільця)

• „А на цьому малюнку (рис. 8б) який предмет затуляє інший і які саме його частини?” (Стіл затуляє стілець, але вже іншу його частину - сидіння, три ніжки затулені повністю, а в четвертій ніжці - її верхня частина).

А

Рис. 6.9а Рис. 6.9б

налогічно викладеній методиці відпрацьовуються й інші фрейми предметів, що частково затуляли один одного (зошит і книга, розкрита на сторінці з малюнком і т. д.) (див. рис. 6.9а, 6.9б).

Примітка: для створення фреймів просторових зображень, пропонуються лише локальні групи предметів, оскільки до десятирічного віку діти не спроможні відтворювати затулені частини предметів, якщо одні елементи по-різному загороджують інші або відтворення відбувається з різних точок спостереження (Ж.Піаже).