І етап – цілісне читання слів

За методикою дітям, починаючи з 5-ти (і менше) років, кожного дня пред’являють набори з п’яти слів у кожному. У перші п’ять днів набори слів пред’являються таким чином: 1-й день – один набір, 2-й – два набори (один старий і один новий), 3-й – три набори слів (два старих і один новий) і далі таким же чином. Отже, шляхом поступового щоденного витискання із пред’явлених наборів по одному (найкраще засвоєному) слову вводиться один новий набір з п’яти слів. Зазначимо, що для забезпечення ефективного засвоєння глобального способу читання на перших 6-10 заняттях пред’являються набори слів, дібраних не тільки з урахуванням їх тематики, а й з огляду на складність складо-буквеної структури. Тобто, добираючи у відповідні набори групи слів (іменників, дієслів, прикметників), необхідно спочатку використовувати ті, які мають просту, а згодом складну складо-буквену структуру. Наприклад:

1-й набір: ніс, рот, піп, лоб, зуб;

2-й набір: око, рука, губи, щока, нога;

3-й набір: язик, шия, лікоть, спина, ребро;

4-й набір: живіт, палець, ніготь, ніздря, стегно;

5-й набір: коліно, волосся, голова, ключиця, підборіддя.

Методика навчання читанню дітей глобальним способом має найбільший ефект за умови, коли педагог чітко дотримується визначеної процедури пред’явлення інструкції, яка зводиться до наступної: “Діти, на цій картці написано слово “Ніс”. Педагог показує картку, на якій сторона із записом слова повернута до нього, і розвертає картку із записом слова до дітей. Указкою обводить навколо записаного слова уявне коло, кілька разів злитно його прочитує: “ніс, ніс, ніс”. Потім за аналогічною методикою інструктує дітей щодо інших слів із запропонованого набору. Після цього виставляє всі п’ять карток на набірному полотні і пропонує відшукати картку, на якій записано слово НІС (рот, лоб тощо); а після цього – прочитати слова цього набору. Далі педагог переходить до навчання читання слів із наступних наборів.

Для дітей, які повільніше засвоюють матеріал, нові слова, що додаються до пред’явлених наборів, уводяться поступово: набори кожного дня поновлюються одним словом за рахунок виключення старого слова. У цьому випадку доцільно на зворотній стороні картки зазначити дату першої демонстрації слова для того, щоб чітко визначити день його заміни.

Іі етап – цілісне читання словосполучень і речень;

На наступному етапі дітей вчать глобальному способу читання словосполучень. З цією метою уточнюється їх словниковий запас і визначаються можливості комбінування словосполучень з тих слів, читання яких добре засвоєне. Найкращими групами слів вважаються слова-назви кольорів та слова-антоніми. Спочатку відпрацьовуються навички читання окремих прикметників, а згодом – у сполученні з відповідними іменниками. Особливість цього етапу роботи полягає в обов’язковому використанні спеціально дібраних наочних матеріалів (предметних малюнків, кольорових смужок та ін.).

Наведемо приклад навчання дітей читанню слів, що означають назву кольорів. На зворотному боці карток відповідного кольору пишуть слова з урахуванням їх складової будови (табл. 6.1):

Таблиця 6.1

білий		червоний		фіолетовий
синій		блакитний		коричневий
чорний		зелений		оранжевий
сірий		вишневий		малиновий
жовтий		рожевий		та ін.

Діти вчаться читати ці слова, після чого, упевнившись, що вони засвоїли читання назв основних кольорів, педагог пропонує з набору слів, які означають назву фруктів та овочів, прочитати і вибрати слова, які можуть правильно поєднуватись зі словами-назвами кольорів. У випадку утруднень педагог виставляє на набірному полотні відповідні словосполучення і пропонує дітям прочитати їх (табл. 6.2):

Таблиця 6.2

жовтий банан	зелений огірок	червоний помідор
фіолетовий виноград	оранжевий апельсин	та ін.

Підготовлені для пред’явлення дітям словосполучення учитель групує у набори по п’ять словосполучень у кожному і демонструє їх тричі на день упродовж п’яти днів. Щодня кожний набір оновлюється одним словосполученням.

Аналогічно відпрацьовується група слів-антонімів, з тією різницею, що ці слова пред’являються парами і якомога швидше подаються у логічній формі словосполучень (табл. 6.3):

Таблиця 6.3

порожня чашка	повна чашка
довге волосся	коротке волосся
сумна пісня	весела пісня
чисті руки	брудні руки
йду вниз	йду вгору

Наприкінці цього етапу педагог може за методиками, широко представленими у загальній і спеціальній літературі, розпочати роботу з формування у дітей навички напівглобального способу читання. Діти, які навчилися добре читати слова глобально, охоче вчаться визначати складовий, а далі і звуко-буквений склад запропонованих слів і словосполучень. Цей факт свідчить про те, що застосування цілісного способу читання для даної категорії дітей є ефективним, оскільки в цьому випадку значно зменшується опора на слухо-мовленнєвий аналізатор і зростає опора на їх розвинуті зорово-просторові функції та симультанне зорове запам’ятовування рядів букв, слів, речень. Значно спрощується процес опанування дітьми навичок визначення як послідовного, так і кількісного звуко-буквеного складу слів.

Робота, спрямована на формування у дітей глобального способу читання простих і поширених речень та невеликих за обсягом саморобних книжок, характеризується поступовим зменшенням шрифту букв і переходом на чорний колір, що створює найбільшу контрастність і забезпечує достатню розбірливість при читанні запропонованого матеріалу. Кожний набір речень також складається з п’яти відповідних мовленнєвих одиниць, записаних на картках. Він демонструється дітям упродовж п’яти днів (тричі на день), оновлюючись шляхом щоденного вилучення з нього одного і додавання іншого речення. При виготовленні таких наборів слід врахувати, що на аркуші паперу має бути записане лише одне речення. За умови, що діти добре опанували глобальне читання словосполучень, перехід до читання простих речень виявиться плавним і без істотних труднощів. Зазвичай склад простих непоширених речень визначає іменник і дієслово в однині, третій особі, теперішньому часі (Пес п’є. Микола читає), а поширених – прислівник і другий іменник (Пес жадібно п’є воду. Микола уважно читає книгу). Опрацьовані на попередніх етапах роботи іменники та дієслова одразу вводяться у словосполучення і речення простої та складнішої структури.