Заключення

Підручники з логопедії є основним джерелом, з якого студент черпає початкові знання про різні форми мовленнєвих розладів і про методи їх усунення. Проте за своїм призначенням підручники з логопедії не можуть включити цілий ряд питань, пов’язаних безпо-середньо з навчальною діяльністю дітей з ПМР та з окремими методич-ними прийомами їх навчання і розвитку, що іноді носять пошуковий характер. Відсутність спеціальної літератури з логодидактики надзви-чайно ускладнює роботу студента з опрацювання таких навчальних тем, як філософські, соціокультурні, правові, нейропсихологічні засади спеціальної освіти, загальні та спеціальні принципи, форми і методи їх навчання, діагностика рівня засвоєння і причини труднощів в оволо-дінні учнями з мовленнєвими розладами програмовим матеріалом, а також висвітлення напрямів корекційно-превентивної роботи з інтенси-фікації процесу навчальної діяльності дошкільників і школярів з ПМР.

Підручник „Логодидактика” слугує реалізації загальної мети – дати студентам інформацію про шляхи навчання дитини з ПМР з урахуванням особливостей природи, механізмів і структури як недороз-витку, так і достатньої зрілості її психічних процесів і функцій.

Генеральною ідеєю, основною концепцією автора підручника є комплексний, багаторівневий аналіз причин труднощів засвоєння дітьми з ПМР програмового матеріалу на основі даних, одержаних в результаті діагностики у них рівня розвитку навчальних здібностей і стану сформованості базових інваріантних дій та операцій. Такий підхід до проблеми дозволить студенту суттєво розширити межі пізнання закономірностей психічного розвитку дітей з ПМР, розширити спектр причин труднощів у засвоєнні навчального матеріалу, а також розкрити особливості корекційно-превентивної роботи по запобіганню виникнення у них можливих труднощів в оволодінні знаннями, вміннями та навичками, визначеними навчальною програмою.

Розробка концепції корекційно-превентивного навчання є новим кроком до ранньої діагностики і своєчасного запобігання неуспішності в учнів з ПМР шляхом застосування психологічних і нейропсихоло-гічних методів. Важливою характерною особливістю корекційно-превентивних методик є те, що ними передбачено розвиток (формуван-ня) у дітей з ПМР послідовного (сукцесивного), цілісного (симультан-ного) та сукцесивно-симультанного способів сприймання, переробки і запам’ятання навчальної інформації. При обґрунтуванні цього напряму використані теоретичні погляди нейропсихолінгвістичних шкіл (від гештальтпсихології до психології мовної особистості). Застосування педагогами в навчальному процесі спеціального комплексу нейропсихологічних методик і методик по формуванню основних одиниць проміжної форми мови (гештальту і фрейму) сприяєтиме підвищенню швидкості, з якою у дітей здійснюватиметься зародження образу думки і буде вестися пошук інформації, необхідної для розуміння і розв’язання конкретного завдання, ситуації тощо.

На основі достатньо зрілої синтетичної структури (або сукцесивної, або симультанної) стає можливим навчання дітей з ПМР письмового мовлення як за традиційною схемою (від оволодіння буквами і злиття їх у склади і слова), так і за допомогою відпрацювання цілісних прийомів сприймання, коли слово від початку виступає як ціле. Тобто в останньому випадку ціле (слово) виступає раніше частин (букв і складів). У суперечці між захисниками традиційних методик і прибічниками глобального (цілісного) методу навчання не має і не може бути переможців. Необхідно лише визнавати наявність у дітей різного стану розвитку основних видів синтетичної діяльності. І саме опора на більш зрілу, сформовану синтетичну структуру дозволить педагогу здійснювати диференційоване навчання дітей з ПМР письмового мовлення. При цьому використовується як звуко-буквений аналітико-синтетичний метод, так і глобальний та напівглобальний способи з поступовим переходом до оволодіння дітьми звуко-буквеним аналізом і синтезом, що складають психологічну основу читання і письма.

Диференційований підхід, представлений у підручнику, до оцінки ролі і значення навчальних здібностей у виникненні труднощів у навчанні, врахування рівня їх розвитку на різних етапах навчання дітей з ПМР сприятиме формуванню у студента вміння вибирати єдино вірну корекційно-розвивальну тактику стосовно кожної дитини.

Певним вкладом у вивчення проблеми навчальної діяльності дітей з вадами комунікативної сфери можливо визнати один із заключних розділів підручника, в якому розкриваються сутність, прояви, механізми, основні концепції синдрому аутизму та методи навчання дітей з аутизмом.

Таким чином, багаторічна наукова діяльність у галузі логодидактики дозволила автору узагальнити значний досвід дослідницької роботи в названих напрямах і представити його у цьому підручнику. У той же час може бути визнана доцільність розробки нових превентивних методик, оскільки необхідне подальше розкриття цієї однієї з найважливіших проблем.

354