2) Навчальні здібності

Зміст спеціальної роботи, спрямованої на розвиток у дітей базового обсягу інваріантних дій та операцій (симультанні і сукцесивні синтези), логічно визначає зміст другого напряму роботи – формування в дітей з ПМР тих спеціальних здібностей, що безпосередньо зумовлюють успішне засвоєння програмного матеріалу. Нагадаємо, що рівень розвитку навчальних здібностей ми пов’язуємо з достатньою сформованістю у дітей саме синтетичних структур.

У цьому разі важливим є положення про те, що здібності – це індивідуально-психологічні механізми діяльності і завдяки забезпеченню відповідності цих механізмів та характеру самої діяльності, шлях розвитку здібностей і формування знань, умінь та навичок може бути значно ефективнішим. Це положення визначає шляхи формування лінгвістичних та математичних здібностей у дітей з ПМР.

Розвиток лінгвістичних здібностей розглядається як формування об’єктивної умови успішного зв’язку домовленнєвого програмування і етапу мовленнєвого оформлення замислу висловлювання. Передбачається, що така робота здійснюватиметься переважно на відповідних уроках (грамота, граматика та орфографія, читання). Водночас у випадках низького рівня сформованості спеціальних здібностей відповідна робота здійснюватиметься на індивідуальних логопедичних заняттях. При цьому робота щодо формування операцій розпізнавання звуків і морфологічних одиниць мовлення використовуватиметься як основа для розвитку всіх мовленнєвих систем. За умови суттєвих труднощів при виділенні дітьми засвоєних одиниць активізуватиметься їхня діяльність з мовою: порівняння мовних явищ за ступенем подібності та відмінності, протиставлення лексичних та граматичних явищ тощо.

Формування математичної здібності розглядається як розвиток здібності до утворення (на математичному матеріалі) узагальнених, згорнутих, гнучких і зворотних асоціацій та їх систем, що проявляються тільки у сфері просторових і кількісних відношень, виражених засобами числової і знакової символіки. Загальна схема розвитку математичних здібностей включає формування здібності схоплювати формальну структуру задачі, переробляти та зберігати математичну інформацію. При низькому рівні сформованості математичних здібностей робота на логопедичних заняттях спрямовуватиметься на розвиток тих навчальних здібностей, на яких базуються основні види рахункової діяльності (лічба, операції комбінування і вибору одиниць обчислення, обчислювальне програмування). З цією метою здійснюватиметься робота з розвитку здібності зіставляти та перетворювати просторові образи, визначати взаємне розташування елементів предмета, встановлювати закономірності у запропонованих рядах, порівнювати предметні множини, виділяти їх складові елементи та ін.

3) Алгоритмізованість навчання

Основна дія, яка відпрацьовується під час вивчення різних навчальних предметів – розпізнавання об’єкту, що сприймається на основі послідовної фіксації його суттєвих ознак. У момент розпізнавання цей ланцюг фіксації набуває великої швидкості і значно скорочується. В навчальній діяльності передумову і засіб утворення такого цілісного, інтерактивного новоутворення вбачають у відпрацюванні в учнів етапів формування розумових дій (П.Гальперін). Під час алгоритмізованої практики досягається швидке, приховане (неусвідомлене) знаходження ознак у пред’явлених навчальних об’єктах. Внаслідок цього з кількох суттєвих ознак утворюється одна неподільна перцептивна одиниця (правило). Цілісний образ у цьому випадку виконуватиме роль еталона у процесах порівняння, буде менш громіздким і забезпечить симультанність акту. Отже, зміст роботи щодо формування у дітей знань та навичок буде містити також формування спеціального прийому розумової діяльності, спрямованого на забезпечення переходу від сукцесивного (послідовного) виділення окремих елементів навчального об’єкту до їх симультанного об’єднання як цілісних одиниць (правилоутворюючі блоки або правилоутворюючі гештальти). Цей перехід забезпечується завдяки прискоренню та автоматизації процесу перебору розпізнавальних ознак навчального об’єкта. Внаслідок цього відбувається об’єднання елементів у крупну одиницю. Встановлено, що без симультанного виділення таких одиниць ускладнюється процес правильного написання орфограм, оформлення готового тексту, розв’язання математичної задачі та ін. Отже, симультанне виділення зазначених одиниць є умовою утримування у пам’яті змісту завдання при його сприйманні та наступному виконанні (Д.Богоявленський, П.Гальперін, Г.Гранник, Є.Кабанова-Меллер). Формування у школярів з ПМР прийомів розумової діяльності забезпечить опанування вмінням спеціально не відтворювати в думці і не висловлювати в мовленні всі ланки доведення. У свою чергу, така робота сприятиме прискоренню автоматизації мисленнєвих дій і здійсненню їх без усвідомлення математичних та орфографічних правил, на яких вони базуються. У результаті це дасть змогу дитині значно збільшити обсяг інформації, що переробляється і передається.