- •Розділ 6. Шляхи інтенсифікації процесу навчання дітей з пмр
- •6.1. Концепція державного стандарту освіти
- •1) Загальні і конкретні компоненти навчальної діяльності
- •2) Навчальні здібності
- •3) Алгоритмізованість навчання
- •4) Здібність до спілкування
- •6.2. Формування у дітей з пмр базисних інваріантних дій та операцій
- •6.3. Формування основних одиниць проміжної форми мови
- •6.3.1. Фреймовий підхід до організації і представлення знань
- •1. Створення фреймів візуального образу
- •2. Система фреймів для створення елементарного зорового образу “Кімната”
- •1) Можлива система фреймів для зорового образу “Кімната”.
- •2) Різні варіанти фрейму “Кімната” (без вказування на дрібні деталі в кімнаті).
- •3) Фрейми “Кімната” (з називанням дрібних деталей в кімнаті)
- •3. Створення фрейму “Оповідання” (міркування, дії).
- •1) Оповідання “Подарунок на день народження”.
- •2) Байка “Вовк та ягня”.
- •4. Створення фрейму-сценарію
- •1) Фрейм-сценарій “Подарунок на день народження”
- •2) Фрейм-сценарій “Пригода в саду”.
- •6.3.2. Гештальтний підхід до сприймання, переробки і зберігання навчальної інформації
- •6.4. Нетрадиційні методи навчання дітей з пмр письмового мовлення
- •6.4.1. Читання "з першого погляду"
- •І етап – цілісне читання слів
- •Іі етап – цілісне читання словосполучень і речень;
- •Ііі етап – читання книг
- •6.4.2. Письмо “з одного розчерку”
- •Підрозділ 6.5. Врахування в навчальному процесі провідного когнітивного стилю дитини
- •1 Рис. 6.38 . Тести для визначення слабкої модальності (аналізатора) дитини:
- •2. Тест для визначення провідної модальності:
- •Трансверсальні здібності (замість висновку)
- •Контрольні питання до розділу 6:
- •Література:
- •Заключення
3. Створення фрейму “Оповідання” (міркування, дії).
З метою забезпечення формування такого виду фрейму розроблені спеціальні тексти оповідань, а у деяких випадках використовуються і ті, що є в підручниках для молодших класів та в книжках для дошкільників.
1) Оповідання “Подарунок на день народження”.
“Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій? Вона пішла в кімнату й потрусила свою копилку. З копилки не чутно було ані звуку”.
Методика роботи.
-
На початку роботи педагог з’ясовує, чи розуміють діти, для чого Оленці потрібні були гроші (Для того, щоб купити Тарасу подарунок).
-
Далі педагог перевіряє, чи розуміють діти, що в її копилці немає для цього грошей? (Так, адже з копилки не було чути ані звуку). Для полегшення такої роботи використовується, як ключове, слово “подарунок”, що актуалізує поняття “гроші”, хоч самі вони в оповіданні не фігурують.
-
Якщо ця робота виявляється для дітей доступною, то її зміст ускладнюється, внаслідок чого оповідання “Подарунок до дня народження” набуває такого вигляду: “Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій? Вона взяла свою копилку й потрусила її. З копилки посипалися гроші. Але Катя сказала Оленці: “Знаєш, але ж у Тараса вже є повітряний змій”.
2) Байка “Вовк та ягня”.
“Жили собі Вовк та Ягня. Одного разу побачив Вовк, що Ягнятко п’є воду з ріки. Захотілося Вовкові Ягня з’їсти. Вирішив Вовк знайти для себе хоч якесь виправдання. І ось, не дивлячись на те, що він знаходився вище за течією, він почав кричати, на Ягнятка: “Це ти скаламутило воду і не даєш мені напитись...”
Методика роботи.
-
Спочатку педагог з’ясовує, як діти розуміють ключову фразу “не дивлячись на …”. Чи знають, що вода у річці не може рухатись вгору проти течії (в свою чергу, це потребує розуміння слів “вище за течією”).
-
Я
Рис. 6.10
к зазначалось раніше, будь-яка подія, дія, зміна, переміщення предметів можуть бути представлені у вигляді системи, що складається з двох фреймів. Щоб перевірити, чи зрозуміла дитина подію, зображену у байці, вибудовується відповідна їй пара фреймів типу “до-після”. Для полегшення встановлення причинно-наслідкових зв’язків використовується відповідний малюнок (див. рис. 6.10). -
Нарешті, необхідно відзначити, що при аналізі аналогічних оповідань, спрямованих на відпрацювання вірогідних висновків, будь-які твердження дітей не приймаються на віру, а підлягають перевірці. Така робота здійснюється за допомогою процесів, які виражають “сумніви” і “впевненість”. Особливого значення при цьому надається пошуку правдоподібних висновків.
4. Створення фрейму-сценарію
Зміст та методику цієї роботи розкриємо на матеріалі створення декількох фреймів-сценаріїв.
1) Фрейм-сценарій “Подарунок на день народження”
Смисл святкування дня народження дитини педагог досить приблизно передає визначенням, що це прийом гостей з нагоди дня народження. Прийом у даному випадку, в свою чергу, тлумачить як зібрання людей, які прийшли з нагоди свята. Таке визначення включає в себе значну кількість різноманітних даних. У роботі це реалізується за допомогою спеціальних питань, які спрямовуються на визначення відсутніх в оповіданні фактів, а саме:
Який одяг повинен бути? |
→ Найкращий |
Який подарунок повинен бути? |
→ Повинен сподобатись імениннику → Повинен бути куплений → Зроблений і красиво оформлений |
Які прикраси можуть бути в домі іменинника? |
→ Повітряні кульки → Квіти |
Чим будуть пригощати гостей? |
→ Пиріг → Цукерки → Солодка вода → Смачні бутерброди |
Які будуть розваги? |
→ Задування свічок на іменинному пирозі → Промовляння побажань → Співання пісень, присвячених імениннику і т.п. |
Ці компоненти типового дня народження включаються у більшу структуру. Оскільки день народження святкується на протязі одного дня, його вміщують у фрейм відповідного звичайного дня, що включає в себе такі основні події, як: підйом, одягання, сніданок, поїздка до школи (дитячого садка), перебування в школі, шкільні заняття, повернення додому, обід, ігри, домашня робота, вечеря, приготування до сну, сон.
Специфіку роботи, пов’язану з розробкою фрейму-сценарію, проілюструємо на матеріалі фрейму-оповідання, в якому Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Повернемося до проблеми з повітряним змієм. Щоб діти швидко збагнули, у чому справа, в склад фрейму, що має структуру сценарію, включаються ті питання, що тісно пов’язані з даним фреймом. Термінали фреймів представляють собою кілька питань, які утворюють таку схему (поняття схеми вводиться на основі ланцюжка — див. на схемі справа):
Схема 1
Фрейм-сценарій |
Тематичні питання |
Ланцюг |
|
||
Оленка повинна купити подарунок Тарасу. |
Чи повинна вона вибрати подарунок? |
Запрошення |
|
↓ |
|
Подарунок повинен сподобатися Тарасу. |
Чи буде Тарас радіти подарунку? |
Подарунок |
|
↓ |
|
Купити подарунок. |
Де купити подарунок? |
Купити |
|
↓ |
|
Дiстати гроші для покупки подарунку. |
Де дістати гроші? |
Гроші |
|
↓ |
|
Оленка має бути святково вбраною. |
Що потрібно одягнути Оленці? |
Іменини |
Саме ці питання постануть перед дитиною, яку запросили в гості. Дітям надається можливість подумати над питанням: “Чи буде Тарас радіти подарунку?” (Це питання співвідноситься із думкою “Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій?”). Наступне речення оповідання також співпадає з одним з питань фрейму (“Вона взяла копилку”). У даному разі існує не вказаний явним чином зв’язок між поняттями “гроші” і “копилка” (Цей зв’язок наявний у фреймі “Копилка”, а не у фреймі “День народження”). Даний зв’язок може бути співставлений з питанням “Де дістати гроші?”.
Діти знають, що основна функція копилки полягає в накопиченні грошей для того, щоб їх можна було в потрібний момент забрати назад. Така дія може здійснюватись різними способами (відкрити копилку ключем, розбити її та ін.), вірогіднішим з яких є витрушування грошей або використання тонкого предмету, по якому гроші вислизнуть з копилки. Далі педагог уточнює, чи знають діти про те, що та копилка, з якої не долинають звуки, порожня? (Ні, якщо гроші не металеві, а паперові, то з такої копилки при трясінні не доносяться звуки). Педагог пояснює, що порожньою є будь-яка копилка, з якої при трясінні не випадають ні паперові, ні металеві гроші.
Важливим є те, що використання фрейму-сценарію такого характеру міцно врізається в пам’ять кожної дитини. Більше того, це оповідання відразу ж стає зрозумілим дітям.