- •Кафедра українознавства
- •Історія України
- •Головні завдання курсу
- •Завдання курсу (для чого викладається курс історії України у вищій школі)
- •Теми навчального курсу
- •Українці у зарубіжному світі.
- •Навчальна програма
- •Україна в умовах нової економічної політики і утвердження тоталітарного ладу (20-30 роки хх ст.)
- •Урср в роки другої світової та Великої Вітчизняної війни
- •Поширення соціалістичних засад у суспільстві, перехід від Тоталітарної влади до авторитарної
- •Загострення протиріч (1965-1990 рр.)
- •Україна – незалежна суверенна держава
- •Українці у зарубіжному світі
- •Завдання по вивченню курсу:
- •У результаті вивчення дисципліни студент повинен
- •Тема 1. Стародавні народи й держави на території сучасної України у
- •Література:
- •1.1.Арії (індоєвропейці) та інші стародавні народи у Східній Європі
- •1.2. Античні держави у Північному Причорномор’ї та Криму
- •1.3. Тюркська державність на території сучасної України.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Київська Русь.
- •Література:
- •Східні слов’яни VI – IX ст.
- •Утворення й становлення Давньоруської держави. Роль норманів
- •Піднесення Києва. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
- •Занепад Київської Русі. Початок феодальної роздрібненості
- •Формування руського народу
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Галицько – Волинська держава
- •Література:
- •3.1. Піднесення Галицьких земель. Ярослав Осмомисл
- •3.2. Утворення і становлення Галицько-Волинського князівства
- •3.3. Князь Данило Галицький і його боротьба проти монголо- татарської навали
- •3.4. Правління Романовичів. Занепад галицько-волинських земель
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Україна під владою Литви і Польщі
- •Література:
- •Захоплення руських земель і Утворення Великого Князівства Литовського
- •Соціальний, економічний і політичний розвиток руських земель у складі Литви
- •Союз Великого князівства Литовського з Польщею і його наслідки для України
- •Формування українського народу
- •Утворення Речі Посполитої
- •Посилення соціального, національного, релігійного гноблення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Запорозьке козацтво. Козацтво на чолі національно- визвольної боротьби українського народу
- •Література:
- •5.1. Виникнення козацтва і Запорізької Січі
- •5.2. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI – першої третини
- •5.3. Боротьба козаків проти турок і татар. Гетьман п.Конашевич- Сагайдачний
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Українська національна революція середини XVII ст.
- •Література:
- •6.1. Причини, передумови і характер Визвольної війни
- •6.3. Українсько-Московський договір 1654 р.
- •6.4. Утворення Української гетьманської держави
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Занепад козацької держави. “Руїна”
- •Література:
- •7.1. Події в 1654-1657 рр. Відносини між Україною і Московією
- •7.2. Політична криза в Гетьманщині. Початок “Руїни”
- •7.3. Події на Лівобережжі та Правобережжі в 1660-1670 рр. Гетьман п. Дорошенко
- •7.4. Кінець “Руїни”. Гетьман і.Самойлович
- •7.5. Взаємини України з Московією
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Україна у XVIII ст.
- •Література:
- •8.1. Гетьманування і. Мазепи
- •8.2. Ліквідація українського самоврядування та Запорозької Січі. Подальша доля козаків
- •8.3. Історична географія України в XVIII ст. Приєднання Новоросії та Криму. Поділи Речі Посполитої
- •8.4. Закріпачення українського селянства. Посилення феодального
- •8.5. Антифеодальні виступи українських селян
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Україна в першій половині хіх ст.
- •Література:
- •9.1. Розклад феодально-кріпосницької системи в українських землях
- •9.2. Декабристський рух в Україні
- •9.3. Кирило-Мефодієвське братство
- •9.4. Становище українців в західноукраїнських землях
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Соціально-економічний розвиток України в другій половині
- •Література:
- •10.1. Селянські та інші реформи 60 – 70-х років хіх ст. Особливості їх проведення в Україні
- •Підросійська Україна після скасування кріпацтва. Промисловий переворот
- •10.3. Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Формування українського народу. Становлення нації
- •Література:
- •11.1. Поняття етнос, народність, нація
- •11.2. Формування українського народу
- •11.3. Початок формування української нації і особливості цього процесу
- •11.4. Гальмуючі фактори консолідації української нації
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12. Активізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині хіх ст.
- •Література:
- •12.1. Національно-демократичний рух. Громади
- •12.2. Народництво в Україні
- •12.3. Робітничий рух і початок розповсюдження марксизму
- •12.4. Виникнення політичних організацій і партій
- •Контрольні запитання:
- •Тема 13. Україна на початку хх століття
- •Література:
- •13.1. Соціально-економічний і політичний розвиток України на початку хх століття
- •13.2. Революція 1905-1097 рр. В Україні
- •13.3. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •13.4. Участь України у першій світовій війні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 14. Національно-демократична революція та громадянська
- •Література:
- •Центральна Рада та її діяльність. Утворення унр
- •14.2. Боротьба Центральної Ради і більшовиків за владу в Україні
- •. Режим гетьмана п.Скоропадського (Гетьманат в умовах німецької окупації)
- •14.4. Правління Директорії
- •Перемога більшовицьких сил над білогвардійськими і польськими військами
- •Тема 15. Соціалістичні перетворення і формування тоталітарного режиму (1921-1939)
- •Література:
- •15.1. Участь України в утворенні срср
- •15.2. Господарче і національно-державне будівництво на рейках непу
- •15.3. Встановлення сталінської диктатури. Протиріччя суспільно- політичного життя в Україні
- •15.4. Індустріалізація промисловості та колективізація сільського господарства. Їх соціально-політичні наслідки для України
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Українська рср у роки Другої світової та Великої Вітчизняної війни
- •Література:
- •Україна у контексті міжнародних подій напередодні та на початку Другої світової війни
- •16.2. Бойові дії Червоної Армії на території України
- •16.3. Партизанський рух і радянське підпілля
- •16.4. Націоналістичний рух оун-упа. Дивізія сс “Галичина”
- •16.5. Значення Перемоги над фашизмом для українського народу
- •Контрольні запитання:
- •Тема 17. Україна у складі радянської супердержави (1946-1965)
- •Література:
- •Урср у післявоєнному світі
- •17.2. Відбудова народного господарства
- •17.3. Політичні події
- •17.4. Економічний розвиток
- •Контрольні запитання:
- •Тема 18. Загострення протиріч (1965-1990)
- •Література:
- •18.1. Економіка України у добу науково-технічної революції (нтр)
- •18.2. Негаразди суспільно-політичного життя
- •Спроби перебудови суспільства. В.Ю. Андропов, м.С.Горбачов
- •18.4. Політичне протистояння в українському суспільстві
- •Тема 19. Україна – незалежна суверенна держава
- •Література:
- •19.1. Державотворення і політичний розвиток України
- •19.2. Соціально-економічне становище
- •19.3. Україна у сучасному світі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 20. Українці у зарубіжному світі
- •Література:
- •20.1. Етапи формування української діаспори
- •20.2. Українці у Північній та Південній Америці
- •20.3. Українці в Європі, снд та Балтії
- •Контрольні запитання:
- •Хронологічна таблиця
- •Теми контрольних робіт (рефератів)
- •Питання до ккр з історії України:
- •Література:
- •Термінологічний словник.
-
Піднесення Києва. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
Після смерті Святослава в результаті тривалої боротьби між його синами престолом оволодів Володимир (Вольдемар) прозваний «Великим» або «Святим». Князювання Володивира Великого (980-1015 рр.) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапом піднесення. Сівши на великокняжий стіл, новий правитель виявив себе як авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор, тонкий дипломат. Він нібито уособлював якісно новий рівень управління державою.
Військовими походами 981-993 рр. на ятвягів, в’ятичів та хорватів Володимир завершив тривалий процес формування території Київської держави. Простягаючись майже на 800 тис. км. Давньоруська держава стала найбільшою країною в Європі. Володимир провів сім переможних війн з печенігами, про які повідомляють “Повість минулих літ” та інші джерела. Це укріпило авторитет великокнязівської влади у давньоруському суспільстві. Завершальний етап формування давньоруської державності вимагав значних суспільних змін, спрямованих на консолідацію країни. Саме тому Володимир провів кілька реформ.
Адміністративна реформа полягала в тому, що землі князівства, де правили залежні від великого князя місцеві правителі, передавалися дванадцяти синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам. Внаслідок зламу сепаратизму племінної верхівки на зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов територіальний поділ, що є одною з основних ознак сформованої державності. Військова реформа була спрямована як на посилення обороноздатності країни, так і на зміцнення особистої влади великого князя. Суть її полягала у ліквідації “племінних” військових об’єднань, злитті військової системи із системою феодального землеволодіння.
Ці реформи вимагали змін і в сфері ідеології. Релігійна реформа почалася спробою модернізувати язичництво. Проте стара язичницька віра не сприяла процесу формування нових суспільних відносин, її державотворчий потенціал був явно недостатнім для такої великої та поліетнічної держави, як Київська Русь. Саме тому найголовнішим досягненням Володимира стало хрещення Русі у 988 р. Християнство стало державною релігією.
Реформаційний доробок великого князя містить і запровадження нового зведення законів усного звичаєвого права, названого літописцем “Уставом земленим”, який надалі ліг в основу першого на Русі писаного зібрання юридичних норм – “Правда Ярослава” (1016 р.).
По смерті Володимира виникли конфлікти серед Рюриковичів. Врешті – решт великим князем став Ярослав, якого народ прозвав Мудрим. Роки князювання Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.) – час найвищого розвитку і найбільшого піднесення Київської Русі. Всі свої зусилля великий князь спрямував на продовження справи Володимира – посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. Ярослав був князем-будівником, князем-просвітителем. Значну увагу Ярослав приділяв безпеці кордонів держави. Перше за все він взявся за укріплення південних кордонів. У 1036 р. остаточно розбив печенігів. На звільненій території пізніше було збудовано Софіївський собор. Ярославу вдалося повернути землі на заході, що були захоплені поляками, підкорити прибалтійські племена. Зовнішньополітична діяльність Ярослава Мудрого спиралась на слово дипломата, а не на меч воїна. Важливе місце у міжнародній політиці київського князя відігравала своєрідна «сімейна дипломатія», тобто укладення вигідних союзів та угод шляхом династичних шлюбів. Це дало Ярославу змогу стати впливовим європейським політиком.
У період княжіння Ярослава Мудрого активізувалась внутрішня розбудова держави. З ім’ям цього князя пов’язано створення першого писаного зведення законів “Руської правди”, що регламентувала внутрідержавні феодальні відносини. Ярослав поклав початок розвитку освіти, бо запроваджував при церквах школи. Підтримував церкву: при ньому в Києві було збудовано багато монастирів та храмів. У 1051 р. без відома константинопольського патріарха Ярослав призначив главою руської церкви Іларіона, що мало на меті звільнити вітчизняну церковну ієрархію з-під контролю Візантії. Ярослав Мудрий залишив після себе володіння, що простиралося від Балтійського до Чорного моря і від Оки до Карпатських гір.
Київська Русь – ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Протягом IX-XIII ст. влада пережила складну трансформацію. На етапі становлення держави склалася дружинна форма державності: на базі княжої дружини утворився примітивний аппарат управління, судочинства та збирання данини. У цей період дружина виконує не тільки роль війська, а й радників. Центральною фігурою цієї форми державності є великий князь, який більше виявляє себе як воєначальник, а не як державний діяч. На етапі піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади дедалі більше зосереджується в руках великого князя, дружина відходить до державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців із старої племінної аристократії – бояри, які склали дорадчий орган – боярську раду. В період становлення Київської держави значну роль відігравало віче – народні збори дорослого чоловічого населення, що вирішували важливі громадські та державні справи. За весь період існування Київської Русі домінувала переважно князівська влада, але в моменти її ослаблення на перші ролі висувалися боярська влада і віче.
Провідне місце в економічному житті Київської держави займало сільське господарство. В лісостеповій зоні сільське господарство досягло більшого розвитку завдяки введенню в практику парової системи землеробства з двопільною і трипільною сівозмінами. У лісовій зоні поширювались підсічна і перелогова системи.
Розвивалося ремісництво. Асортимент виробів із заліза налічував 150 назв. Ремесло було поширене як в містах, так і в сільському господарстві. У XI-XII ст. почали з’являтись артілі, корпорації ремісників. Це зумовило розвиток торгівлі. Найбільшими торгівельними шляхами в цей час були: “Грецький”, що зв’язував Русь з балтійськими і чорноморськими ринками, “Соляний” і “Залізний”, що вели в Галичину і на Кавказ. Шлях Київ-Галич-Прага-Регенбург зв’язував Київську Русь із країнами Європи. Торгівля сприяла пожвавленню грошового обігу. В русі почали карбувати власні гроші – срібники й золотники, особливо за Володимира і Ярослава Мудрого.
Отже, визначальними рисами цього етапу історії Київської Русі були завершення формування території держави, перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їхнього засвоєння та втримання під контролем; злам сепаратизму місцевої племінної верхівки та посилення централізованої влади; заміна родоплемінного поділу давньоруського суспільства територіальним; активна реформаторська діяльність великих князів; запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології – християнства; поява писаного кодифікованого права, ширше використовування дипломатичних методів вирішення міжнародних проблем; зростання цивілізованості держави, розквіт давньоруської культури.