- •Кафедра українознавства
- •Історія України
- •Головні завдання курсу
- •Завдання курсу (для чого викладається курс історії України у вищій школі)
- •Теми навчального курсу
- •Українці у зарубіжному світі.
- •Навчальна програма
- •Україна в умовах нової економічної політики і утвердження тоталітарного ладу (20-30 роки хх ст.)
- •Урср в роки другої світової та Великої Вітчизняної війни
- •Поширення соціалістичних засад у суспільстві, перехід від Тоталітарної влади до авторитарної
- •Загострення протиріч (1965-1990 рр.)
- •Україна – незалежна суверенна держава
- •Українці у зарубіжному світі
- •Завдання по вивченню курсу:
- •У результаті вивчення дисципліни студент повинен
- •Тема 1. Стародавні народи й держави на території сучасної України у
- •Література:
- •1.1.Арії (індоєвропейці) та інші стародавні народи у Східній Європі
- •1.2. Античні держави у Північному Причорномор’ї та Криму
- •1.3. Тюркська державність на території сучасної України.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Київська Русь.
- •Література:
- •Східні слов’яни VI – IX ст.
- •Утворення й становлення Давньоруської держави. Роль норманів
- •Піднесення Києва. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
- •Занепад Київської Русі. Початок феодальної роздрібненості
- •Формування руського народу
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Галицько – Волинська держава
- •Література:
- •3.1. Піднесення Галицьких земель. Ярослав Осмомисл
- •3.2. Утворення і становлення Галицько-Волинського князівства
- •3.3. Князь Данило Галицький і його боротьба проти монголо- татарської навали
- •3.4. Правління Романовичів. Занепад галицько-волинських земель
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Україна під владою Литви і Польщі
- •Література:
- •Захоплення руських земель і Утворення Великого Князівства Литовського
- •Соціальний, економічний і політичний розвиток руських земель у складі Литви
- •Союз Великого князівства Литовського з Польщею і його наслідки для України
- •Формування українського народу
- •Утворення Речі Посполитої
- •Посилення соціального, національного, релігійного гноблення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Запорозьке козацтво. Козацтво на чолі національно- визвольної боротьби українського народу
- •Література:
- •5.1. Виникнення козацтва і Запорізької Січі
- •5.2. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI – першої третини
- •5.3. Боротьба козаків проти турок і татар. Гетьман п.Конашевич- Сагайдачний
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Українська національна революція середини XVII ст.
- •Література:
- •6.1. Причини, передумови і характер Визвольної війни
- •6.3. Українсько-Московський договір 1654 р.
- •6.4. Утворення Української гетьманської держави
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Занепад козацької держави. “Руїна”
- •Література:
- •7.1. Події в 1654-1657 рр. Відносини між Україною і Московією
- •7.2. Політична криза в Гетьманщині. Початок “Руїни”
- •7.3. Події на Лівобережжі та Правобережжі в 1660-1670 рр. Гетьман п. Дорошенко
- •7.4. Кінець “Руїни”. Гетьман і.Самойлович
- •7.5. Взаємини України з Московією
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Україна у XVIII ст.
- •Література:
- •8.1. Гетьманування і. Мазепи
- •8.2. Ліквідація українського самоврядування та Запорозької Січі. Подальша доля козаків
- •8.3. Історична географія України в XVIII ст. Приєднання Новоросії та Криму. Поділи Речі Посполитої
- •8.4. Закріпачення українського селянства. Посилення феодального
- •8.5. Антифеодальні виступи українських селян
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Україна в першій половині хіх ст.
- •Література:
- •9.1. Розклад феодально-кріпосницької системи в українських землях
- •9.2. Декабристський рух в Україні
- •9.3. Кирило-Мефодієвське братство
- •9.4. Становище українців в західноукраїнських землях
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Соціально-економічний розвиток України в другій половині
- •Література:
- •10.1. Селянські та інші реформи 60 – 70-х років хіх ст. Особливості їх проведення в Україні
- •Підросійська Україна після скасування кріпацтва. Промисловий переворот
- •10.3. Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Формування українського народу. Становлення нації
- •Література:
- •11.1. Поняття етнос, народність, нація
- •11.2. Формування українського народу
- •11.3. Початок формування української нації і особливості цього процесу
- •11.4. Гальмуючі фактори консолідації української нації
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12. Активізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині хіх ст.
- •Література:
- •12.1. Національно-демократичний рух. Громади
- •12.2. Народництво в Україні
- •12.3. Робітничий рух і початок розповсюдження марксизму
- •12.4. Виникнення політичних організацій і партій
- •Контрольні запитання:
- •Тема 13. Україна на початку хх століття
- •Література:
- •13.1. Соціально-економічний і політичний розвиток України на початку хх століття
- •13.2. Революція 1905-1097 рр. В Україні
- •13.3. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •13.4. Участь України у першій світовій війні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 14. Національно-демократична революція та громадянська
- •Література:
- •Центральна Рада та її діяльність. Утворення унр
- •14.2. Боротьба Центральної Ради і більшовиків за владу в Україні
- •. Режим гетьмана п.Скоропадського (Гетьманат в умовах німецької окупації)
- •14.4. Правління Директорії
- •Перемога більшовицьких сил над білогвардійськими і польськими військами
- •Тема 15. Соціалістичні перетворення і формування тоталітарного режиму (1921-1939)
- •Література:
- •15.1. Участь України в утворенні срср
- •15.2. Господарче і національно-державне будівництво на рейках непу
- •15.3. Встановлення сталінської диктатури. Протиріччя суспільно- політичного життя в Україні
- •15.4. Індустріалізація промисловості та колективізація сільського господарства. Їх соціально-політичні наслідки для України
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Українська рср у роки Другої світової та Великої Вітчизняної війни
- •Література:
- •Україна у контексті міжнародних подій напередодні та на початку Другої світової війни
- •16.2. Бойові дії Червоної Армії на території України
- •16.3. Партизанський рух і радянське підпілля
- •16.4. Націоналістичний рух оун-упа. Дивізія сс “Галичина”
- •16.5. Значення Перемоги над фашизмом для українського народу
- •Контрольні запитання:
- •Тема 17. Україна у складі радянської супердержави (1946-1965)
- •Література:
- •Урср у післявоєнному світі
- •17.2. Відбудова народного господарства
- •17.3. Політичні події
- •17.4. Економічний розвиток
- •Контрольні запитання:
- •Тема 18. Загострення протиріч (1965-1990)
- •Література:
- •18.1. Економіка України у добу науково-технічної революції (нтр)
- •18.2. Негаразди суспільно-політичного життя
- •Спроби перебудови суспільства. В.Ю. Андропов, м.С.Горбачов
- •18.4. Політичне протистояння в українському суспільстві
- •Тема 19. Україна – незалежна суверенна держава
- •Література:
- •19.1. Державотворення і політичний розвиток України
- •19.2. Соціально-економічне становище
- •19.3. Україна у сучасному світі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 20. Українці у зарубіжному світі
- •Література:
- •20.1. Етапи формування української діаспори
- •20.2. Українці у Північній та Південній Америці
- •20.3. Українці в Європі, снд та Балтії
- •Контрольні запитання:
- •Хронологічна таблиця
- •Теми контрольних робіт (рефератів)
- •Питання до ккр з історії України:
- •Література:
- •Термінологічний словник.
-
Захоплення руських земель і Утворення Великого Князівства Литовського
На початку XIV ст. влада ординців над Південною і Південно-Західною Руссю була послаблена політичною боротьбою між ханами. Цим намагалися скористуватися галицько-волинські князі. Однак, визнаючи неспроможність самостійно отримати перемогу, вони були в пошуках держави, яка б могла надати допомогу у боротьбі з Ордою і, разом з тим, визнавала державотворчі устремління місцевої знаті. Такою державою стала Литва.
Литовська держава утворилася в результаті об’єднання близьких до слов’янських племен ятвягів, жміді, жемгалу, лотошів та інших, які довгий час не сплачували данину руським князям. Поодинці племена не могли протистояти німецьким рицарям-хрестоносцям, які на початку XIII ст. почали просування у Прибалтику, і це прискорило процес консолідації різних племен. За часів правління Міндовга (1230-1263), якого називали “самодержцем во всей земле Литовской”, утворюється Литовське князівство. Зміцнення Литви відбувалося за умов, коли давньоруські землі занепали внаслідок монголо-татарської навали.
На початку XIV ст. литовський князь Гедимін захопив Берестейщину і Пінщину, а у 1340 його син Любарт встановив владу над Волинню. У 1362 р. князь Ольгерд Гедимінович розбив на р. Сині Води трьох татарських ханів – братів Хочібея, Кутлубуку, Дмитра і закріпився на Поділлі. Оволодів Брянськом, Путивлем, Курськом, більшою частиною Переяславських земель і Києвом. За межами Литви залишилася тільки Галичина, Північна Буковина і Закарпаття.
На приєднаних землях литовські князі проводили політику, що визначалася висловом: “нового не вводимо, старого не міняємо”. Вони шанували православну віру і руську мову. Остання стала державною і нею писалися як укази так і літературні твори. Така політика схилила місцеве населення на бік литовців, бо в умовах ординського поневолення руські люди мусили обирати з двох зол меншу, і вони віддали перевагу Литві.
Приєднання Південно-Руських земель до Литви і створення Великого князівства Литовського закріпило литовців на руських землях і зменшило тут вплив Московського князівства. Однак після смерті Ольгерда (1377 р.) великим князем став Ягайло, який був молодшим сином від другого шлюбу Ольгерда з тверською княжною Уляною. Інші Ольгердовичі розпочали з ним гостру боротьбу за владу і мир та спокій надовго покинули великокнязівський престол.
-
Соціальний, економічний і політичний розвиток руських земель у складі Литви
Південно-Західні руські землі у складі Литовської держави були поділені на автономні держави утворення – удільні князівства, на чолі яких стояла литовська аристократія. Руську знать практично усунули від влади. Удільні князі були у васальній залежності від великого князя, присягали йому на вірність, платили данину, приймали участь у походах, входили до складу великокнязівської ради і брали участь у вирішенні державних питань. На місцях вони мали необмежену владу: розпоряджалися землями, доходами, збирали мито, “карали і милували”.
В економіці руських земель у складі Литовської держави великих змін не відбулося. Як і в давньоруські часи, основу економіки складало землеробство і традиційні промисли: мисливство, бортництво, рибальство. Причому промисли виступали провідною формою господарської діяльності значної частини населення, оскільки аграрна культура в часи монгольської навали занепала. Величезні родючі землі збезлюдніли і перетворились в просторі степи, де процвітало сезонне “уходництво”. Уходники гуртувалися у промислові артілі або ватаги і після закінчення сезону розпадались до наступного разу. Як промисел уходництво було зорієнтовано на ринок і сприяло його внутрішньому і зовнішньому розвитку. Товарний хліб на ринок постачали західноукраїнські землі, де умови для розвитку хліборобства були кращими. Поширювались товарно-грошові відносини. Робилися спроби налагодити карбування монет: у 1350 р. у Львові, 1360-1370 рр. у Києві. Однак на місцевому ринку в XIV-XVI ст. існували празькі, угорські турецькі та інші гроші.
Селянство, яке складало більшість населення, за характером повинностей поділялося на данників (основна повинність яких полягала в сплаті данини), “похожих” особисто вільних і “непохожих” (прикріплені до свого наділу). “Непохожий” міг залишити свого володаря, якщо хтось інший погоджувався замінити його і виконувати відповідну службу. Цей розподіл був відносним і межа між ним у значній мірі була умовною. Селяни виконували різні повинності на користь великих литовських князів і місцевих феодалів: сплачувати різноманітні натуральні і грошові податки, косили сіно, ходили на толоку, гатили греблі тощо. Наприкінці XVI ст. значна частина селян вже не мала права виходу, їм не дозволялося переходити з місця на місце без дозволу поміщика.
За рахунок селян збільшувалося населення міст. За характером занять міщанство в невеликих містах мало чим відрізнялось від селянства. Конкурентами міщанству у торгівлі виступала шляхта і пани, які мали право безмитного перевезення продуктів власного господарства. Мешканці міст займалися ремісничою діяльністю. В середині XVI ст. їх існувало більше 80.