11.1. Поняття етнос, народність, нація

Під поняттям народ розуміється історично згуртована стійка єдність людей, зв'язаних спільністю походження, історичної долі, мови, території, деяких особливостей характеру і культури, усвідомленням своєї відміни від інших людських об'єднань. На різних етапах свого розвитку людство мало свої особливі організаційні форми існування — рід, групи родів, плем'я, союз племен, які згодом переростали в народність. Таким чином з'являється і сам термін "народ"(по-грецьки етнос).

Характерні риси народності - відносно стійкий територіальний зв'язок; власна мова, яка помітно відрізняється від мови інших народностей, що відокремились від певного масиву навіть близьких, зв'язаних спільним походженням племен; специфічна, відмінна від родинних, матеріальна і духовна культура, близькі або єдині релігійні вірування (на початковій стадії формування, як правило єдині); усвідомлення належності до даної етнічної групи (а не родової або племенної групи) та інші відмінності від інших.

11.2. Формування українського народу

Формування українського народу відбувалось на основі південної групи східнослов'янських племен. Його виникнення гальмувалось татаро-монгольським ігом, литовським та польським пануванням, відсутністю власної держави. Все це в певній мірі вплинуло на менталітет українців. Проте воно не зупинило об'єктивний процес формування української народності. На цей процес також впливала феодальна роздрібненість, відсутність єдиного політичного центру, залежність земель від різних сусідніх держав, що безперечно ускладнювало консолідацію українського етносу.

У цілому слід відзначити, що українська народність склалась в основному вже в XVI ст. і в подальшому розвивалась на своїх власних підвалинах, асимілюючи окремих представників інших народностей, виробляючи і постійно зміцнюючи свою специфіку і особливості свого розвитку. Прискоренню консолідації українського народу сприяло виникнення козацтва, розгортання його боротьби проти татаро-турецьких набігів, польського панування і, особливо, розгортання Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького та створення ним гетьманської держави.

11.3. Початок формування української нації і особливості цього процесу

Наступною формою існування етносу є нація. Вона виникає під час подолання феодальної системи господарювання на засадах розвитку капіталістичних відносин, посилення економічних зв'язків, утворення .внутрішнього ринку. Підвалини формування нації складає товарно-грошовий та ринковий зв'язок, який об'єднує різні групи даної народності в націю. Для нації характерна територіальна єдність; спрямування до політичного самовизначення у формі окремої національної держави; наявність, як правило, єдиної літературної мови, національної психології та самосвідомості. На відміну від народності, нація являє собою більш згуртовану єдність людей, що постійно прагне до подальшого зміцнення їх об'єднаності.

Важливим критерієм нації є також відмінність її соціальної структури, притаманній капіталістичному суспільству з усіма його класами і прошарками. Тому нація не просто етнічна, а етносоціальна спільність, яка об'єднує в собі і етнічний(єдність походження "по крові"), і соціальний момент(сучасна соціальна структура). Формування української нації відбувається з середини І і в II пол. XIX ст., коли став затверджуватися капіталістичний устрій. Тоді склався і ряд важливих умов її формування, включаючи зростаючі економічні зв'язки між окремими регіонами, спільність окремих елементів національної самосвідомості.