25. Загальна характеристика безоплатного набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності (приватизація землі).

Широкий підхід передбачає розгляд приватизації як відчуження майна, що перебуває у державній (комунальній) власності, на користь фізичних та юридичних осіб. Саме таке визначення закріплене у ст.1 ЗУ «Про приватизацію державного майна», який відносить до об’єктів приватизації «земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації» (ч.1 ст.5).

За вузького підходу приватизація розглядається як безоплатне, одноразове (в межах встановлених норм) відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності виключно громадянам.

У теорії земельного права прийнято виділяти різні «моделі» приватизації земельних ділянок:

1. повну модель (процедуру) – приватизацію земельних ділянок в порядку відведення;

2. спрощену модель (процедуру) – приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані в користування особам, що бажають їх приватизувати (заявникам);

3. ускладнену модель (процедуру) – приватизацію земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших осіб (не заявника);

4. приватизацію земельних ділянок колективами громадян (по суті – юридичними особами);

5. приватизацію земельних ділянок для ведення ФГ.

26.Приватизація громадянами України земельних ділянок у власність із земель запасу (“повна процедура”).

При «повній моделі» йдеться насамперед про приватизацію державних та комунальних земель, що перебувають у запасі, та земель резервного фонду. Є доступною для всіх громадян.

«Повна» процедура приватизації застосовується при отриманні земельних ділянок для (1)ведення ФГ, (2)ОСГ, (3)садівництва, (4)будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, (5)індивідуального дачного будівництва,(6) будівництва індивідуальних гаражів (ч.6 ст.118, ст.121 ЗКУ), а також (7)при приватизації земельних ділянок у розмірі земельних часток громадянами України, евакуйованими із зони відчуження, відселеними із зони безумовного або зони гарантованого добровільного відселення.

У певних випадках законодавство у тій чи іншій формі передбачає переважне право на отримання земельних ділянок для таких категорій осіб: ветеранів війни; громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи; ветеранів праці; молодих сімей; інвалідів із захворюваннями опорно-рухового апарату.

Можна виділити наступні основні стадії повної процедури:

1. подача клопотання до «відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність. Відповідно до ст.122 ЗК

2. розгляд відповідним органом «клопотання у місячний строк» і надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняття «мотивованого рішення про відмову» (ч.7 ст.118 ЗКУ). Підстави для відмови є:невідповідність місця розташування об’єкту вимогам закону, нпа, генеральним планам населених пунктів ( треба заздалегідь дізнатися чи вільна земельна ділянка, чи відповідає вона цільовому призначенню визначеному в плані)/ іншій містобудівній документації

3. замовлення (заявником) і виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4. погодження проекту землеустрою згідно із ст.186-1 ЗКУ. саме: територіальним органом Держгеокадастру+ необов’язкові органи

5. державна землевпорядна експертиза проекту (якщо є обовязковою відповідно до закону «Про державну експертизу землевпорядної документації»).

6. Надання проекту компетентному органу який має прийняти рішення про надання земельної ділянки у власність, що є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку