Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗП экз.docx
Скачиваний:
93
Добавлен:
23.05.2019
Размер:
188.45 Кб
Скачать

74. Поняття, склад та особливості правового режиму земель житлової та громадської забудови.

Визначення земель житлової та громадської забудови До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.(ст. 38 ЗКУ)

Особливості правового режиму окремих земель житлової та громадської забудови У складі земель житлової та громадської забудови закон окремо виділяє: земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (такі земельні ділянки також називаються присадибними - див. ст. 121 ЗКУ) і гаражного будівництва (ст. 40 ЗКУ). Детальні положення вміщені у низці ДБН - насамперед, ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», та ін. земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів (ст. 41 ЗКУ) та земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків (ст. 42 ЗКУ), що часто позначаються разом як прибудинкові земельні ділянки (території). Конфігурація та режим ділянок визначаються на підставі нормативних документів у галузі будівництва (ДБН 360-92** ДБН В.2.2-15-2005 та ін.) містобудівною документацією. Джерела: ЗУ про планування та забудову територій; Регіональні та місцеві правила забудови(положення регіональних конкретизуються в місцевих) ; ДБН 360-92**1019 («Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»); Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Згідно з вимогами земельного закону основним містобудівним документом, що визначає порядок використання земель житлової та громадської забудови, є генеральний план населеного пункту. Серед іншої містобудівної документації можна виділити деталь­ний план забудови території. Він готується на підставі генерального плану міста та включає планування окремого району, мікрорайону або кварталу, реконструкцію, відновлення чи реставрацію об’єктів старої забудови, благоустрій та озеленення певної території, розши­рення місць масового відпочинку населення тощо. Іншим видом містобудівної документації є проект забудови те­риторії. Він являє собою зведений документ, у якому відобра­жається розміщення комплексу жилих та громадських будинків і споруд, а також об’єктів соціальної інфраструктури, які планується звести на відповідному земельному масиві. З метою розмежування земельних площ та забезпечення раціонального розміщення об’єктів нового будівництва на землях житлової та громадської забудови у містах органи місцевого само­врядування розробляють проекти розподілу території між окреми­ми мікрорайонами та кварталами. . Вимогою земельного закону щодо раціонального використання земель житлової та громадської забудови є додержання державних стандартів і норм.

75. Поняття, склад та особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до ст.43 ЗКУ, землі ПЗФ - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Аналогічні визначення вміщенні у ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» і ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Землі ПЗФ одночасно можуть бути землями історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду тощо.

До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», передбачений поділ об’єктів не лише на природні та штучні, а і на об’єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

  • заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

  • пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Правовий режим кожного із об’єктів ПЗФ, вимоги щодо їх зонування тощо визначаються ЗУ «Про природно-заповідний фонд України». Особливості правового режиму земель ПЗФ:

особливості, що безпосередньо випливають із режиму об’єкта ПЗФ. Встановлена заборона будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об’єктів ПЗФ; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»);

деякі об’єкти та земельні ділянки, на яких вони розташовані, не підлягають передачі у приватну власність. Але це правило поширюється не на всі землі ПЗФ;

встановлений особливий порядок оголошення територій об’єктами ПЗФ;

передбачене внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів);

передбачене влаштування навколо об’єктів ПЗФ охоронних зон. Розмір охоронних зон визначається ДБН;

встановлений пільговий режим оподаткування земель ПЗФ земельним податком: відповідно до пп.282.1.1 ст.282 ПКУ, майже всі об’єкти ПЗФ звільняються від оподаткування;

за порушення правового режиму земель ПЗФ встановлена підвищена відповідальність: у ККУ передбачена кримінальна відповідальність за ст.252 «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду» та інші ст. ККУ. Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об’єктів ПЗФ – ст.91 «Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду» КУпАП. Ст.65 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» встановлює особливості застосування цивільної відповідальності – шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс. П.276.2 ст.276 ПКУ встановлює підвищені ставки земельного податку у разі використання земель ПЗФ не за безпосереднім призначенням.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]