64.Правові засади консервації земель.

Консервація регулюється Порядком консервації земель, затвердженим наказом Мінагрополітики та продовольства України від 2013.

Згідно із ЗК Консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я. Консервація земель здійснюється за наявності:

• порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней;

• еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров’я людей;

• малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;

• радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.

Консервація земель, які перебувають у власності чи користуванні юридичних або фізичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і землекористувачів. Якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, подання про їх консервацію здійснюється за ініціативою уповноваженого органу.

Власник земельної ділянки або землекористувач з метою проведення консервації земель подає заяву до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель.

На підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача, клопотання територіальних органів Держсільгоспінспекції України та/або Держекоінспекції України чи з власної ініціативи (якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування) уповноважений орган у місячний строк видає розпорядження (рішення) про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації.

Уповноважений орган у місячний строк розглядає подані матеріали та висновок і видає розпорядження (рішення) про консервацію земель. Згідно з виданим розпорядженням (рішенням) розробляється робочий проект землеустрою щодо консервації земель, яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель. Після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в місячний строк створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості).

65.Поняття, форми та види юридичної відповідальності у земельному праві.

Існує велика кількість визначень юридичної відповідальності, які умовно можна віднести до двох підходів: (1) широкого, за якого юридична відповідальність розглядається як застосування примусових (негативних) заходів до правопорушника або навіть як неухильно суворе, гранично ініціативне виконання всіх обов’язків, (2) і вузького, за якого відповідальність розглядається як покладення обов’язку, який до вчинення правопорушення не існував та виник лише у зв’язку із правопорушенням, або позбавлення існуючого права.

Традиційно виділяють такі види юридичної відповідальності (ст.92 КУ): кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну та матеріальну. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід, за якого виділяються ще й такі види відповідальності, як фінансова, еколого-правова у вузькому розумінні, земельно-правова. Із прийняттям ГКУ з’явилися певні підстави об’єднувати всі перераховані «новітні» види відповідальності під назвою господарсько-правової

1. Фінансово-господарська – накладення адміністративно-господарських санкції у вигляді пені у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення податкового боргу або на день його погашення залежно від того яка з величин є більшою.

2. Адміністративна -  самовільне зайняття земельної ділянки, знищення межових знаків, порушення правил землеустрою, порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель, порушення законодавства про Державний земельний кадастр. 

3. Кримінальна – 212 КК ухилення від сплати земельного податку, яке призвело до фактичного не надходження до бюджету коштів у значних розмірах, що в 1000 і більше разів перевищує нмдг доходів громадян. ( діє і для фіз – довготривала не сплата, і для юр осіб)

4. Земельно-правова відповідальність – ст. 141 ЗК може бути припинено право користування земельною ділянкоюст. 141 і 140 - там користування , там власності. Ст. 140 – п. г ) стягнення на вимогу кредитора ( держава – кредитор)

Застосовується ст. 140 ЗК + ст. 212 КК

Виділяють і форми юридичної відповідальності: (1) позитивну (перспективну) – обов’язок дотримуватися правових норм, вчиняти дії, що відповідають «об’єктивним вимогам даної ситуації і об’єктивно обумовленим ідеалам часу», та (2) негативну (ретроспективну) – відповідальність за вчинене правопорушення.

Згідно з ЗК Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; тощо.