- •Вчення про землю як об’єкт правового регулювання.
- •Об’єкти земельного права.
- •Предмет земельного права
- •4. Методи земельного права.
- •Земельне право як галузь права. Система земельного права як галузі права
- •Джерела земельного права України.
- •Закони і підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права України.
- •Рішення Конституційного суду України в системі джерел земельного права України.
- •Роль судової практики у регулюванні земельних відносин.
- •Практика Європейського суду з прав людини як джерело земельного права України.
- •11.Характеристика розвитку земельно-правового регулювання від часів Київської Русі до 1861 року.
- •12.Земельно-правовий аспект аграрної реформи в Росії середини XIX сторіччя.
- •13.Розвиток земельно-правового регулювання в період другої половини XIX – початку XX сторіччя. Земельно-правове значення Столипінської аграрної реформи в Росії.
- •14.Розвиток земельного права за часів срср.
- •15.Загальна характеристика сучасної земельної реформи в Україні.
- •Поняття та особливості права власності на землю.
- •Право власності на землю Українського народу.
- •Суб’єкти права власності на землю.
- •Об’єкти права власності на землю.
- •Право приватної власності на землю.
- •21. Право державної власності на землю.
- •22. Право комунальної власності на землю.
- •23. Право колективної власності на землю.
- •24. Поняття та різновиди правових форм набуття прав на землю.
- •25. Загальна характеристика безоплатного набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності (приватизація землі).
- •26.Приватизація громадянами України земельних ділянок у власність із земель запасу (“повна процедура”).
- •27.Приватизація земельних ділянок, наданих раніше у користування громадянам (“спрощена процедура”).
- •28.Приватизація земельних ділянок юридичними особами.
- •2. Дачних кооперативів – ч.2 ст.52 зку;
- •29.Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами.
- •30.Особливості набуття за цивільно-правовими угодами права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності.
- •31. Особливості викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб.
- •32.Набуття права власності на земельні ділянки в процесі паювання.
- •33. Особливості набувальної давності у земельному праві.
- •34. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (застосування ст. 120 зк України).
- •Підстави припинення права власності на землю.
- •Підстави припинення права користування на землю.
- •Поняття та види права землекористування.
- •Правові форми та підстави набуття права землекористування.
- •39. Право постійного користування землею.
- •40. Правові засади оренди землі.
- •41. Правові засади земельного сервітуту.
- •42. Правове регулювання емфітевзису та супеофіцію.
- •43. Правова природа права на земельну частку(пай).Виникнення та реалізація права на земельну частку(пай).
- •44. Поняття, види та загальна характеристика обмежень та обтяжень прав на землю.
- •45. Юридичний захист земельних прав.
- •46. Поняття, правові засади та форми управління в галузі використання та охорони земель.
- •47. Організаційно-правове забезпечення управління в галузі використання та охорони земель
- •48. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі використання та охорони земель.
- •49. Планування використання земель
- •50. Правові засади встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць.
- •51.Правові засади розподілу та перерозподілу земель
- •52.Правові основи здійснення моніторингу земель
- •53.Правові основи здійснення контролю за використання та охороною земель
- •Глава 32 зк виділяє три види контролю: (1) державний (2) самоврядний (3) громадський
- •54.Правове регулювання землеустрою
- •55. Правові засади ведення державного земельного кадастру
- •56. Правові засади державної реєстрації прав на земельні ділянки
- •57. Особливості вирішення земельних спорів
- •59. Юридична природа земельного податку
- •60. Юридична природа орендної плати за земельні ділянки
- •61. Загальні засади обчислення земельного податку . 2)Пільги зі сплати земельного податку
- •62. Поняття та зміст охорони земель
- •63.Правове регулювання охорони земель.
- •64.Правові засади консервації земель.
- •65.Поняття, форми та види юридичної відповідальності у земельному праві.
- •66.Правові підстави юридичної відповідальності у земельному праві.
- •67. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення.
- •68. Кримінальна відповідальність за злочини у галузі земельних відносин.
- •69. Майнова відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •70. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •71. Правові засади поділу земель на категорії.
- •72. Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення.
- •73. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •3.Особливий суб’єктний склад у відносинах із використання зсгп.
- •74. Поняття, склад та особливості правового режиму земель житлової та громадської забудови.
- •75. Поняття, склад та особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •76. Поняття, склад та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •77. Поняття, склад та особливості правового режиму земель реакційного призначення.
- •78. Поняття, склад та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •79. Поняття та склад земель лісогосподарського призначення
- •80. Поняття та склад земель водного фонду
- •81.Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку , енергетики, оборони та іншого призначення
-
Підстави припинення права користування на землю.
Відповідно підстави припинення права користування на землю врегульовано в Главі 22 Земельного кодексу, зокрема у ст. 141 вказано:
Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою
Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
-
Поняття та види права землекористування.
Право землекористування можна розглядати в різних аспектах:
1) в суб’єктивному розумінні –
-
як правомочність користування земельними ділянками, тобто застосування їх корисних властивостей (правомочність користування є складовою «класичної тріади» повноважень власника) або
-
як правовий титул, що надає фізичним та юридичним особам суб’єктивне право використовувати земельну ділянку, відмінний від права власності. Такий титул відповідає певній сукупності повноважень щодо земельної ділянки - стосовно (1) користування та, у певних випадках, (2) володіння та (3) обмеженого права розпорядження нею (напр., шляхом надання земельної ділянки в суборенду).
2) в об’єктивному розумінні – як інститут земельного права, сукупність правових норм, що регулюють здійснення суб’єктивного права землекористування, його виникнення, зміну та припинення.
Виділяють класифікації за:
-
безпосереднім об’єктом: речове або зобов'язальне. Речові права, на відміну від зобов'язальних, характеризуються тим, що вони (а) мають абсолютний характер, (б) своїм предметом мають індивідуально визначену річ, (в) характеризуються «правом слідування» та (г) похідні, залежні від права власності як основного речового права1. Виділяють також таку ознаку речових прав, як їх пріоритет перед зобов’язальними2. Із абсолютного характеру речових прав випливає те, що їх вичерпний перелік має бути визначений законом, до того ж, такі права мають бути зареєстровані (інакше зобов’язані особи не будуть повідомлені про свої обов’язки). Водночас, коло зобов’язальних прав не є обмеженим, сторони на свій розсуд можуть встановити у договорі право, що не передбачено законом;
-
цільовим призначенням земельної ділянки, що використовується: (1) право с/г землекористування; (2) право несільськогосподарського землекористування. Можлива також більш детальна класифікація відповідно до категорій земель (ст.19 ЗКУ), виду угідь в межах однієї категорії земель;
-
суб’єктом права землекористування: право землекористування громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, різних видів юридичних осіб тощо;
-
за обсягом повноважень користувача: (1) повне (виключне) та (2) неповне (обмежене, невиключне)3. До «повного» права землекористування слід відносити користування на підставі правового титулу, що виключає користування земельною ділянкою іншими особами на іншому «повному» праві, у тому числі власником (право постійного користування, оренда, емфітевзис, суперфіцій), обсяг користування за «повного» права дорівнює обсягу користування власника. До «неповного» права землекористування слід відносити право землекористування, що може «співіснувати» із «повним» і тим більше «неповним» правом користування – напр., сервітут, право загального землекористування, право використання земельних ділянок для проведення розвідувальних робіт тощо;
-
терміном користування: (1) постійне – без заздалегідь встановленого строку; (2) право тимчасового землекористування. Зокр., відповідно до ст.19 Закону «Про оренду землі» термін договору оренди земельної ділянки визначається за погодженням сторін, але не більше як на 50 років. У свою чергу, оренда як різновид права тимчасового користування поділяється на короткострокову (до 5 років) та довгострокову (понад 5 років) – ч.4 ст.93 ЗКУ;
-
платністю: оплатне / безоплатне;
-
відношенням до права власності: (1) первинне (напр., оренда); (2) вторинне (напр., суборенда).