- •Вчення про землю як об’єкт правового регулювання.
- •Об’єкти земельного права.
- •Предмет земельного права
- •4. Методи земельного права.
- •Земельне право як галузь права. Система земельного права як галузі права
- •Джерела земельного права України.
- •Закони і підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права України.
- •Рішення Конституційного суду України в системі джерел земельного права України.
- •Роль судової практики у регулюванні земельних відносин.
- •Практика Європейського суду з прав людини як джерело земельного права України.
- •11.Характеристика розвитку земельно-правового регулювання від часів Київської Русі до 1861 року.
- •12.Земельно-правовий аспект аграрної реформи в Росії середини XIX сторіччя.
- •13.Розвиток земельно-правового регулювання в період другої половини XIX – початку XX сторіччя. Земельно-правове значення Столипінської аграрної реформи в Росії.
- •14.Розвиток земельного права за часів срср.
- •15.Загальна характеристика сучасної земельної реформи в Україні.
- •Поняття та особливості права власності на землю.
- •Право власності на землю Українського народу.
- •Суб’єкти права власності на землю.
- •Об’єкти права власності на землю.
- •Право приватної власності на землю.
- •21. Право державної власності на землю.
- •22. Право комунальної власності на землю.
- •23. Право колективної власності на землю.
- •24. Поняття та різновиди правових форм набуття прав на землю.
- •25. Загальна характеристика безоплатного набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності (приватизація землі).
- •26.Приватизація громадянами України земельних ділянок у власність із земель запасу (“повна процедура”).
- •27.Приватизація земельних ділянок, наданих раніше у користування громадянам (“спрощена процедура”).
- •28.Приватизація земельних ділянок юридичними особами.
- •2. Дачних кооперативів – ч.2 ст.52 зку;
- •29.Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами.
- •30.Особливості набуття за цивільно-правовими угодами права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності.
- •31. Особливості викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб.
- •32.Набуття права власності на земельні ділянки в процесі паювання.
- •33. Особливості набувальної давності у земельному праві.
- •34. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (застосування ст. 120 зк України).
- •Підстави припинення права власності на землю.
- •Підстави припинення права користування на землю.
- •Поняття та види права землекористування.
- •Правові форми та підстави набуття права землекористування.
- •39. Право постійного користування землею.
- •40. Правові засади оренди землі.
- •41. Правові засади земельного сервітуту.
- •42. Правове регулювання емфітевзису та супеофіцію.
- •43. Правова природа права на земельну частку(пай).Виникнення та реалізація права на земельну частку(пай).
- •44. Поняття, види та загальна характеристика обмежень та обтяжень прав на землю.
- •45. Юридичний захист земельних прав.
- •46. Поняття, правові засади та форми управління в галузі використання та охорони земель.
- •47. Організаційно-правове забезпечення управління в галузі використання та охорони земель
- •48. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі використання та охорони земель.
- •49. Планування використання земель
- •50. Правові засади встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць.
- •51.Правові засади розподілу та перерозподілу земель
- •52.Правові основи здійснення моніторингу земель
- •53.Правові основи здійснення контролю за використання та охороною земель
- •Глава 32 зк виділяє три види контролю: (1) державний (2) самоврядний (3) громадський
- •54.Правове регулювання землеустрою
- •55. Правові засади ведення державного земельного кадастру
- •56. Правові засади державної реєстрації прав на земельні ділянки
- •57. Особливості вирішення земельних спорів
- •59. Юридична природа земельного податку
- •60. Юридична природа орендної плати за земельні ділянки
- •61. Загальні засади обчислення земельного податку . 2)Пільги зі сплати земельного податку
- •62. Поняття та зміст охорони земель
- •63.Правове регулювання охорони земель.
- •64.Правові засади консервації земель.
- •65.Поняття, форми та види юридичної відповідальності у земельному праві.
- •66.Правові підстави юридичної відповідальності у земельному праві.
- •67. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення.
- •68. Кримінальна відповідальність за злочини у галузі земельних відносин.
- •69. Майнова відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •70. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •71. Правові засади поділу земель на категорії.
- •72. Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення.
- •73. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •3.Особливий суб’єктний склад у відносинах із використання зсгп.
- •74. Поняття, склад та особливості правового режиму земель житлової та громадської забудови.
- •75. Поняття, склад та особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •76. Поняття, склад та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •77. Поняття, склад та особливості правового режиму земель реакційного призначення.
- •78. Поняття, склад та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •79. Поняття та склад земель лісогосподарського призначення
- •80. Поняття та склад земель водного фонду
- •81.Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку , енергетики, оборони та іншого призначення
48. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі використання та охорони земель.
Функції державного управління у сфері земельних відносин – це окремі напрями діяльності відповідних органів та посадових осіб щодо забезпечення організації раціонального використання та охорони земель. Функції державного управління у сфері земельних відносин:1) встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень;2) встановлення цільового призначення земель та поділ їх на категорії;3) планування використання та охорони земель;4) розподіл (перерозподіл) земель та примусовий викуп (вилучення) земель для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;5) здійснення землеустрою;6) здійснення державного та самоврядного контролю за використанням та охороною земель;7) здійснення моніторингу земель;8) ведення державного земельного кадастру (у тому числі державна реєстрація прав на землю та земельних правочинів і проведення оцінки земель);9) справляння плати за землю;10) відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;11) організація та проведення меліорації та рекультивації земель за рахунок бюджетних коштів; 12) економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель;13) нормування та стандартизація у сфері використання і охорони земель;14) вирішення земельних спорів.
49. Планування використання земель
Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель. В Україні така діяльність регулюється ЗК України, Законом України «Про основи містобудування» (1992 р.), Законом України «Про планування та забудову територій» (2000 р.) та іншими правовими актами. Формами планування використання земель є (1) розробка та затвердження програм використання земель (державних, регіональних), (2) планування територій, (3) природно- сільськогосподарське районування земель.
Правовою основою складання та затвердження державних та регіональних програм використання земель є норми ст.ст. 85, 116 Конституції України, ст. 6 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про державні цільові програми", ст.ст. 177-180 ЗКУ.
Планування територій у нашій країні здійснюється:
1) на загальнодержавному рівні - шляхом розроблення Генеральної схеми планування території України, якою визначаються основні напрями раціонального використання території країни, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, здоров'я населення, пам'яток історії та культури, державні пріоритети розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Генеральна схема розробляється Кабінетом Міністрів України та затверджується Верховною Радою України.
Чинна Генеральна схема планування території України затверджена Верховною Радою України 7 лютого 2002 р. і розрахована на період до 2020 р. Генеральна схема складається з текстових та графічних матеріалів.
2) на регіональному рівні - розроблення та затвердження ВР АРК, обласними та районними радами схем планування територій, в яких визначаються заходи реалізації державної політики у галузі забудови територій, а також історичні, економічні, екологічні, географічні та демографічні особливості відповідних регіонів, їх етнічні та культурні традиції.
3) на місцевому рівні - розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації: (детального плану території, плану червоних ліній, проекту забудови території тощо). Планування територій на місцевому рівні здійснюється органами самоврядування відповідних населених пунктів, а в містах Києві та Севастополі — відповідними міськими державними адміністраціями, яким такі повноваження делеговані законом.