Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗП экз.docx
Скачиваний:
93
Добавлен:
23.05.2019
Размер:
188.45 Кб
Скачать

71. Правові засади поділу земель на категорії.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України, Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.” Проф. А. М. Мірошниченко у своїх дослідженнях наводить приклад нормативного акту, що історично мав місце у регулювання правових засад поділу земель на категорії, це Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), затверджений листом (!) Держкомзему України від 24.04.98 N 14-1-7/1205 [4] . Не затверджений у встановленому порядку наказом, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України і, зрозуміло, не оприлюднений у встановленому порядку, цей документ тим не менш використовується органами земельних ресурсів та землевпорядними організаціями при оформленні прав на землю. Законодавець, проголосивши правило, за яким землі використовуються лише відповідно до їх цільового призначення (ст. 91, 96 ЗК України), цим самим взяв на себе обов’язок охопити переліком категорій земель увесь земельний фонд України і детально врегулювати правовий режим кожної з категорій земель.

72. Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗКУ, З С Г П - «зем­лі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції\ здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, роз­ міщення відповідної виробничої інфраструктури, у таму числі інфра­ структури оптових ринків сільськогосподарської продукції\ або при­ значені для цих цілей».

Особливістю правового режиму ЗСГП є їх особливе цільове призначення. Поряд із загальним цільовим призначенням, що характеризує ЗСГП в силу самої їх належності до відповідної категорії, певні особливості цільового призначення мають окремі різновиди («види використання») ЗСГП (причому слід мати на увазі, що з урахуванням положень абз.2 ч. 5 ст. 20 ЗКУ власник або користувач не може самостійно змінити вид використання. Очевидно, це можливо лише через складну і тривалу процедуру «зміни цільового призначення»

Цільове призначення земельних ділянок зі складу даної категорії земель визначається, окрім законодавчого визначення цих земель (ч. 1 ст. 22 ЗКУ), також правилами про окремі види ЗСГП - для са­дівництва (ч. З ст. 35 ЗКУ), городництва (ч. З ст. 36 ЗК), деякою мірою ведення ФГ (ст. 31 ЗКУ, ст. ст.. 12-18 ЗУ «Про фермерське господарство»).

Склад ЗСГП визначається ч. 2 ст. 22 ЗКУ. ЗСГП включають: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіно­ жаті, пасовища та перелоги)»;

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]