Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМІСТ кириленко.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
880.64 Кб
Скачать

2. Словникова робота

(Учні працюють зі словником літературознавчих термінів, словником іншомовних слів та іншими.)

З появою нових течій і напрямів з'являються й нові літературознавчі поняття.

Що являє собою «модернізм»?

Модернізм – термін, що виник на початку XX ст. й визначав новітні на той час течії в літературі та мистецтві, які протиставляли себе традиції і шукали нових засобів художнього відтворення дійсності. Модернізм не мав єдиних філософсько-естетичних засад і був представлений відносно самостійними течіями та угрупованнями, такими як експресіонізм, сюрреалізм та ін.

Прихильники модернізму виступали проти «натуралізму» реалістичної літератури, етнографізму, за сецесію. У межах українського модернізму розвивалися такі літературні течії, як неоромантизм, імпресіонізм, символізм, експресіонізм. Нерідко творчість того чи іншого письменника засвідчує зв'язок з різними течіями.

Представників українського модернізму об'єднували прагнення до тематичного та образного оновлення письменництва, відхід від етнографічного реалізму, визнання пріоритетності мистецьких вартостей твору, орієнтація на освіченого читача.

Етнографізм – захоплення зображенням особливостей звичаїв, побуту, традицій певного народу.

Сецесія – відокремлення (від традицій, засобів, естетики попередників тощо). Характерна для раннього модернізму.

Символізм – напрям у європейській літературі кінця XIX – початку XX ст. Основи естетики символізму закладено в 70-х роках XIX ст. французькими поетами П. Верленом, А. Рембо, С. Малларме та ін. Теоретичним підґрунтям були філософські концепції А. Шопенгауера, Є. Гартмана, Ф. Ніцше та інших філософів. Символісти намагалися за допомогою символів проникнути у світ «речей у собі», що перебувають за межами чуттєвого сприйняття. Символ вони визнавали за художнє знаряддя, дієвіше від образу. Саме він, на їхню думку, дозволяє подолати повсякденність і дістатися ідеалу Краси. Розглядаючи мистецтво як інтуїтивне пізнання світу через розкриття аналогій, символісти вважали, що у змісті твору має бути таємний підтекст, а в образу – низка значень. Вважаючи, що музика найбільш наближена до світу таємного, символісти надавали великого значення милозвучності поезії.

Презентація, коментар побаченого.

V. Закріплення знань, умінь та навичок учнів

Тестове завдання

Оберіть відповідні за змістом слова, пропущені у висловлюванні літературознавців. Прокоментуйте цей вислів.

Діяльність письменників-модерністів стала важливим етапом розвитку вітчизняної літератури, ... рух до розриву з провінційним ... української культури. (О. Борзенко, М. П. Сподарець)

А. заперечила ... значенням;

Б. знайшла ... населенням;

В. визначила ... статусом;

Г. зрозуміла ... знавцем.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжіть речення

«Нова література здається мені...»

«Мене зацікавило...»

«Я хотіла б (хотів би) більше дізнатися про...»

VII. Домашнє завдання

Скласти тези до теми, вміти визначати основні тенденції розвитку української літератури кінця XIX – початку XX ст.

Урок № 2

Тема. Складні історико-культурні умови розвитку літератури 70-90-х років XIX ст.

Мета: допомогти учням з'ясувати складні історико-культурні умови розвитку літератури, різних її напрямів – реалізму, натуралізму, пізнього романтизму, роль у цьому періодичних видань; розвивати навички співставлення, аналізу су­спільних та культурних явищ, виділення го­ловного та узагальнення; виховувати почуття пошани до культурних надбань рідного народу.

Обладнання: довідники, книжкова виставка, «портретна галерея» письменників 70-90-х років XIX ст.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Література:

1. Грушевський М.  Історія української літератури. – Київ: Либідь, 1993, І: 386, ІІ: 261, ІІІ: 282 с. 2. Денисюк І.  Розвиток української малої прози ХІХ-поч. ХХст. Львів: Академічний експрес, 1999. –277 с. 3. Історія української літератури, кінець ХІХ – початок ХХ ст.  (у двох книгах). -Київ: Либідь, 2006. 4. Історія української культури. Том 4, книга 2. –Київ: Наукова думка, 2003.

Хід уроку