2. Повідомлення учнів

(Учні розповідають про В. Винниченка як художника).

Ще одна грань таланту Винниченка – живопис, графіка. «Для повного самовираження чи, навпаки, втечі від себе – літератора й політика – відчував потребу в спілкуванні ще з однією Музою, – пише критик Федченко. – Інтерес до спеціальних образотворчих студій виник у Винниченка під час його роботи над романом «Сонячна машина», який з усіх творінь письменника відзначається особливою полі тематичністю, поліфонічністю, сказати б, поліколористичністю». Цей інтерес підтримувався дружбою із художником Миколою Глущенком, який згадував: «Здається, якщо я не помиляюся, Винниченко почав малювати п’ять років тому літом. Вперше ми разом малювали в Сен-Рафаеліу 1927 році. Спочатку малярство для нього було спочинком від літературної діяльності.

Малював, він тоді пейзажі, вишукуючи сполучення фарб, спрощуючи складний, детальний південно-французький краєвид. Цей своєрідний підхід до натури давав виразну індивідуальність його малюнкам». Найкращі пейзажі того часу цікаво скомпоновані; з різними обробленими малярськимипланами не поступаються кращим малярам школи «Еколь-де-Парі».

1935 року Винниченко подарував Глущенкові свій етюдний альбом, у якому було півтора десятка малюнків аквареллю і тушшю. Дивом цей альбом зберігся до наших днів. Акварельні та олійні пейзажі, портрети, натюрморти й графічні композиції Винниченка експонувалися свого часу у Франції та за її межами. Вони були належно оцінені паризькою критикою і здобули визнання таких видатних художників, як Анрі Сіньяк, Пабло Пікассо, Леже. З кожним роком успіхи Винниченка в малюванні були помітнішими. Спокійнішою стає палітра, сполучення фарб, виразнішим – індивідуальний стиль.

Велике досягнення В. Винниченка – його натюрморт. Літературознавець Сергій Гальченко відзначає чудову скомпонованість, витончені поєднання фарб, малярську щирість автора у натюрмортах.

Мистецтвознавця М. Келлер у творчості Винниченка вразило надзвичайне багатство фарб. Його пейзажі, квіти, інтер’єри «пройняті світлом і неначе прозорі… його червоні та жовті тони мають безліч відтінків і заглиблюються та збагачуються контрастовими плямами рідких, темних тонів. Винниченко закоханий у фарби. Він бавиться ними, як дорогоцінним камінням, і знаходить з надзвичайною легкістю дедалі нові кольорові багатства… закоханість у природу, повага і «чесність» до всякої малярської теми, свіжість та щирість сприймання моделі – все це надає творчості Винниченка неповторної краси».

3. Запитання до учнів

- Які б риси характеру В. Винниченка ви б назвали визначальними, видатними, чому? (Активна громадянська позиція, працелюбність, патріотизм).

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Тестове завдання

Укажіть рядок відповідних за змістом слів, опущених у висловлюванні І. Франка про В. Винниченка. Прокоментуйте цю цитату.

«Серед млявої, тонко-артистичної та млосної або ординарно-шаблонної та безталанної генерації сучасних українських письменників раптом винирнуло щось таке дуже рішуче, мускулисте і повне..., щось таке,що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що ... крізь сито, а валить валом, як саме життя, всуміш українське, московське, калічене й чисте, як срібло, що не має меж своїй обсервації, (спостережливості) і границь своїй пластичний …. І відкіля ти взявся у нас такий? – хочеться по кожнім оповіданні запитати д. Винниченка».

А) зброї … не губить ... оперативності;

Б) темпераменту … не сіє … творчості;

В)обличчя ... не робить ... грації;

Г) розуміння … не любить … грамотності.