- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
3.2. Варіанти перебігу.
3.2.1. Гострий – виникає тяжкий тотальний коліт, який триває менше шести місяців. Процес розвивається швидко, уражає всю товсту кишку і є прогностично несприятливим.
3.2.2. Хронічно-рецидивуючий – загострення тривають до 6 місяців, а ремісії – не менше 4 місяців. Спостерігається постійна зміна приступів захворювання та періодів ремісії.
3.2.3. Хронічно-безперервний (прогресуючий) – загострення більше 6 місяців, а ремісії – менше 4 місяців. Тяжкість захворювання залежить від поширеності запального процесу.
3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
3.3.1. Легкий ступінь – ендоскопічно виявляється почервоніння, набряк слизової оболонки, “розмитий” судинний рисунок, незначна контактна кровотеча. Рентгенологічно – зубчастість і подвоєння контуру кишки, нерівномірність чи втрата гаустрації, сегментарне (частіше лівобічне) ураження;
3.3.2. Середній ступінь – ендоскопічно виявляється гіперемія, набряк слизової оболонки, ерозії і виразки, контактна кровоточивість, в просвіті кишки багато слизу, плівок фібрину, наявні запальні поліпи. Рентгенологічно – відсутність гаустр на значній ділянці кишки, випрямленість та вкорочення її контуру;
3.3.3. Тяжкий ступінь – ендоскопічно спостерігаються численні виразки, які зливаються, запальні поліпи, в просвіті кишки значна кількість гною, крові і слизу. Рентгенологічно – відсутність гаустр, численні дефекти наповнення, звуження і вкорочення кишки, зміщення сліпої кишки до печінкового кута, роздуті петлі термінального відділу тонкого кишківника.
4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
Ознака |
НВК |
Хвороба Крона |
Ректальні кровотечі |
Постійні, в період загострення |
При ураженні прямої кишки |
Діарея |
Стілець частий, водянистий, переважно уночі |
До 4-6 разів рідким стільцем, вдень |
Закрепи |
Вкрай рідко |
Можливі |
Біль у животі |
Виникає перед актом дефекації і зникає після нього |
Типова локалізація різної інтенсивності |
Інфільтрати у черевній порожнині |
Немає |
У правій здухвинній ділянці |
Перфорації |
Тільки на фоні дилятації кишки |
Типові (прикриті) |
Внутрішні і зовнішні нориці |
Відсутні |
Типові – з виразок-тріщин прямої кишки та у ділянках післяопераційних рубців |
Ураження перианальної ділянки |
Переважно внаслідок діареї |
Характерна ознака (тріщини і нориці). |
ГКН |
Не буває |
Часто виникає. Причина – стриктури (стенози) різних відділів кишечника |
Малігнізація |
Часто. Найвищий ризик – через 10 років захворювання |
Рідко |
Стриктури |
Нетипові, тільки внаслідок малігнізації |
Типове ускладнення |
Поширення процесу |
Починається з прямої кишки і поширюється проксимально. Тонка кишка не уражається. |
Виникає в будь-якому відділі ШКТ. Рідко уражається пряма кишка і шлунок |
5. Ендоскопічні диференціальні ознаки хвороби Крона і НВК
Ознака |
НВК |
Хвороба Крона |
Огляд перианальної ділянки |
Можуть бути подразнення через діарею |
Набряк, звиразкування, нориці |
Активна стадія |
Дифузний набряк, контактна кровоточивість, поверхневі виразки, псевдополіпи |
Зміни за типом “кам’яної бруківки”, глибокі вираки, деформація кишки. Частіше уражається права половина товстої кишки. |
Період ремісії |
Нормальна або атрофічна слизова |
Набряк, виразки рубцюються, кишка ригідна, локально звужена |
6. Рентгенологічні диференціальні ознаки хвороби Крона і НВК
Ознака |
НВК |
Хвороба Крона |
Звуження просвіту кишки |
Рівномірне, на значному протязі |
Локальне, деколи непрохідність |
Виразкові дефекти |
Численні, але в межах слизової оболонки |
Рідкісні, у вигляді глибоких тріщин і виступів |
Евакуація барію з товстої кишки |
Нормальна чи прискорена |
Сповільнена |
Ураження тонкої кишки |
Відсутнє |
Часто, перерване, з норицями і стриктурами |
7. Абсолютні покази до оперативного лікування хвороби Крона і НВК: гострі форми перебігу; перфорація кишки, перитоніт; профузна кишкова кровотеча; стриктури, що призвели до ГКН; абсцеси, псевдопухлини черевної порожнини; нориці.
8. Відносні покази до оперативного лікування хвороби Крона і НВК: прогресивний перебіг хвороби; резистентність до консервативного лікування; значні зміни у прямій кишці та промежині (тріщини, нориці та ін.); позакишкові прояви хвороби.
Радикальним втручанням є колопроктектомія з виведенням постійної ілеостоми. При мінімальних морфологічних змінах у прямій кишці можлива колектомія, демукозація прямої кишки з ілеоанальним ендоректальним анастомозом. У виснажених хворих, при гострих формах, дефіциті ваги більше 20 % можливі двохетапні операції: першим етапом виконують субтотальну колектомію, ілеостомію, дистальна сигмостомію, другим – колопрокектомію.
9. Дивертикул Меккеля - найбільш частий справжній дивертикул шлунково-кишкового тракту. Типова локалізація – 60-90 см від ілеоцекального клапану і має довжину від 1 до 12 см. Частота в популяції – 2 %. Потреба в оперативному лікуванні виникає при наявності ускладнень: перфорації, кровотечі, запалення, вивертання дивертикула.