Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хірургія.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
1.28 Mб
Скачать

Захворювання печінки

Спрямовуючи хворого на обстеження, подумайте, що ви будете робити, якщо результат виявиться: а) позитивним, б) негативним. Якщо відповіді співпадуть, обстеження не потрібне.

Афоризм Кохрейна

1. Функціональні проби: білки (альбуміни, глобуліни, фібриноген та ін.), вуглеводи і ліпіди (холестерин), ферменти (АЛТ, АСТ, ГАТ), коагулограма.

2. Спеціальні дослідження: пункційна біопсія печінки, С13-метациновий тест, УЗД, КТГ, МРТ, ангіографія.

3. Травма печінки – при ДТП займає друге місце після травми селезінки. Зростання частоти травм печінки (на фоні зниження частоти травм опорно-рухового апарату і голови) почали виявляти після обов’язкового введення ременів безпеки у автомобілях. Враховуючи це, більшість автовиробників починає обладнувати ремені додатковими подушками безпеки. Розрізняють: черезкапсулярні і субкапсулярні пошкодження печінки. Найбільш прогностично несприятливий – трансхіатальний розрив. При ньому виникає масивна кровотеча у вільну черевну порожнину та різке падіння АТ, з летальним наслідком на місці ДТП.

3.1. Діагностика. Падіння артеріального тиску, ознаки крововтрати, біль у животі, напруження м’язів передньої черевної стінки. Допомагає встановити діагноз зміни у загальному аналізі крові, УЗД органів черевної порожнини, діагностична лапароскопія або лапаротомія.

3.2. Хірургічна тактика.

3.2.1. Ургентна лапаротомія, коли стан хворого погіршується, гемодинаміка нестабільна, при УЗД наявність рідини у вільній черевній порожнині.

3.2.2. Динамічне спостереження, коли стан хворого стабільний, гемодинаміка стабільна, при УЗД рідина у вільній черевній порожнині відсутня, у печінці субкапсулярна гематома без ознак поширення.

3.2.3. Операція – основною метою є зупинка кровотечі з паренхіми печінки. Проводять ушивання розриву, резекцію частини або долі печінки.

3.3.4. Консервативна терапія – така ж, як і при кровотечах в просвіт шлунково-кишкового тракту.

4. Абсцес печінки – обмежена гнійна деструкція печінкової паренхіми. Основні причини: висхідна біліарна інфекція (холангіт), гематогенне поширення через систему ворітної вени (пілефлебіт), сепсис, контактне поширення, травма печінки.

4.1. Класифікація: первинні (бактеріальні і паразитарні), вторинні (нагноєння патологічних утворів печінки - кіст або пухлин; посттравматичні - гематоми або сторонні тіла).

4.2. Клінічна картина:

4.2.1. Біль – з’являється пізно, є нетиповим симптомом.

4.2.2. Виражена загальна слабість.

4.2.3. Втрата апетиту.

4.2.4. Адинамія.

4.2.5. Гектична лихоманка з пропасницею.

4.2.6. Пітливість.

4.2.7. Анорексія.

4.2.8. Нудота і блювання.

4.2.9. Жовтяниця – нетиповий і прогностично несприятливий симптом.

4.2.10. Гепато- і спленомегалія.

4.3. Діагностика: лейкоцитоз з зсувом формули вліво і появою токсичної зернистості нейтрофілів, підвищена ШОЕ, підвищення АЛТ і АСТ. Інформативним є УЗД печінки, КТГ та МРТ.

4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.

4.4.1. Повільно прогресуючий – характерний для поодиноких абсцесів, клінічні ознаки виражені нечітко. Діагноз встановити дуже складно.

4.4.2. Швидко прогресуючий – характерний для множинних абсцесів. Загальний стан хворого тяжкий, часто наявні ознаки синдрому системної запальної відповіді.

4.4.3. Ускладнений: перфорація у вільну черевну порожнину; емпієма плеври, абсцеси легень; гепатобронхіальні нориці; піддіафрагмальні або підпечінкові абсцеси.

4.5. Лікування: черезшкірна пункція і дренування абсцесу катетером «свинячий хвостик»; лапаротомія, розкриття і дренування абсцесу; резекція печінки.

5. Кіста печінки – патологічна обмежена порожнина з рідким вмістом, стінки якої встелені епітелієм (справжня) або без нього (несправжня). За даними автопсій недіагностовані за життя кісти печінки зустрічаються у 1,8 %. Як діагностична знахідка при виконання УЗ чи КТГ – 1-2 % випадків. У жінок зустрічаються у 3-5 разів частіше. Полікістоз печінки у 35 % хворих супроводжується полікістозом нирок, підшлункової залози, яєчників, головного мозку. Полікістоз печінки часто є природженою патологією. У 17 % хворих на кісти печінки зустрічається інша гепатобіліарна патологія.