- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
Захворювання печінки
Спрямовуючи хворого на обстеження, подумайте, що ви будете робити, якщо результат виявиться: а) позитивним, б) негативним. Якщо відповіді співпадуть, обстеження не потрібне.
Афоризм Кохрейна
1. Функціональні проби: білки (альбуміни, глобуліни, фібриноген та ін.), вуглеводи і ліпіди (холестерин), ферменти (АЛТ, АСТ, ГАТ), коагулограма.
2. Спеціальні дослідження: пункційна біопсія печінки, С13-метациновий тест, УЗД, КТГ, МРТ, ангіографія.
3. Травма печінки – при ДТП займає друге місце після травми селезінки. Зростання частоти травм печінки (на фоні зниження частоти травм опорно-рухового апарату і голови) почали виявляти після обов’язкового введення ременів безпеки у автомобілях. Враховуючи це, більшість автовиробників починає обладнувати ремені додатковими подушками безпеки. Розрізняють: черезкапсулярні і субкапсулярні пошкодження печінки. Найбільш прогностично несприятливий – трансхіатальний розрив. При ньому виникає масивна кровотеча у вільну черевну порожнину та різке падіння АТ, з летальним наслідком на місці ДТП.
3.1. Діагностика. Падіння артеріального тиску, ознаки крововтрати, біль у животі, напруження м’язів передньої черевної стінки. Допомагає встановити діагноз зміни у загальному аналізі крові, УЗД органів черевної порожнини, діагностична лапароскопія або лапаротомія.
3.2. Хірургічна тактика.
3.2.1. Ургентна лапаротомія, коли стан хворого погіршується, гемодинаміка нестабільна, при УЗД наявність рідини у вільній черевній порожнині.
3.2.2. Динамічне спостереження, коли стан хворого стабільний, гемодинаміка стабільна, при УЗД рідина у вільній черевній порожнині відсутня, у печінці субкапсулярна гематома без ознак поширення.
3.2.3. Операція – основною метою є зупинка кровотечі з паренхіми печінки. Проводять ушивання розриву, резекцію частини або долі печінки.
3.3.4. Консервативна терапія – така ж, як і при кровотечах в просвіт шлунково-кишкового тракту.
4. Абсцес печінки – обмежена гнійна деструкція печінкової паренхіми. Основні причини: висхідна біліарна інфекція (холангіт), гематогенне поширення через систему ворітної вени (пілефлебіт), сепсис, контактне поширення, травма печінки.
4.1. Класифікація: первинні (бактеріальні і паразитарні), вторинні (нагноєння патологічних утворів печінки - кіст або пухлин; посттравматичні - гематоми або сторонні тіла).
4.2. Клінічна картина:
4.2.1. Біль – з’являється пізно, є нетиповим симптомом.
4.2.2. Виражена загальна слабість.
4.2.3. Втрата апетиту.
4.2.4. Адинамія.
4.2.5. Гектична лихоманка з пропасницею.
4.2.6. Пітливість.
4.2.7. Анорексія.
4.2.8. Нудота і блювання.
4.2.9. Жовтяниця – нетиповий і прогностично несприятливий симптом.
4.2.10. Гепато- і спленомегалія.
4.3. Діагностика: лейкоцитоз з зсувом формули вліво і появою токсичної зернистості нейтрофілів, підвищена ШОЕ, підвищення АЛТ і АСТ. Інформативним є УЗД печінки, КТГ та МРТ.
4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
4.4.1. Повільно прогресуючий – характерний для поодиноких абсцесів, клінічні ознаки виражені нечітко. Діагноз встановити дуже складно.
4.4.2. Швидко прогресуючий – характерний для множинних абсцесів. Загальний стан хворого тяжкий, часто наявні ознаки синдрому системної запальної відповіді.
4.4.3. Ускладнений: перфорація у вільну черевну порожнину; емпієма плеври, абсцеси легень; гепатобронхіальні нориці; піддіафрагмальні або підпечінкові абсцеси.
4.5. Лікування: черезшкірна пункція і дренування абсцесу катетером «свинячий хвостик»; лапаротомія, розкриття і дренування абсцесу; резекція печінки.
5. Кіста печінки – патологічна обмежена порожнина з рідким вмістом, стінки якої встелені епітелієм (справжня) або без нього (несправжня). За даними автопсій недіагностовані за життя кісти печінки зустрічаються у 1,8 %. Як діагностична знахідка при виконання УЗ чи КТГ – 1-2 % випадків. У жінок зустрічаються у 3-5 разів частіше. Полікістоз печінки у 35 % хворих супроводжується полікістозом нирок, підшлункової залози, яєчників, головного мозку. Полікістоз печінки часто є природженою патологією. У 17 % хворих на кісти печінки зустрічається інша гепатобіліарна патологія.