- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
8.6. Класифікація Джонсон:
8.6.1. І тип – виразка тіла дна та дна шлунку;
8.6.2. ІІ тип – виразка тіла, дна шлунку та ДПК;
8.6.3. ІІІ тип – виразка антрального відділу шлунку;
8.6.4. ІV тип – виразка ДПК.
8.7. Класифікація Форест:
8.7.1. Форест-1 – активна кровотеча з виразки: 1а – струменева кровотеча; 1b – кровотеча з-під згустка; 1с – капілярна кровотеча.
8.7.2. Форест-2 – кровотеча зупинилась: 2а – тромбована судина; 2b – фіксований згусток; 2с – дрібні тромбовані судини (чорне дно виразки).
8.7.3. Форест-3 – виразка вкрита фібрином, ознак кровотечі на момент обстеження немає.
8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
8.8.1. прицільне зрошення джерела кровотечі гемостатичними середниками (ε-амінокапроновою кислотою, 1 % р-ном азотнокислого срібла);
8.8.2. ін’єкції в ділянку джерела кровотечі інгібіторів фібринолізу (тромбін);
8.8.3. введення склерозувальних речовин у розширені вени стравоходу;
8.8.4. аплікації плівкоутворювальних речовин на кровоточиву ділянку – ліфузоль;
8.8.5. діатермокоагуляція;
8.8.6. кріокоагуляція;
8.8.7. електровидалення поліпу чи дрібної кровоточивої пухлини;
8.8.8. кліпування судини в дні виразки кліпаплікатором;
8.8.9. лазерна коагуляція.
8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
8.9.1. Видима некровоточива судина на дні виразки, вкрита згустком або тромбом;
8.9.2. Виразка великих розмірів;
8.9.3. Виразка задньої стінки ДПК;
8.9.4. Виразка кута шлунку;
8.9.5. Геморагічний шок на момент госпіталізації;
8.9.6. Блювання незміненою кров'ю та дефекація калом вишневого кольору;
8.9.7. Тяжкий ступінь крововтрати;
8.9.8. Тяжка супутня патологія;
8.9.9. Літній та старечий вік пацієнта.
9. Лікування. Всі хворі підлягають негайній госпіталізації в хірургічне відділення. У відділенні:
9.1. Строгий ліжковий режим, холод на епігастральну ділянку;
9.2. Інфузійна гемостатична терапія через катетер, встановлений в центральній вені:
9.2.1. 5 % розчин ε-амінокапронової кислоти (100-300 мл);
9.2.2. 10 % розчин хлориду кальцію (10-20 мл);
9.2.4. 1 % розчин вікасолу, 12,5 % етамзилату натрію (діцинону);
9.2.5. інгібітори протеаз – контрікал, гордокс, трасилол;
9.2.6. H2-блокатори (квамател 40-180 мг) та блокатори протонної помпи (омез 40-80 мг, нексіум);
9.2.7. переливання еритроцитарної маси, кріопреципітату, свіжоцитратної крові;
9.2.8. введення сольових розчинів, гемодинамічних препаратів, свіжозамороженої плазми, альбуміну в співвідношенні до еритроцитарної маси 4:1.
9.3. Місцеві гемостатичні заходи
9.3.1. введення через назогастральний зонд 5 % розчину охолодженої ε-амінокапронової кислоти через кожні 30 хвилин впродовж 6-8 годин;
9.3.2. дієтотерапія – дієта Мейленграхта (пюреподібна калорійна охолоджена їжа), яку замінюють дієтою 1а, і поступово – дієтою 1.
10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
10.1. Перша група – пацієнти, які підлягають негайному операційному втручанню (профузна кровотеча, тяжка постгеморагічна анемія (Hb 40 г/), кровотеча Форест-1). Об’єм операції: прошивання кровоточивої судини та ПП по Гейнеке-Мікуличем, Фіннеєм, Жабулє; висікання кровоточивої виразки та ПП; екстеріоризація кровоточивої виразки з прошиванням судини та ПП; резекція шлунку. В післяопераційному періоді – обов’язкова медикаментозна ваготомія інгібіторами протонної помпи.
10.2. Друга група – пацієнти, яким показана консервативна терапія:
10.2.1. Хворі з тяжкою супутньою патологією (високий ризик операційного втручання);
10.2.2. Хворі з шлунково-кишковою кровотечею, яка виникла вперше і припинилась на момент поступлення в стаціонар.
10.3. Третя група – це хворі:
10.3.1. у яких кровотечу консервативними чи ендоскопічними заходами зупинити не вдається – підлягають операційному втручанню;
10.3.2. у яких виразкова кровотеча зупинилась, однак наявні абсолютні та відносні показання до хірургічного лікування виразкової хвороби – планова операція через 2-3 тижні, після нормалізації показників крові. Об’єм операції залежить від локалізації виразки: органозберігаюча (висікання виразки і ПП) або резекція шлунку за Більрот-I чи Більрот-II.
10.3.3. у яких кровотеча зупинилась, показань до операційного лікування немає або є протипоказання – ці хворі підлягають лікуванню в гастроентерологічному відділенні.