7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.

Показник	1 бал	2 бали		3 бали
Білірубін (мкмоль/л)	менше 34	35-54		вище 54
Альбумін (г/л)	вище 35	28-35		менше 28
Протромбіновий індекс (%)	вище 70	50-70		менше 50
Асцит	немає	незначний		напружений
Ступінь енцефалопатії	немає	1-2		3-4
Клас цирозу	Кількість балів		Прогнозована летальність
Клас А (компенсація)	5-6 балів		15-20 %
Клас B (субкомпенсація)	7-9 балів		30-40 %
Клас C (декомпенсація)	10 і більше		50-70 %

8. Синдром Бадда-Кіарі – тромбоз печінкових вен. Основні причини: травма живота; мієлопроліферативні захворювання; пухлини підшлункової залози, наднирників, нирок; оральні контрацептиви. У 25-30 % - ніяких супутніх захворювань не виявляють (ідіопатичний).

8.1. Клінічна картина.

8.1.1. Асцит (у 90 % хворих).

8.1.2. Біль у правому підребер’ї (у 80 % хворих).

8.1.3. Гепатоспленомегалія – у 50 % хворих збільшена хвостата доля печінки.

8.1.4. Жовтяниця.

8.1.5. Печінкова енцефалопатія і кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу – (у 20 % хворих) свідчить про запущену стадію і є поганою прогностичною ознакою.

8.2. Прогноз. Більшість хворих (до 90 %) помирають у перші 3-4 роки. Після пересадки печінки 60 % хворих переживають рубіж у 5 років. Після пересадки печінки у 20 % хворих повторно виникає синдром Бадда-Кіарі. Після накладання селективних портокавальних анастомозів результати такі ж, як і після трансплантації печінки.

9. Псевдоцироз Піка. Збільшення печінки, пов’язане з застоєм крові у хворих на стискуючий перикардит. Печінка збільшена в розмірах, однорідна, її поверхня зазвичай гладка, край закруглений, при пальпації неболючий. Патогенез збільшення печінки при перикардиті вперше описав Пік у 1896 році, засосовуючи термін «псевдоцироз». У більшості пацієнтів після оперативного лікування перикардиту розміри печінки зменшуються і її функція повністю відновлюється.

10. Внутрішньопечінковий холестаз вагітних (холестаз вагітності, сверблячка вагітних, доброякісний рецидивуючий холестаз вагітних) зустрічається у різних країнах з неодинаковою частотою. У Швеції, Польщі хворіють до 10 % вагітних, у інших країнах Європи – 0,1-0,2 %. Етіологія невідома. Патологія має сімейний характер. Зазвичай хвороба виникає у третьому триместрі вагітності і характеризується вираженою сверблячкою шкіри, порушенням травлення, появою синяків.Внаслідок недостатності вітаміну К існує високий ризик кровотеч під час пологів. При встановленні діагнозу слід виключити механічну причину холестазу. Лікування консервативне: глутаргін, холестирамін і препарати вітаміну К.

11. Гостра жирова дистрофія вагітних вперше описаа Шиханом (Sheehan) в 1940 році. Рідкісна патологія – зустрічається у співвідношенні 1 до 13000. В більшості випадків фактори ризику відсутні. Деколи розвиток патології пов’язують з внутрішньовенним введенням тетрацикліну, гострими інфекціями дихальних шляхів, немовлям чоловічої статі, багатоплідною вагітністю, першою вагітністю, артеріальною гіпертензією, периферійними набряками, протеїнурією та ін. Клінічна картина розвивається між 30 і 39 тижнями вагітності: нудота, блювання, біль у животі. Через 7-10 днів з’являється жовтяниця шкіри і склер. Приблизно у половини хворих розвивається асцит. Лаборторні ознаки Шерлока (Sherlock): підвищення вмісту сечовини у сироватці крові і наявність у гемограмі гігантських тромбоцитів з азофільною зернистістю. Для диференційної діагностики між вірусним гепатитом виконують пункційну біопсію печінки.