- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
Захворювання кишечника
Недостатньо тільки мати мізки, треба їх мати достатньо, щоб утриматися від того, щоб мати їх дуже багато.
Афоризм Моруа, «Закони Мерфі»
1. Методи обстеження кишечника.
1.1. ДПК – ЕГДФС, рентгенологічне контрастне обстеження.
1.2. Голодна і клубова кишка – оглядова рентгенографія
1.3. Товста кишка – ФКС, іригографія, оглядова рентгенографія
2. Хвороба Крона – неспецифічне запальне захворювання тонкої і товстої кишки з періодичними загостреннями і ремісіями. Назва за іменем автора, який у 1932 описав 14 випадків запалення кишечника. Інші назви: гранульоматозний коліт, гранульоматозний ентерит, регіональний коліт, трансмуральний коліт. Частіше зустрічається у мешканців розвинутих країн, причому жінки хворіють частіше.
2.1. Теорії виникнення: інфекційна, алергічна, автоімунна, судинна, функціональної недостатності баугінієвої засувки.
2.2. Ускладнення.
3.1. Місцеві: інфільтрати, абсцеси, внутрішні міжкишкові, ректовагінальні, ректовезикальні нориці, зовнішні нориці, стриктури, кровотечі, злоякісні пухлини
3.2. Системні: вузлова ерітема, піодермія, гепатити, холангіти
2.3. Варіанти перебігу.
2.3.1. Гострий ентерит – клінічна картина подібна до гострого апендициту. Запальний процес локалізується в термінальному відділі тонкої кишки і сліпій кишці.
2.3.2. Хронічний ентерит – приступи нападоподібного болю, з появою в калі крові і слизу (нагадує НВК або інвагінацію).
2.3.3. Стенозуючий ілеїт – супроводжується частковою або повною ГКН
2.3.4. Ілеїт – перебігає з появою зовнішніх чи внутрішніх нориць
2.4. Клінічна картина.
2.4.1. Діарея - стілець великий за об’ємом і відносно нечастий – тонкокишкова локалізація.
2.4.2. Біль у животі, який пов’язаний з прийомом їжі. Найчастіша локалізація – права половина живота. При розвитку стриктур – біль переймоподібний.
2.4.3. Кровотечі – як правило зустрічаються при ураженні прямої кишки.
2.4.4. Немотивована втрата ваги.
2.4.5. Ураження перианальної ділянки і анального кільця.
2.4.6. Артрити і артралгії
2.5. Діагностика: запальні зміни в загальному аналізі крові, наявність С-реактивного протеїну, рентгенологічне, ендоскопічне дослідження
2.5.1. Рентгенологічно на початках захворювання визначаються спазм і потовщення стінки кишки. Симптом «струни» - тінь контрасту у звуженій частині слизової оболонки клубової кишки. Симптом «бруківки» - коміркоподібний рисунок слизової оболонки, внаслідок різкого потовщення складок, неправильних контурів кишки і множинних дефектів її наповнення. Симптом «пляшки» - при стенозі кишки ретгенологічно виявляється супрастенотичне її розширення, яке нагадує шийку пляшки.
2.6. Критерії достовірного встановлення діагнозу хвороби Крона за Lennard-Jones. Достовірний діагноз – принаявності трьох критеріїв. Якщо наявні гранульоми – достатньо тільки одного критерію.
2.6.1. Ураження від порожнини рота до анального каналу
2.6.2. Перерваний характер ураження за ходом шлунково-кишкового тракту
2.6.3. Трансмуральний характер ураження
2.6.4. Стриктури
2.6.5. Гістологічно: афтозні виразки і трансмуральна інфільрація лімфоїдною тканиною
2.6.6. Гістологічно: нормальний вміст муцину у ураженій стінці кишки
2.6.7. Гранульоми
3. Неспецифічний виразковий коліт (НВК) – дифузне запальне захворювання, при якому первинно пошкоджується слизова оболонка прямої кишки з подальшим розповсюдженням процесу у проксимальні відділи кишечника. Щороку реєструється 6-8 нових випадків на 100 тис. населення. Кількість хворих на НВК становить приблизно 60-70 на 100 тис. населення. НВК є ідіопатичною хворобою. Факторами ризику є генетичні розлади (спадковість), інфекція (персистенція вірусів, зокрема цитомегаловірусів), зміни в імунному апараті товстої кишки, харчова алергія, психогенні травми.
3.1. За розповсюдженням розрізняють: сегментарний (проктит, проктосигмоідит), лівобічний, субтотальний, тотальний.