- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
4.1. Найчастіше перфоративний отвір прикриває нижня поверхня печінки, поперечно обвідна кишка, великий чепець.
4.2. Клініка прикритих перфорацій проявляється гострим початком захворювання, яке є характерним для типової перфорації. Після прикриття перфоративного отвору клінічні симптоми стихають і загальний стан хворого покращується.
4.3. Характерною ознакою прикритої перфоративної виразки є тривала ригідність м'язів у місці локалізації виразки при задовільному загальному стані хворого (симптом Ратнера-Віккера).
5. Інструментальні методи дослідження.
5.1. Оглядова рентгенографія черевної порожнини з куполами діафрагми. Дозволяє виявити пневмоперитонеум («симптом серпа» - симптом Жобара). Наявність пневмоперитонеума при перфоративній виразці зустрічається у 80% хворих. При обстеженні хворого у вертикальному положенні частіше повітря визначається у вигляді серпоподібної смужки під правим куполом діафрагми. При наявності повітря в черевній порожнині і відповідній клінічній картині діагноз перфоративної виразки є очевидним.
5.2. Пневмогастрографія. У окремих хворих пневмоперитонеум може зустрічатися при перенесеній раніше лапаромії, панкреонекрозі або перфорації інших порожнистих органів. При наявній клінічній картині за відсутності пневмоперитонеуму заперечувати перфоративну виразку не можна. В таких випадках доцільно використовувати пнемогастрографію, для чого через назогастральний зонд в шлунок вводять 500 мл повітря і повторно виконують оглядову рентгенографію черевної порожнини з куполами діафрагми. Метод підвищує достовірність діагностики до 95-97 %. Поява чи посилення болю у черевній порожнини при введенні через назогастральний зонд повітря свідчить у користь перфоративної виразки.
5.3. ЕГДФС. Дозволяє встановити не тільки наявність перфративної виразки, а й вказати її розміри та локалізацію. Проведення ЕГДФС значно підвищує інформативність оглядової рентгенографії органів черевної порожнини з куполами діафрагми.
6. Лікування.
6.1. Консервативний метод лікування перфоративних виразок не застосовується. Всі хворі з підозрінням на наявність перфоративної виразки шпиталізуються у хірургічне відділення.
6.2. Операція виконується за життєвими показами. Метод вибору оперативного втручання – висічення виразки та ПП. В окремих випадках проводять антрумектомію або резекцію шлунка.
6.3. Резекція шлунка при перфоративній виразці показана у хворих з:
6.3.1. наявністю ускладнень в анамнезі або виявлення їх при лапаротомії (кровотечі, перфорації, стеноз пілоруса, пенентрації)
6.3.2. великими гігантськими і кальозними виразками з підозрінням на малігнізацію
6.3.3. великими виразками шлунку, особливо на малій кривизні;
6.3.4. множинними виразками;
6.3.5. виразками з тривалим перебігом, які погано піддаються консервативним методам лікування або часто рецидивують.
Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
Вісімдесят відсотків водіїв оцінюють свою майстерність вище середньої...
Зокон Мерфі
1. Абсолютні покази: перфорація виразки, профузна шлункова кровотеча, стеноз і рубцеві деформації шлунка, малігнізація виразки.
2. Відносні покази: хронічні кальозні виразки шлунка з дисплазією епітелію в периульцерозній зоні (особливо при локалізації виразкового дефекту в кардіальному відділі і на великій кривині), повторно кровоточиві виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, часто рецидивуючі виразки, пенетруючі виразки.
3. Фізіологічне обгрунтування операцій при виразковій хворобі:
3.1. усунення морфологічного субстрату виразки
3.2. зниження шлункової секреції.
3.3. відновлення пасажу їжі.
3.4. збереження функції шлунка.
4. Резекція шлунку – операція, при якій видаляють частину шлунка з подальшим відновленням прохідності травної трубки. Перше повідомлення про вдалу резекцію шлунка з приводу злоякісної пухлини було зроблене Більротом у вигляді відкритого листа, адресованого редактору журналу "Wienner Medizinische Wochenschrift" д-ру Л.Віттельсховеру. Цей лист надрукований у шостому номері журналу, у суботу 5 лютого 1881 року у розділі фельєтонів.