- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
6. Лікування
6.1. На дошпитальному етапі:
6.1.1. Наявність болю в верхній половині живота вимагає цілеспрямованого виключення діагнозу «гострий панкреатит»;
6.1.2. Встановлення діагнозу «гострий панкреатит» є показом для ургентної шпиталізації в хірургічне відділення;
6.1.3. Категорично протипоказане використання місцевих теплових процедур, клізм, проносних засобів;
6.1.4. При відмові від шпиталізації хворий і родичі повинні бути попереджені про можливі наслідки і їхня відмова має бути зафіксована в медичній карті.
6.2. Оцінка ступеня тяжкості гострого пакреатиту за Ranson (при наявності 6 і більше показників гострий панкреатит розцінюється як тяжкий)
|
Показник |
Значення |
Оцінюються при поступленні у стаціонар |
||
1 |
Вік хворого |
> 55 років |
2 |
Вираженість і резистентність до лікування больового синдрому |
|
3 |
ЧСС |
> 120 ударів за хвилину |
4 |
Систолічний АТ |
< 100 мм.рт.ст. |
5 |
Рівень гемоглобіну |
>150 г/л |
6 |
Вміст глюкози |
> 10 ммоль/л |
Оцінюються впродовж 48 годин |
||
7 |
Рівень аланінамінотрансферази (АСТ) |
> 2 ммоль/л |
8 |
Коефіцієнт АЛТ/АСТ |
< 1 |
9 |
Непрямий білірубін |
> 60 мкмоль/л |
10 |
Рівень креатині ну |
> 110 мкмоль/л |
11 |
Парціальний тиск кисню в артеріальній крові |
< 60 мм.рт.ст. |
12 |
Дефіцит буферних основ |
> 4 ммоль/л |
13 |
Збереження ЧСС |
> 120 ударів за хвилину |
14 |
Збереження систолічного АТ |
< 100 мм.рт.ст. |
6.3. Створення функціонального спокою підшлункової залози: штучна гіпотермія підшлункової залози, заборона вживання їжі, назогастральне дренування. Штучна гіпотермія може бути неінвазивною (міхур з льодом на епігастральну ділянку, застосування фізіотерапевтичних апаратів «Гіпотерм-2», «АЛГ-2») або інвазивною (внутрішньошлункова, чіпцева, внутрішньосудинна).
6.4. Гальмування ферментативної активності:
6.4.1. Препаратом вибору є сандостатин (50-100 мкг підшкірно 3-4 рази в добу, впродовж 3-5 діб). Соматулін PR (лантреотид) – вводять по 30 мг один раз на 10-14 діб внутрішньом’язово. Сандостатин і лантреотид є найбільш ефективними при алкогольному, аліментарному чи гастрогенному гострому панкреатиті і слабоефективними при біліарному та ішемічному. Найбільш ефективне введення цих препаратів у фазі ферментативного шоку;
6.4.2. 5-фторурацил (10 мг/кг в добу), фторафур (20 мг/кг в добу), рибонуклеаза (0,5 мг/кг в добу). Для підвищення ефективності можна вводити ці препарати не тільки довенно, а й внутрішньопротоково;
6.4.3. Інгібітори протеаз (гордокс, контрікал, трасілол) – з детоксикаційною метою та з метою зниження активності ферментів в кров’яному руслі та в паренхімі підшлункової залози. В останні роки є сумніви в ефективності введення цих середників.
6.5. Знеболення та ліквідація жовчної і панкреатичної гіпертензії. З цією метою виконують довенне введення 0,25 % р-ну новокаїну, новокаїнові блокади (поперекова блокада за Роману, блокада круглої зв’язки печінки, сакроспінальна блокада). В комплекс інфузійної терапії включають 80-160 мг но-шпи, гангліоблокатори. Можливе одноразове дом’язове введення 1 мл 2 % р-ну промедолу. При біліарному панкреатиті – ЕПСТ.
6.6. Інфузійна терапія. Мінімальний об’єм добової інфузії повинен становити 50 мл на один кілограм маси хворого. В комплекс включають сольові розчини, гемодинамічні і детоксикаційні кровозамінники.
6.7. Антибактеріальна терапія показана всім хворим на гострий панкреатит з моменту поступлення у стаціонар. Критеріями вибору антибіотиків є їх здатність максимально проникати в тканину підшлункової залози.
6.8. Ліквідація паралітичної ГКН – новокаїнові блокади, пролонгована епідуральна анестезія, введення льодяного фізіологічного розчину через назогастральний зонд.
6.9. При наявності інфікованого панкреонекрозу поряд з вищенаведеним обов’язково проводять:
6.9.1. Блокаду ферментативної активності в залозі і в крові (вдвічі вищі дози контрикалу або сандостатину);
6.9.2. Форсований діурез (3-4 доби) – внутрішньовенно проводять інфузії 5-10 % р-ну глюкози, сольових розчинів, реополіглюкіну, рефортану, стабізолу та ін в кількості 5000-6000 мл в добу. Після кожних 2000 мл інфузії вводять сечогінні (лазикс, манітол). Добовий діурез повинен складати 3500-4500 мл. Проводять 3-4 доби.
6.9.3. Перитонеальний діаліз (2-4 доби) при наявності геморагічного випоту в черевній порожнині.