- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
10.2. Види інвагінації:
10.2.1. Тонкокишкова (тонкої кишки в тонку)
10.2.2. Товстокишкова (товстої кишки в товсту)
10.2.3. Здухвинно-товстокишкова (здухвинної кишки в товсту)
10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
10.2.5. Можливі випадки інвагінації в ділянці ДПК, інвагінації червоподібного паростка у сліпу кишку.
10.3. Теорії інвагінації:
10.3.1. Механічна. Заглиблення проксимального відділу кишки в дистальний виникає внаслідок втягуючої дії поліпу, пухлини чи іншого утвору, який перистальтикою заглиблюється у просвіт кишки і тягне за собою стінку кишки. Теорія є цікавою, однак під час операції ці утвори зустрічаються рідко.
10.3.2. Спастична. Інвагінація є результатом дискоординації скорочень циркулярних та повздовжніх м'язів кишки. На спазмовану ділянку кишки насуваються дистальні відділи, що й викликає інвагінацію.
10.3.3. Паралітична. Згідно цієї теорії інвагінація виникає внаслідок обмеженого парезу м'язової стінки кишки та занурення в цю ділянку нормально перистальтуючої петлі кишки.
10.3.4. Сприяючі фактори: вживання великої кількості грубої їжі, наявність сторонніх тіл в кишківнику, розлади перфузії окремих ділянок кишки, травми в т.ч. операційні. Наявність глистів в кишківнику може бути причиною інвагінації. Їхній механічний та токсичний вплив призводить до порушення перистальтики кишківника, розвитку спазму в одному місці, парезу – в іншому, що й стає причиною інвагінації.
10.4. Клінічна картина захворювання залежить від ступеня порушення кровообігу в інвагінаті, від його поширення та локалізації. Чим молодший хворий, тим тяжче перебігає хвороба. З повним порушенням прохідності кишечника перебігає тонкокишкова інвагінація. Для тонкотовстокишкової та товстокишкової інвагінації в зв'язку із неповною обтурацією просвіту кишки є більш характерним підгострий та інколи хронічний перебіг. Для інвагінації характерні усі ознаки гострої кишкової непрохідності.
10.4.1. Початок інвагінації може бути гострим або поступовим. При хронічному перебігу хвороби збережена прохідність кишківника і клініка захворювання перебігає за типом часткової кишкової непрохідності. При рецидивуючому перебігу може наступити (самостійно або під впливом консервативного лікування) дезінвагінація, однак через певний час знову виникає інвагінація.
10.4.2. Біль в животі, нудота, блювання, затримка стільця і газів. Біль спочатку нападоподібний, напади повторюються кожні 10-15 хвилин. При тонкокишковій та ілеоцекальній інвагінації біль виникає раптово, він сильний, наростаючий. При товстокишковій інвагінації біль поступовий, постійний, і тільки після пальпації живота стає переймоподібним. Блювання спостерігається у 70-80 % хворих, багаторазове, не приносить полегшення. В запущених випадках спостерігається блювання каловими масами.
10.4.3. Затримка стільця та газів – непостійний симптом. При товстокишковій інвагінації повна обтурація спостерігається вкрай рідко. Однак рефлекторний парез кишечника, відчуття переповнення свідчить про затримку кишкового вмісту. Тому в перші години після початку хвороби може бути акт дефекації, однак згодом розвивається затримка стільця і газів, з'являються тенезми.
10.4.4. Криваві виділення із прямої кишки. Джерелом кровотечі є слизова оболонка інвагінату, тому характер крові, яка виділяється, залежить від його локалізації. В ранні терміни через кілька годин з початку захворювання ця ознака спостерігається при товстокишковій інвагінації. Серед усіх хворих кров'янисті виділення із прямої кишки спостерігаються 2%.
10.4.5. Помірне здуття живота за відсутності ригідності м’язів передньої черевної стінки. Деколи спостерігається западіння правої здухвинної ділянки (симптом Шимон-Джонса).
10.4.6. У черевній порожнині палькується пухлиноподібний утвір. Він є щільноеластичний, з гладкою поверхнею, округлої чи продовгуватої форми, помірно болючий, обмежено рухомий. Важливою деференціальною ознакою, яка допомагає відрізнити інвагінат від справжньої пухлини, є наявність спастичного скорочення його під час пальпації, посилення болю при перистальтиці, а інколи – розправлення та зникнення інвагінату.