- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
Розповідь. Одним із прийомів усного викладу є розповідь. У викладанні історії це стисле повідомлення про історичні події. Одна з вимог до розповіді – відображення в ній конкретної історичної характеристики часу, простору, історичних осіб, що сприяє розвитку в учнів уявлення про специфічність кожного історичного факту в порівнянні з іншими.
Сюжетна розповідь – це детальне емоційне оповідання, яке має певний історичний сюжет, що нерідко має драматичний характер. Сюжет розповіді не обов`язково повинен бути повністю реалістичним, він може містити художній вимисел, але не можна фальсифіковувати відомі історичні факти. Інша форма сюжетної розповіді –драматизація. Тут розповідь ведеться у вигляді діалогу двох осіб, які намагаються вирішити конфліктну ситуацію. В процесі діалогу розкривається сутність типового соціального явища. Часто учні бувають учасниками цих діалогів. Адже завжди краще усвідомлюється те, що виявлено при активній особистій участі.Образна розповідь. На відміну від сюжетної, що має конкретну фабулу, образна розповідь містить більше теоретичних елементів і передає головні історичні факти у спокійній безконфліктній формі. Такий прийом найчастіше застосовується при викладі явищ і процесів економічного життя суспільства. Причому поєднується він, як правило, з графічною наочністю. Конспективну розповідь та інформаційне повідомлення вчитель використовує на уроках при викладанні неголовних фактів. Для конспективної розповіді характерним є позбавлене образності перерахування фактів, їх просторових, часових і кількісних характеристик. Інформаційне повідомлення застосовують для перерахування фактів, дат, імен, географічних місць, взаємозв`язаних один з одним і з головними фактами уроку.2. Прийоми описування. Картинне описування або описання дозволяє розкрити сутність, риси, деталі, ознаки чи стани. У ньому є об`єкт але немає розвитку сюжету. Описання буває картинним і аналітичним. Картинним описуванням називається прийом устного викладу матеріалу, коли з допомогою слова в емоційно-художній формі створюються образи того чи іншого факту, тобто відбувається образне відтворення фактів у вигляді цілісних картин. Цей вид опису застосовується для відтворення картин природи, побуту людей, географічного середовища, а також типових явищ господарського, культурного, суспільного життя. Аналітичне описування значно відрізняється від картинного. Це прийом розповіді, в якому дається описання складових частин, деталей, їх функціонального призначення, передаються зовнішні ознаки створюваних цілісних образів, показується взаємодія їх сутнісних частин. Застосовується він при описанні знарядь праці, зброї, пам`ятників архітектури, воєнних і господарських об`єктів, а також при роз`ясненні влаштування деожави. Розповідь поєднується з крейдовими малюнками, схемами, з демонстрацією макетів і моделей. Образна характеристика – різновидність опису. Образною називають характеристику типових представників суспільства конкретного періоду. Часто образна характеристика поєднується із завданнями для учнів. 3. Пояснення, розмірковування, характеристика, доказ. Пояснення – один з найбільш поширених прийомів при викладенні головних фактів і теоретичного матеріалу. Це та частина інформації, яка повинна бути засвоєна у вигляді понять, суджень, умовиводів, оцінок, висновків. Розмірковування – це варіант пояснення, який застосовується при виявленні причинно-наслідкових зв`язків, сутнісних рис понять. Одночасно використовуються документи, статичний і картографічний матеріал.Цей прийом дозволяє показати учням хід розмірковувань вчителя, його роздумів, дати зразки аналізу фактів. Вчитель веде учнів за собою в активну пізнавальну діяльність. Він показує як вирішували цю проблему вчені, як її слід вирішувати. Розмірковуванням ми називаємо послідовний розвиток положень, доказів, що підводять учнів до висновків і узагальнень. Ромірковування супроводжується постановкою питань, що дозволяє привернути увагу учнів до зазначеної проблеми. На кожне питання вчитель дає відповідь у формі розмірковування, зіставляючи факти і думки. В результаті учні без помітних труднощів осмислюють теоретичний зміст учбового матеріалу.
Білет №9