- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
Основними чинниками розпаду колоніальних імперій в другій половині ХХ століття стали :
1. Поразка в другій світовій війні Німеччини, Італії та Японії й утрата ними своїх колоніальних володінь.
2. Значне ослаблення колоніальних імперій Великої Британії, Франції, Голландії та Бельгії.
3. Розвиток національно-визвольного руху, підвищення національної самосвідомості, економічне зростання в колоніях під час другої світової війни.
4. Здобуття деякими колоніями, безпосередньо втягнутими в другу світову війну, досвіду збройної боротьби.
Переважно деколонізація пройшла порівняно мирно (більшість британських колоній і африканських володінь Франції). Однак у ряді країн
боротьба за незалежність придбала вигляд або таких, що швидко припинилися (Індонезія), або тривалий і кривавих (Індокитай, Алжир) бойових дій.
Однак деколонізація породила й ряд проблем. Одна з них - проблема
кордонів, що часто повторює лінії колоніальних володінь (87% державних
кордонів в Африці й 45% -в Азії). Це стало джерелом постійної напруженості й міждержавних конфліктів.
Великою внутрішньою проблемою багатьох молодих держав стало об'єднання у їхньому складі народів з різними мовами, культурою й релігією, що, природно, призвело до внутрішніх протиріч (Ефіопія, Нігерія, Судан, Чад). В Індії така неоднорідність породила в 1947 році розкол країни на дві частини по релігійній ознаці: мусульманський Пакистан і індуїстський Індійський союз.
Здобуття незалежності дозволило колишнім колоніям стати суб'єктами
світової політики, вступити в ООН. Однак політична незалежність ще не гарантувала повну самостійність молодих держав. Низький рівень економічного розвитку більшості країн, що звільнилися, змусив їх піти на співробітництво з розвиненими державами, у тому числі й з колишніми метрополіями, що в остаточному підсумку сприяло трансформації колоніалізму в неоколоніалізм - новий вид залежності, при якому на зміну прямому політичному підпорядкуванню приходять фінансові, економічні й інші засоби контролю з боку домінуючик держав.
Розпад колоніальних імперій розпочався на азійському континенті. Азійські народи більшою мірою, ніж інші залежні народи, виявилися втягнутими до прямої участі в другій світовій війні, в тому числі в лавах Опору, що допомогло створити в Індокитаї, Бірмі, на Філіппінах та в Індонезії масові народні армії. В Індії колонізатори самі надали зброю численним індійцям, мобілізованим для участі у війні з Японією та Німеччиною. Це не могло минутися безслідно з огляду на історію визвольної боротьби індійського народу. Схожі процеси відбувалися й на Близькому Сході.
Слід урахувати й те, що істотно змінилися патріархальні соціально-економічні структури країн Азії, набули розвитку капіталістичні виробничі відносини, з'явилися пролетаріат та національна буржуазія, які були заінтересовані, хоч і з різних причин, у ліквідації системи ко-лоніальної та напівколоніальної залежності.
Головні події на континенті розгорнулися в перше повоєнне десятиріччя. Першими проголосили незалежність країни Близького Сходу й Південно-Східної Азії.
Складні процеси відбувалися у Французькому Індокитаї. 2 вересня 1945 р. проголосила незалежність Демократична Республіка В'єтнам. Але Франція зробила спробу відновити там колоніальний режим. Цс призвело до війни за незалежність. У березні 1949 р. Франція надала незалежність В 'єтнаму, в 1953 р. - Кампучії та Лаосу, в 1957 р. -Малайзіїї.
15 червня 1950 р. Індонезія офіційно проголосила себе унітарною республікою, а за кілька років (у квітні 1956 р.) розірвала всі договори конференції "круглого столу". У вересні 1950р. Індонезія стала членом ООН. До середини 50-х років майже вся Азія, за винятком кількох територій, визволилася від колоніальної залежності. На цей час територія колоніальних володінь зменшилася майже вдвоє порівняно з довоєнним часом.