Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_1.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
685.57 Кб
Скачать
  1. Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.

Чехія та Словаччина у 1926 р. увійшли у склад Габсбурської імперії, відбулося остаточне закріпачення, закривалися братства. Фактори що сприяли економічному піднесенню - загальноекономічному піднесеній країн Європи, капіталістичні держави зняли блокаду Чехій після закінчення Гуситської війни, збільшили добування золота та срібла,відкрито нові родовища, з'являються великі господарства товарного типу - фільварки. Вирощували с/г продукцію та розводили тварин, там же переробляли на підприємствах. що стало основою зародження мануфактур в с/г.

Основне населення жило в сільській місцевості. Займалося землеробством, тваринництвом, рибальством. Відбувається розшарування селянства - одні осідали на фільварках. Інші займалися на підприємствах, інші наймалися на мануфактури, зявляються прошарки багатих селян.

В кін 17 ст відбуваються зміни — розпад кріпосної системи, формуєтеся кап мануфактура, уряд А-Уг запроваджує політику меркантилізму - сприяє розвалу купецтва, торгівлі, дає можливість зменшити конкуренцію місцевої промисловості з іноземною. Збільшено мито на експорт товарів вироблених в Чехії. Політ спрямована на захист нац економіки

Розвиток йшов повільніше бо раніше входила до Угорщини. 1526 - входить до скл імперії. Селянам довелося працювати на більшу кільк феодалів + безкінечні війни з Туреччиною, Більшість війн відбувалась на слов тер.

Імператор Фердінанд І у жовтні 1525 оголосив себе королем Чехії та Угоращини. На підкореній тер заборонялося скликати збори та протестаятську церкву.

1547 - повстали міста Чехії. В Прагу ввели війська, розпущено сейм. 1609 – опозиція проголосила свій уряд і здобула свободу віросповідання. В 1619 було проголошено незалежність Чехії - поч. агресія католицьких держав проти Чехії.

1620 Чехія повертається під контроль Австрії.

Болгарія, В кін 14 ст. підкорена Тур, яка, панувала до 2 пол 19 ст. Тур вважала підкорені народи другорядними. Землі вважалися власністю турецького султана. Відбувалося отуречченя та насадження мусульманства. Вирішили перетворити Болгарію на воєнний плацдарм - буд. багато фортець, розмішувалися тур війська. Болгар почали виганяти на непридатні землі. Населення сплачувало великі податки, міста втрачали слов’янський вигляд. Заборонялося займатись ремеслом

  1. Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання

Метою перевірки результатів навчання зажди є оцінювання, під яким розуміють процес встановлення відповідності рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета вимогам чинних прог­рам. Як відомо, оцінювання є особливою стороною контролю, а педа­гогічна оцінка - його результатом. Якісна оцінка результатів навчан­ня виражається словесно - в оцінних судженнях і висновках учителя, кількісна - в балах. Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оціню­вання. Критерії - це реальні, точно обрані ознаки, величини, які висту­пають вимірниками об'єктів оцінювання. Зауважимо, що об'єктом оцінювання завжди мас виступати не учень чи його особистість чи риси характеру, а рівень його навчальних досягнень чи результатів. Ними у процесі навчання історії вважаються: знання про факти, явища, процеси, тенденції та закономірності розвитку суспільства, про способи розумової і практичної навчально-пізнавальної діяльності, вміння та навички за­стосовувати засвоєні знання, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до само­го себе. Об'єктивність оцінювання полягає у запобіганні суб'єктивним і помилковим оцінним судженням, які не відображають реальних до­сягнень учнів у навчанні. Вона залежить від багатьох факторів, най­суттєвішими серед яких є: а) чітке визначення конкретних і загальних цілей оволодіння учнями навчальним змістом історії; б) наявність визна­чених ясних державних вимог до досягнень учнів з історії; в) обґрунто­ване виділення об'єктів контролю на тому чи іншому етапі навчання; г) адекватність способів перевірки цілям і змісту навчання.Ще у недавньому минулому міркування адміністрації шкіл про оцінку вчителем результатів навчання історії виливалися у загально-дидактичні рекомендації зі збільшення кількості оцінок у класному журналі, з виставлення четвертних і річних оцінок, з необхідності ко­ментування педагогом своїх оцінок оцінними судженнями. Вимоги до відповідей учнів з історії формулювалися в самому загальному виді. Реформування української освітньої системи, зокрема й системи оці­нювання, йшло з урахуванням світових освітніх процесів. Нині доміную­чою у світі стає нова парадигма освіти, що поєднує знаннєву, діяльнісну і ціннісно-орієнтаційну складові її змісту й формується «від результату», її напрямами в українській теорії та філософії освіти можна вважати діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи. Така методологія поступово змінює уявлення суспільства про оцінку якості освіти, рівня освіченості й кваліфікації тих, хто навчається. Важливим стає не наявність в індивіда внутрішньої організації чогось (знань, яко­стей, здібностей), а можливість використання і застосування всього на­громадженого: знань, умінь, ставлень, досвіду - у навчальній чи життєвій ситуації.

Отже, нова організація навчання, орієнтованого на результат, по­чинається з чіткого усвідомлення учителем бажаного рівня навчальних досягнень учнів. Ми маємо прагнути до формулювання чітких, зрозумілих, реальних, вимірюваних результатів як окремого уроку, так і результатів вивчення теми, розділу чи курсу. Відсутність негатив­ної оцінки (бала) та право перездати підсумкову діагностичну роботу (залік) мають служити для учнів додатковими стимулами до навчання, а вимога не враховувати поточні оцінки при виставленні підсумкової (тематичної), тобто оцінювати досягнення учнів за результатами спеціальної письмової роботи або усного опитування (заліку) забезпе­чує об'єктивність оцінки, оскільки не дозволяє вчителеві звично мані­пулювати нею для «стимулювання» учнів, зокрема й для покарання. За рекомендаціями Міністерства освіти і науки України обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів визнано тематичне, семестрове, річне, підсумкове.

До найбільших недоліків нової системи оцінювання педагоги від­носять, як правило, відсутність у ній негативної оцінки та більшу роз­митість критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів порівняно з попередньою. Справді важко встановити, наприклад, скільки балів має отримати учень, якщо орієнтуватись на наступні критерії оціню­вання: 1 бал - «відтворює деякі елементи» об'єкта вивчення, 2 бали -«фрагментарне відтворює незначну частину навчального матеріалу», З бали - «відтворює менше половини навчального матеріалу»; або 10 балів - «володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використо­вувати їх у нестандартних ситуаціях», 11 балів - «володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях» і 12 балів - «має системні, дієві знання, неординарні творчі здібності ...» Надмірну узагальненість і нечіткість «Загальних крите­ріїв...» мали, за задумом авторів реформи, усунути критерії оцінюван­ня навчальних досягнень учнів з окремих предметів.

Білет №14

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]