- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
Друга світова війна стала відправним пунктом у розробці нових проектів “об ’єднаної Європи ”.У вересні 1946 р.В.Черчилль у своїй промові в університеті Цюриха вперше після війни заговорив про “Сполучені Штати Європи ”,федералістської моделі об ’єднання Європи дотримувався і К.Аденауер.Відроджувався “пан ’європейський рух ”на чолі з Куденхове-Калергі.Позиції країн: Англія мала найбільш міцні економічні позиції в післявоєнній Європі.Крім того “особливі стосунки ”з США давали Англії всі надії на керівну роль серед інших західноєвропейських держав.
Але навіть і при цих умовах, Лондон не передбачав можливості якого-небудь обмеження національного суверенітету та урівноваження Англії іншими європейськими державами;
Франція, на відміну від Англії,наполягала на утворенні наднаціональної “європейської федерації ”з французьким лідерством і цим самим зайняти на континенті місце першого партнера США;
Німеччина поступово перетворювалась із суб ’єкта на об ’єкт міжнародних відносин з атлантичними преференціями; США були основними реалізаторами проекту “об ’єднання Європи ”.
Сам термін “інтеграція ”був вперше вжитий П.Гофманом та втілений в життя в 1949 р.,коли утворилася Організація
Європейського економічного співробітництва,покликана реалізувати “план Маршалла ”.
Першим кроком до європейської інтеграції став підтриманий США “план Шумана ”,що передбачав утворення в 1951 р. Європейського Об ’єднання вугілля та сталі (ЄОВС)на основі зближення Франції та Німеччини.В основі ЄОВС був закладений Францією принцип наднаціональності.
У червні 1955 р.відбулась перша після трьохрічної перерви зустріч голів МЗС країн “малої Європи ”,на якій було прийнято історичне рішення про об ’єднання Європи в сфері економіки.25 березня 1957 р.у Римі шість країн (Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург)підписали угоди про утворення Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства по атомній енергії (Євроатому).
Згідно з рішеннями саміту в Гаазі, з 1 січня 1973 р. членами ЄЕС стали Англія, Данія та Ірландія. У жовтні 1972 р. на саміті в Парижі країни ЄЕС приймають широку програму спільних дій по поглибленню інтеграційних процесів: утворення економічного та монетарного союзу не пізніше кінця 1980 року; утворення фондів регіонального розвитку; активізація соціальних програм; формування наукової, технологічної та індустріальної політики; вироблення спільної енергетичної політики; формування спільної позиції на майбутніх переговорах в рамках ГАТТ (раунд Ніксона); формування до кінця десятиріччя політичного союзу.
Реальним кроком до політичного об’єднання Європи стало підписання Маастрихтського (1992 р.)та Амстердамського договорів (1997 р.).Власне за Маастрихтською угодою і було створено Європейський Союз (ЄС).У документі визначено такі ключові аспекти, на яких повинен триматися ЄС: економічна інтеграція; співпраця у сфері правосуддя та внутрішніх справ; спільна зовнішня політика і політика безпеки, з обов’язковим схваленням Радою Міністрів, якій у такий спосіб відводилася ключова роль.
У межах становлення європейських інтеграційних процесів у ХХ столітті відпрацьовувалися й різні стратегії об’єднання Європи: “економічне через політичне ”,“політичне через економічне ”, “економічне та політичне ”.У цілому перша активно реалізовувалася у 50-70-х рр.,хоча були й інші спроби переформатувати концепт інтеграції (зокрема,у межах плану Р.Плевена),друга відпрацьовувалася з 1981 до 1992,третя бере свій початок з укладання Маастрихтського договору. Однак, самий Маастрихтський та більше Амстердамський договори винесли на порядок денний “європейського будівництва ”нові акценти: “поглиблення чи розширення ”,“неолібералізм ”чи “соціальний оптимум ”у європейській економіці. Тож, кінець ХХ століття як відкрив нові горизонти для Європейського Союзу, так і поставив перед необхідністю вибору нової альтернативи. Який би шлях не було обрано, головним завданням залишається “вписати ”європейські традиції у контури нового світового порядку з його перспективами та викликами.
3. Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці XIX - початку XX ст.
Педагоги этого периода стремились строить уроки, которые бы стимулировали познавательную деятельность учеников, формировали у них потребность к знаниям. Максимум внимания работе с учебником. Учили правильно читать текст, составлять план прочитанного. Из учебника выписывали имена, даты, понятия, объясняли их, повторяли пройденное во взаимосвязи с изученным. Наряду со старыми используются новые методы. Это- реальный, лабораторный, драматизации. Это работа на основе исторических источников
Н.Рожков и М.Покровский подбирали тексты в зависимости их доступности и интереса учеников. Учебник предлагали заменить кратким конспектом.
Кулжинский Я. предложил метод документации специально подобранные документы хрестоматии привлекались для иллюстрации текста учебника. У учеников формировалось умение делать заключения на основе многообразия фактов.
II Рожков и С.Фарфоровский предложили познавательную деятельность ученика приблизить к методам исследования исторической науки, на изучении первоисточников. Лабораторный метод основан на самостоятельной работе учеников с историческими документами, иллюстративным материалом и научно-популярной литературой. А.Партвиг заменил обычные уроки чтением рефератов уч-ся и беседами по их разбору.
Учитель руководил самостоятельной работой уч-ся. Считал, что основательно надо знать только те вопросы, которые имею! существенное значение в истории, главное в самостоятельной работе. Он автор метода драматизации -небольших драматических постановок учеников. Б.Влахопулов и Н.Покотило видели основной способ привития уч-ся навыков самостоятельной работы в составлении рефератов. Работа разбивалась на этапы. Сначала читали статью, вникали в содержание, разбивали текст, составляли конспект, не отступая от фраз автора.
Следующим этапом было изложение более солидной книги. Делались заметки о значимых и интересных местах, далее составлялся план по которому излагался текст, но уже своими словами.
Третий этап был в составлении реферата на основе 2-3 книг по общей теме, проблеме, нужно было детально изучить вопрос и разработать свой план изложения материала. На четвертом этапе работа велась по нескольким книгам, но представлялись различные точки зрения. Ученик критически оценивал, определял сво§ отношение к прочитанному. На самом сложном этапе предполагалось умение анализировать сырой материал источников. Этапность в реферировании позволяла старшеклассникам овладеть связным и последовательным изложением мыслей, внеся свой вклад в общее образование.
М.Коваленский воспринимал иначе. В его системе сочеталось изучение в той или иной последовательности различных средств обучения, науч.-популярной литературы, наглядных пособий, книг для чтения, специально подготовленною учебника. Итогом работы должны стать краткие письменные отчеты уч-ся по всем изученным темам курса.
Таким образом, на рубеже веков в русской и с тори коме годи ческой мысли наметилось несколько подходов в понимании целей и задач исторического образования. В соответствии с одним из них, главная цель школьных курсов истории - это усвоение учащимися определенной суммы исторических фактов, их механическое заучивание, в соответствии с другим - учащиеся должны получить представление о закономерности исторического процесса, но в тоже время необходимо учитывать особенности развития эпохи, роль исторических личностей. Имело место мнение, что школа должна формировать историческое мышление учащихся, понимание ими связи прошедших событий с современностью, готовить к активному участию в общественной жизни. Отмечалась особая роль преподавания истории в формировании гражданских качеств личности учащегося Курсы истории в школе должны были выполнять образовательные и воспитательные функции.
Білет №28