- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
Проблема перевірки та оцінювання результатів навчання є однією з центральних у методиці. Слід зазначити, що функції перевірки ніколи не зводилися тільки до контролю. Перевірка та оцінювання результатів навчання є важливим стимулом самостійної роботи школярів, ефективним способом виховання відповідальності, працьовитості, сумлінності учнів. Систематична перевірка має забезпечувати поповнення, поглиблення, уточнення і систематизацію знань, закріплення і розвиток умінь застосовувати їх на практиці. Вчені вважають також, що в ході перевірки результатів навчання можливий розвиток мови і мислення учнів. Крім того, «дані опитування дозволяють учителю перевірити результати не тільки самостійної роботи учнів, але й своєї власної діяльності, отже, дають можливість, усуваючи помилки і недоробки, підвищувати науковий рівень викладання і методичну майстерність». «Аналіз і узагальнення результатів навчання в різних школах визначають критерії для перевірки й удосконалювання програм, навчальних посібників, методичних рекомендацій». Таким чином, перевірка оцінюється вченими як важливий з погляду на завдання освіти, виховання і розвитку учнів етап процесу навчання історії, що разом з іншими сприяє досягненню загальних цілей шкільної історичної освіти.
Сьогодні у методичній науці поточний контроль (первинна перевірка) здійснюється на всіх макроетапах уроку історії. Особливість цього виду контролю полягає в тому, що він є компонентом процесу оволодіння темою, що вивчається. Це визначає його основні цілі: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок школярів, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу. Результати поточної перевірки, яка за правилом є самостійним етапом у структурі уроку, фіксуються в оцінних судженнях або балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах може виставлятися тільки за достатньо повні і правильні відповіді. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є формою зворотного зв'язку, основою для запобігання відставанню окремих учнів, раціонального управління пізнавальною діяльністю класу, відповідного коригування методики роботи вчителя на уроці, запорукою досягнення поурочних цілей. У радянські часи методисти надавали більшого значення відстроченій перевірці, оскільки вона створювала можливість спостерігати «рух первинне засвоєних знань, умінь і емоцій - їхнє осмислення, збагачення, закріплення, перетворення в переконання й ідеї». Для цього рекомендувалися такі прийоми: усні, відносно розгорнуті відповіді з матеріалу підтеми чи цілої теми, усні короткі відповіді учнів з місця, письмові і графічні відповіді на дошці, фронтальні письмові і графічні відповіді. Причому завдання для розгорнутих відповідей пропонувалося індивідуалізувати стосовно до рівня розвитку учня. Відстрочена перевірка результатів навчання і сьогодні є провідним типом і включає періодичний та тематичний види контролю. Періодичний контроль (перевірка і оцінювання) спрямовується на визначення й оцінювання сформованості знань та загально предметних та спеціально предметних умінь і навичок, якими оволодівають учні у процесі навчання історії. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється протягом певного періоду шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Тематичний контроль (перевірка і оцінювання), як правило, здійснюється після опанування конкретної теми за навчальною програмою з історії. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, зміст її має бути розподілений на логічно завершені частини -підтеми. Якщо ж тема невелика за обсягом, то її об'єднують з однією або кількома наступними темами. Розподіл або об'єднання тем здійснюється не механічно, а з урахуванням їх змісту та структури. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що він спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння учнями системою основних елементів знань і способів діяльності, вміннями застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлювати оцінні судження. Наприкінці вивчення великих за обсягом тем методикою ставилося завдання «виявити якість знань учнів про історичні процеси за їхньою періодизацією і закономірностями, розуміння законів розвитку суспільства, здатності їх обґрунтовувати і застосовувати до пояснення фактів» під час підсумкової перевірки, що відбувалась на спеціальних повторювально-узагальнюючих уроках.
Білет №12