1. Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.

Достаточно быстрому экономическому развитию способствовала изначально установившаяся в стране свобода экономической деятельности, защита и поддержание принципов конкуренции. Еще в конце прошлого века было положено начало антитрестовскому законодательству, которое запрещает сговоры о разделе рынков и искусственном поддержании цен, монополизацию рынка крупными компаниями, а также слияние компаний, ведущие к надрыву конкуренции.

В 80-е годы основной стратегической целью стало восстановление экономической и стратегической мощи США. Это охватило внутри – и внешнеэкономические сферы страны. Администрация отдала приоритет независимой политики над экономической координацией с союзниками. Региональные и двухсторонние соглашения признавались более эффективной формой обеспечения американских интересов. Исходили из того, что снижение позиции США в мировой экономики преувеличивалось и что страна обладает уникальными сравнительными преимуществами. Реализация имперских целей началась через сферу денежно-кредитной и финансовой политики, что вызвало мощное долговременное воздействие на мирохозяйственные процессы

Характерная черта прошедших десятилетий – относительное ослабление позиций США в мировом хозяйстве, в основе которого лежит целый ряд факторов внутреннего и внешнего порядка. Среди них сокращение технологического разрыва в ряде новейших отраслей промышленности между США и другими западными странами, рост производства в странах Восточной Азии, к которым перешли сравнительные преимущества в традиционных отраслях и ряде наукоемких производств.

Хозяйственные успехи США связаны также с тем, что в 90-е годы их участие в мировых интеграционных процессах превратилась в мощные, динамичный фактор долгосрочного положительного воздействия на внутриэкономическое развитие, которое сегодня невозможно без использования глобальных факторов производства.

Важную роль в экономическом росте США в 90-е годы сыграло Североамериканское соглашение о свободной торговле (НАФТА). Большое значение имело возрождение экономики стран Латинской Америки. Позитивным фактором для роста американской экономики служило бурное развитие стран Восточной Азии.

Сравнение основных экономических показателей США и ряда стран не позволяет обнаружить признаков радикального экономического усиления США относительно большинства других ведущих государств мира.

Некоторые страны мира, претендующие на роль глобальных и региональных полюсов силы (Германия, Канада, Япония), в 90е годы действительно стали уступать США по важным показателям экономического развития: сократились относительные темпы роста национальных хозяйств, несколько снизилась сравнительная производительность труда, увеличились относительные издержки на рабочую силу, отстало развитие национальных финансовых рынков

3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.

Слово «факт» походить від латинського «зроблене, те, що відбу­лося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді; встановлене знання, що відповідає об'єктивній реальності і є матеріалом для пев­них висновків, доведень; реальність, дійсність, те, що об'єктивно існує. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтво­рити. У цьому специфіка історичного знання. У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Історичною наукою виявлено колосальну чисельність фактів, визначені їх час і місце здійснення. Конкретні дрібні факти минулого систематизовані, згруповані у значні історичні події, явища і цілісні історичні процеси.У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» час­то виступають синонімами. Проте з методичної точки зору (так само як і в історичній науці) вони розмежовуються:- факт-подія - одинична, неповторна, оригінальна, жорстко ло­калізована в часі та просторі дійсність (пригода), де бере участь певне коло осіб. Наприклад: Марафонська битва 490 р. до н. е.; Берестейсь­ка унія 1596 р.; створення Української Центральної Ради в березні 1917 р. та ін.;

- факт-явише - фрагмент реальності з типовими, характерними ознаками, притаманними певному історичному періоду або декільком країнам на певному етапі історичного розвитку. Наприклад: посилен­ня впливу католицької церкви у країнах Західної Європи у середні віки; Реформація в Європі; виникнення українського козацтва тощо;- факт-процес (послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком, хід розвитку чого-небудь) - це сукупність явищ більш високого ступеню узагальненості. Наприклад: виникнен­ня міст-держав у Дворіччі та Єгипті наприкінці ІУ-ПІ тис. до н. е.; поява і розселення людей на території України; Велике переселення народів тощо. За складом історичні факти можуть бути поділені на елементарні, прості й складні. У цьому випадку факти-процеси або факти-явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов'язаних фактів-по-дій, кожен з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні і самостійні складові. Наприклад, такий складний факт-явище, як Вели­ка Вітчизняна війна, є сукупністю відносно простих фактів-подій, се­ред яких оборона Одеси, Севастополя, визволення Києва, Карпатсько-Ужгородська операція тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших, елементарних.

Ці три групи фактів входять у число простих і елементарних, на які можна розкласти складні з метою більш глибокого і чіткого засвоєння їх школярами. Відносно прості історичні факти вивчаються в образ­ній формі без попереднього розчленовування на складові частини.

За характером дії історичні факти розподіляють на динамічні та відносно статичні. До першої групи відносять фрагменти реальності, які швидко розвиваються і суттєво змінюються за короткий період часу за принципом «було - стало тепер», їхній рух нагадує кінематогра­фічну плівку. Наприклад, битва під Пилявцями у вересні 1648 р. До другої групи відносяться фрагменти реальності, які є відносно сталими у часі і просторі протягом достатньо довгого періоду часу (десятиріч, віків). Такі факти можна порівняти з фотографіями, це події, які «існу­ють», які «є». Поєднуючи першу та другу характеристики фактів, можна сказати, що динамічні факти - це факти-події, а відносно статичні факти - це факти-явища. Нарешті існує ще одна суто педагогічна типологія історичних фактів. Це головні та неголовні факти. Головними вважаються ті фак­ти, які: 1) вплинули на розвиток суспільства, залишили значний слід у суспільному житті; 2) маючи об'єктивно велике історичне значення, передають основний фактологічний зміст історичної епохи, періоду; 3) у своєму змісті і зв'язках містять важливі теоретичні відомості, не­обхідні для формування у школярів історичних понять, світоглядних ідей, власної думки з приводу минулого; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю і здатні залишити в душах учнів глибокий моральний слід, викликати особисте співпереживання, міцно закріпитись у пам'яті. Головні факти відбираються авторами підручників, програм як обов'язкові для засвоєння і підлягають Неголовні історичні факти не вирізняються ані оригінальністю, ані яскравістю чи великим теоретичним потенціалом, що притаманні головним. Але вони необхідні в змісті навчального історичного матері­алу для локалізації головних фактів у просторі і часі, їхньої кількісної характеристики, для встановлення хронологічних зв'язків між основ­ними подіями й тлумачення їх. Відповідно до неголовних історичних фактів відносяться: - історико-статистичні дані;- хронологічні відомості;- картографічні й інші відомості;- динамічні і відносні статичні факти, які не мають великого зна­чення для розуміння й оцінки минулого.

Білет №2