- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
Структурний аналіз - вибір вчителем основних т другорядних фактів, понять та ідей, які будуть вивчатись конкретній темі на уроці. 4 - 10 фактів на урок. Функціональний аналіз - прогнозування ролі фактів ні відібрані для формування світоглядних тинині учні (пізнавальна, розвиваюча, виховна роль) Скласти факт і мету уроку . Взять тему Кисвской Руси: «Культура Кнсвско Руси». Рассказать про таке:
За часів Володимира та Ярослава шкільна освіта була важливою сферою держави та церковної політики. Існуюча диференшація шкільних закладів: палацова школа підвищеною типу (за рахунок князя), школа "книжного вчення" для підготовки священиків, та світська школа для купецького та ремісничої населення. Самобутнім літературним жанром було літописання Воно з явилося наприклад І0-І1ст
Вершиною історичної думки вважається "Повість минулих літ" До нас дійшло майже 1500 літописних списків. У ранній період храмобудівництва домінує візантійська традиція. Риси візантійського стилю простежуються Десятинній церкві, Сиаському соборі Своєрідним перехідним рубежем є зведення у 1937 р Софійського собору, в якому проступають слов'янські принцип З 12 ст. з'являються риси їх романського стилю, дедалі чіткіше виявляються місцеві особливості.
Широкого поширення набули обрядові ганці, пісні, гуслярські розпіви. Відомі співці ііоиі Мітус. Після прийняття християнства поширився хорови снів, одно і багатоголосний
Білет №5
Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
Наприкінці XII - у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров'я - Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські усобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політичне занепадають. Монгольська навала посилила та поглибила руйнівні процеси в цьому регіоні.
Іншою була ситуація в південно-західній частині Русі, де 1199 р. з'явилося нове державне об'єднання - Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півтора сторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян.
Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників:
1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів);
2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга;
3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205) та Данила Романовича Галицького (1238-1264);
4) існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі.
Державний розвиток Галицько-волинського князівства відбувався в кілька етапів.
І етап (1199-1205) - утворення та становлення. Спираючись на середнє і дрібне боярство та міщан, волинський князь Роман у 1199 р. придушує опір великих бояр і об'єднує Галичину й Волинь. Сміливий воїн, талановитий політик, жорстокий володар, князь веде активну зовнішню політику. Переможні походи проти Литви та Польщі помітно підняли його авторитет та посилили вплив на Русі. Вже 1202 р. Роман оволодіває Києвом і стає великим князем. Літописець називає його «самодержцем всея Русі».
Проте галицько-волинському князю не вдалося об'єднати Русь. У 1205 р. він трагічно загинув поблизу польсько містечка Завихоста під час сутички з вояками краківського князя Лешка Білого.
II етап (1205-1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинається майже 30-річний період боротьби за галицький стіл. Характерними рисами державного життя у цей час були: прогресуюче свавілля бояр, які дійшли до безпрецедентного порушення норм феодального права - оголошення князем боярина Володислава Кормильчича (1213- 1214); безперервне втручання у внутрішні справи західноруських земель сусідніх держав - Угорщини та Польщі, проявом якого було проголошення «королем Галичини та Володимира» п'ятирічного угорського королевича Калмана (Коломана), одруженого з дворічною польською княжною Саломеєю (розпочата після цього воєнна окупація тривала від 1214 р. до 1219 р.); зростаюча монгольська загроза, що вперше заявила про себе 1223 р. на березі ріки Калки (галицькі та волинські формування входили до коаліції руських князів); енергійна боротьба за відновлення державної єдності Данила Галицького, яка успішно закінчилася 1238 р.
III етап (1238-1264) - об'єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом. Відновивши єдність, Галицьке-Волинське князівство набирає сили та відвойовує втрачені позиції. Навесні 1238 р. Данило розгромив тевтонських лицарів Добжинського ордену під Дорогочином. Незабаром він знову поширює свій вплив на Київ, у якому залишає управляти свого воєводу Дмитра. Відчуваючи реальність постійної загрози із Заходу і Сходу, зводить низку міст-замків (Данилів, Кременець, Угровеськ та ін.).
На початку монгольського нашестя Данила Галицького не було в князівстві: він перебував в Угорщині та Польщі, де намагався схилити феодальну верхівку цих держав до утворення антимонгольського воєнного союзу.
IV етап (1264-1323) - стабільність та піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя - Левом, Мстиславом і Шварно. Прагнучи стабільності, Шварно укладає союз Галицького князівства з Литвою, але це об'єднання не було тривалим. Найпослідовніше продовжував державницьку політику батька Лев Данилович (1264-1301). Хоча він і був змушений визнати залежність від улусу Ногая, все ж саме цей князь приєднав до своїх володінь Закарпаття та Люблінську землю. 2. Лютнева і Жовтнева революції 1917 р. в Росії.
В феврале 1917 года, на третьем году Первой мировой войны, в Петрограде* произошли рабочие беспорядки из-за дороговизны и перебоев в доставке хлеба.
В это время в Петрограде находилось до 200.000 солдат запасных частей, которых отправляли постепенно на фронт. Такое скопление массы вновь призванных солдат в столице было роковой ошибкой царского правительства.
Эти солдаты, большей частью пожилые сорокалетние люди, совсем не хотели ехать на фронт. Они поддержали восстание рабочих и в результате царь и его правительство были свергнуты и арестованы. Их заменило так называе-мое Временное Правительство, составленное из депутатов Государственной Думы.
Главную роль в этом правительстве играл молодой адвокат, социалист Керенский. Сначала он был министром юстиции, но скоро стал премьерми-нистром. Так Российская империя стала Российской Демократической Республикой.
Новое правительство торжественно объявило, что оно будет продолжать войну против Германии, Австро-Венгрии и Турции до победного конца. Одним из первых действий нового правительства было введение в армии выборных солдатских комитетов - ротных, полковых, дивизионных и армейских. Без согласия этих комитетов никто не мог проводить боевых операций. В ре-зультате этого дисциплинированная царская армия в короткое время превра-
тилась в людскую массу опасную только для своей страны, но не для противника. Генералы и офицеры потеряли всякую власть и авторитет в армии. В это время большевики, возглавляемые Лениным, вели сильную агитациюпротив войны. Ленин в момент Февральской революции находился в Швейца-рии, откуда он вернулся в России при содействии германского прави-
тельства, надеявшегося революционной агитацией подорвать военный потен-циал своего противника.
За три месяца около 2-х миллионов солдат дезертировали из армии до-мой. На фронте и в стране воцарился хаос, железнодорожный транспорт при-шел в расстройство. Подвоз продовольствия на фронт и в города прекратил-ся, деньги быстро теряли свою ценность. В армии начались убийства офице-ров и генералов; во флоте такие убийства приняли массовый характер.
*Столица России Петербург была переименована во время Первой мировойвойны в Петроград. После смерти Ленина в 1924 году, Петроград был переи-менован в Ленинград. В результате бездейственной политики Временного Правительства влияние большевиков чрезвычайно возросло. Они стали полными хозяевами солдатских советов и комитетов по всей стране и на фронте. Временное Правительство потеряло всякий авторитет, всякую власть и продолжало существовать только по инерции. Его агония длилась ровно столько, сколько это позво-лили большевики - полтора месяца. Среди руководства большевиков в это время возникли колебания и споры. Одна группа во главе с Каменевым и Зиновьевым, ссылаясь на догмы Маркса и Энгельса, считала, что Россия еще не созрела для социализма и должна быть буржуазной республикой пока в ней не разовьется промышленность и не появится сильный пролетариат. По мнению этой группы большевики должны были оставаться оппозиционной партией. Преждевременный захват власти, говорили они, может скомпрометировать и погубить партию. Другого мнения были Ленин, Троцкий и другие. Они считали, что под влиянием длительной войны, революционная ситуация в России и во всем ми-ре настолько благоприятна для крайних социалистических партий, что нужнорисковать и попробовать захватить власть. Авторитет и настойчивость Ленина взяли верх, и в середине октября захват власти был решен. 25 октября большевики почти без сопротивления
арестовал всех членов Временного Правительства и заняли все прави-тельственные учреждения в Петрограде. Премьеру Керенскому удалось бежать в Гатчину, небольшой город под Петроградом, откуда он вызвал себе на помощь конный корпус генерала Краснова. Корпус пришел, но защищать Керенского и освобождать арестован-ных министров никто не хотел. Казаки заключили перемирие с большевикамии признали советскую власть. Керенскому опять удалось бежать и исчез-нуть. Обнаружился он уже за границей, где и остался в качестве эмигран-та. Временное Правительство было настолько бездеятельно и бесцветно, что переход власти к большевикам на всей территории России произошел совер-шенно спокойно и беспрепятственно.