- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
1918-1935 Pp. - т. Масарик
1935-1948 - Е. Бенеш
Болгарія
У Першій світовій війні Болгарія воювала на боці австро-німецького блоку. 29 вересня 1918 р. Болгарія підписала капітуляцію і була окупована військами Антанти. Правлячі кола охопила політична криза. У політичному житті країни зросла роль лівих соціал-демократів («тесняків») та Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС). На парламентських виборах у серпні 1919 р. перемогу здобув БЗНС, а її лідер О. Стамболійський очолив уряд.
У листопаді 1919 р. Болгарія підписала Нейїнський договір, за яким втрачала Південну Добруджу, Македонію, Західну Фракію (10% усієї території) та зобов´язувалася сплачувати репарації. Армія обмежувалася 20 тис. чоловік.
У 1920 р. в країні було запроваджено надзвичайний стан, Олександр Стамболійський сформував однопартійний уряд. Було проведено ряд демократичних реформ, найважливішою з яких була аграрна. Вилучалися залишки земельних володінь, що перевищували ЗО га, було створено земельний фонд, який розділявся між селянами. Землю отримали 75 тис. селянських господарств. За перший рік діяльності уряд прийняв понад 100 законів, що стосувалися різних сторін життя болгарського суспільства. Проте реформи викликали протидію внутрішніх і зовнішніх сил. У1921-1922 pp. усі опозиційні сили об´єдналися в Конституційний блок, активізувалися профашистські організації. Погіршилися стосунки БЗНС з комуністичною партією, яка закликала до страйків і збройного повстання. У БЗНС перемогли прихильники «третього шляху», що виступали за боротьбу як з комуністами, так і з буржуазними партіями.
9 червня 1923 р. у Софії було здійснено військовий переворот. Уряд було заарештовано, а О. Стамболійського вбито. Цар Борис III призначив лідера Народної змови О. Цанкова главою нового уряду. Червневий переворот поклав початок встановленню реакційного поліцейсько-монархічного режиму.
Державний переворот викликав опір змовникам, але виступи селян і повстання, організоване комуністами (вересень 1923 p.), були легко розгромлені О. Цанковим.
Режим О. Цанкова не користувався підтримкою населення країни. Масові репресії проти опозиції викликали зворотній терор. У 1926 р. новий уряд очолив А. Ляпчев, що оголосив про повернення до конституційного порядку.
Протягом 1923-1929 pp. економічне життя Болгарії пожвавилося: промислове виробництво зросло на 90%, а сільське господарство досягло довоєнного рівня. Економічна криза різко скоротила виробництво, 30% робітників втратили роботу, відбувалося масове розорення селян. Криза вплинула на співвідношення політичних сил. У 1931 р. було сформовано уряд Народного блоку.
19 травня 1934 р. військові та профашистські елементи здійснили державний переворот. Уряд очолив К. Георгієв. Нова влада скасувала конституцію, заборонила діяльність партій і профспілок. У Болгарії до влади знову прийшла військова диктатура.
У зовнішній політиці Болгарія в 30-х pp. поступово переорієнтовувалася на Німеччину. У стосунках з балканськими державами дотримувалася принципів мирного співробітництва.У 1934 р. Болгарія встановила дипломатичні відносини з СРСР. Опорні методичні матеріали
Правляча династія
Саксен-Кобург-Готська династія
1887-1918 pp. - Фердинанд І
1918-1943 pp. - Борис III
1943-1946 pp. - Симеон II
Югославія
Югославська держава виникла після Першої світової війни. Принципи створення єдиної південнослов´янської держави були визначені Корфською декларацією 1917 р. Нова держава мала об´єднати Сербію,Чорногорію та південнослов´янські землі Австро-Угорщини і повинна бути конституційною демократичною парламентською монархією на чолі з династією Карагеоргієвичів.
В умовах розпаду Австро-Угорщини 6 жовтня 1918 р. в Загребі було створено Національну раду словенців, хорватів і сербів. 29 жовтня вона проголосила об´єднання південнослов´янських земель у незалежну державу. Нова держава дістала назву Королівства сербів, хорватів і словенців (КСХС) і була проголошена 1 грудня 1918 р.
Королівство СХС було відсталою країною зі слабко розвиненою промисловістю. Більшість населення була зайнята в сільському господарстві.
У лютому 1919 р. уряд розпочав аграрну реформу. Поміщицьке землеволодіння було обмежене, частина земель була надана селянам за викуп.
28 червня 1921 р. Установчі збори прийняли так звану Видовданську конституцію, яка закріпила в державі конституційну монархію й унітарний устрій. Законодавча влада належала королю і парламенту. Всі громадяни отримували політичні права і свободи. Конституція закріпила панівне становище великосербських кіл, ігноруючи права національних меншин, що загострювало національні суперечності.
У 20-х pp. економічне становище залишалося складним, а політична влада нестабільною. Політика насильницької сербізації викликала опір несербських народів. Хорвати виступили за реорганізацію Югославії у федерацію. Наприкінці 20-х pp. країна переживала гостру політичну кризу. Правлячі кола вбачали вихід із ситуації у встановленні авторитарного режиму.
б січня 1929 р. король Олександр здійснив державний переворот. Він розпустив парламент, припинив дію конституції, заборонив діяльність політичних партій. Королівство СХС перетворилось у військово-поліцейську державу. З жовтня 1929 р. держава була перейменована в Югославію.
Світова економічна криза охопила Югославію пізніше, ніж інші держави, але вдарила по промисловості, сільському господарству, фінансах. У 1931 р. національний прибуток скоротився удвічі, виробництво сільськогосподарської продукції на 60%, безробіття охопило 300 тис. осіб. Криза призвела до загострення суперечностей в югославському суспільстві, активізувавши національно-визвольний рух. Королівська диктатура змушена була відновити конституційний лад. Конституція 1931 р. зберегла парламент (скупщину), але надала королю всю повноту влади.
Прискорення економічного розвитку у 1935-1937 pp. було досягнуто за рахунок розвитку металургійної, машинобудівної та хімічної галузей промисловості. За рівнем промислового виробництва на душу населення Югославія посідала передостаннє місце в Європі.
У кінці 30-х pp. посилився сепаратистський рух.У 1939 р. Хорватія отримала автономію. Складним залишалося і зовнішньополітичне становище Югославії. Уряд намагався маневрувати між англо-французьким блоком і фашистськими державами. З початком Другої світової війни югославський уряд проголосив нейтралітет і встановив дипломатичні відносини з СРСР. Приєднання до Берлінського пакту в березні 1941 р. викликало обурення населення. У країні відбувся державний переворот — група військових скинула уряд і принца-регента.