- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Давньогрецька цивілізація.
Старогрецька цивілізація є одним із самих найяскравіших цивілізацій у світовій історії. Старогрецька цивілізація включає у собі громадські й державні структури що утворилися біля Балканського півострова, і в Егейському регіоні, бегемотів у Південній Італії, на про. Сицилія й у Причорномор'я. Вона починається з рубежу III – II тисячоліття е. – від виникнення перших державних утворень на острові Кріт, а закінчується в II – I ст. е., коли грецькі і елліністичні держави Східного Середземномор'я захопила Римом і включені у склад Римської середземноморської державы.
За двох-тисячолітній період історії древні греки створили раціональну економічну систему, засновану на економному використанні трудових і природних ресурсів, громадянську громадську структуру, полисную організацію з республіканським пристроєм, високу культуру, оказавшую дуже впливає в розвитку римської і світова культури. Ці досягнення давньогрецької цивілізації збагатили світової історичний процес, послужили фундаментом на подальше розвитку народів середземномор'я в епоху римського господства.
Старогрецька цивілізація у її розвитку пройшла три великих этапа:
1. раннеклассовые нашого суспільства та перші державні освіти III тисячоліття е. (Історія Криту і Ахейской Греции);
2. формування та розквіт полісів як незалежних міст-держав, створення високої культури ( в XI – IV ст. до н.э.);
3. завоювання греками Перської держави, освіту елліністичних товариств та государств.
Для першим етапом давньогрецької історії характерно зародження і існування раннеклассовых товариств та перших держав на Криті й у південної частини Балканської Греції (переважно у Пелопоннесі). Ці ранні державні освіти мали у структурі багато пережитків родоплемінного ладу, встановили тісні контакти з древневосточными державами Східного Середземномор'я і Єгиптом розвивалися шляхом, близькому тому, яких ішли багато давньосхідні держави (держави монархічного типу з розгалуженою державним апаратом, громіздкими палацевими і храмовими господарствами, сильної общиной).
2. Архаїчний період (VIII – VI ст. е.) – формування полисного й держави. Розселення греків на берегах Середземного и Чорного морів (Велика грецька колонизация).
3. Класичний період грецької історії (V – IV ст. е.) – розквіт давньогрецької цивілізації, раціональної економіки, полисного ладу, грецької культуры.
Грецький поліс як суверенне дрібне держава з своєї специфічної соціально-економічної політичної структурою, забезпечив швидке розвиток виробництва, формування громадянського суспільства, республіканських політичних форм і чудовою культури, вичерпав свої потенційні можливості в середині IV в. е. вступив у смугу затяжної кризи. Серйозний криза переживала в IV в. і Перська держава, об'єднала більшу частину давньосхідного світу. Подолання кризи грецького поліса, з одного боку, і давньосхідного суспільства – з інший, можна було лише з допомогою створення нових структур і державних утворень, які поєднували у собі початок грецького полисного ладу синапси і давньосхідного общества.
Такими суспільствами та державами стали звані елліністичні й держави, що виникли наприкінці IV в. е., після розпаду світової імперії Олександра Македонского.